1[1]
Справа № 33/824/2904/2019
Категорія: ст. 124 КУпАП
Іменем України
06 вересня 2019 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Новов С.О., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Рейнт О.В., іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 13 червня 2019 року,
Відповідно до постанови судді Печерського районного суду м. Києва від 13 червня 2019 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Як встановлено постановою судді, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 238872, ОСОБА_1 28.01.2019 року о 12 год. 10 хв., керуючи автомобілем «Рено», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Старонаводницька, 31, в м. Києві, різко загальмував для розвороту, через подвійну суцільну смугу, чим створив аварійну ситуацію, що призвело до пошкоджень двох транспортних засобів. Водій ОСОБА_1 порушив розділ 34 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Печерського районного суду м. Києва від 13.06.2019, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам чинного законодавства України, матеріалам та обставинам справи.
Зокрема, як зазначає апелянт, обставини події ДТП викладені у протоколі про адміністративне правопорушення БД № 238872 не відповідають дійсним обставинам та його поясненням, оскільки у поясненнях до протоколу вказано, що 28 січня 2019 року, він, керуючи автомобілем «Рено», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по вул. Старонаводницькій в напрямку бульвару Дружби Народів, і пригальмувавши перед пішохідним переходом, щоб впевнитись, що пішохід, який перебував на тротуарі не буде здійснювати перехід через вулицю Старонаводницьку, помітив у дзеркалі заднього виду, що водій дуже швидко наближається до його автомобіля, і намагаючись уникнути зіткнення, він відчув поштовх у задню частину автомобіля, після чого, вийшовши з автомобіля побачив, що автомобіль, який за ним рухався, не дотримавшись безпечної дистанції скоїв ДТП, порушивши при цьому п. 13.1 Правил дорожнього руху, після чого вказаний водій дуже швидко викликав «знайомих» працівників патрульної поліції, які ігнорували його (апелянта) пояснення та склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.
Крім того, апелянт звертає увагу на те, що працівниками патрульної поліції було порушено ст. 255 КУпАП, а саме не вручено йому один примірник протоколу, як це передбачено законом, а дозволено йому лише сфотографувати схему місця ДТП.
Також, як вказує апелянт, даний протокол складено працівниками патрульної поліції з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, оскільки працівник поліції, складаючи протокол, не роз'яснив йому права, передбачені п. 4 ст. 268 КУпАП.
На думку апелянта, оскаржувана постанова суперечить фактичним обставинам справи та зібраним поясненням, і ґрунтується лише на протоколі, складеному з істотними порушеннями законодавства, що свідчить про недотримання судом п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 № 11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення», та про недотримання судом вимог п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 за № 14.
Заслухавши пояснення особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали подану скаргу та просили її задовольнити; пояснення іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , який заперечував проти задоволення скарги та просив залишити постанову суду без змін; вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , вважаю, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 обґрунтовано зазначається про те, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам чинного законодавства України, матеріалам та обставинам справи, з огляду на таке.
По-перше, незважаючи на те, що відповідно до складеного щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 238872 від 28 січня 2019 року, останній порушив вимоги розділу 34 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 4 ст. 122 КУпАП, суддя, який розглядав справу, у резолютивній частині своєї постанови, безпідставно визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, якого він фактично не вчиняв, оскільки щодо нього не складався та не направлявся до суду відповідний протокол за цією статтею.
По-друге, навіть якщо не звертати уваги на помилку судді, допущену в резолютивній частині оскаржуваної постанови, вказана постанова все одно підлягає скасуванню через те, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 різко загальмувавши для розвороту через подвійну суцільну лінію, створив аварійну ситуацію, чим порушив вимоги розділу 34. Правил дорожнього руху України, який має назву «Дорожня розмітка».
Більш того, як прямо передбачено диспозицією ч. 4 ст. 122 КУпАП, за якою було складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , вказаною нормою встановлена відповідальність за порушення, передбачені частинами 1, 2 або 3 цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
У даному ж випадку дії ОСОБА_1 не можуть розглядатись з точки зору створення аварійної обстановки, оскільки він являвся безпосереднім учасником дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої були пошкоджені два транспортних засоби, а тому протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 122 КУпАП не міг служити підставою для його притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею.
По-третє, як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , причиною дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце о 12 год. 10 хв. 28 січня 2019 року на вул. Старонаводницька, 31 в м. Києві, одним з учасником якої став ОСОБА_1 , були дії іншого учасника цієї пригоди, який допустив порушення вимог п. 13.1 ПДР України, відносно якого було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Більш того, як пояснив сам ОСОБА_2 під час апеляційного розгляду, його було визнано винним постановою судді у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за наслідками вказаної ДТП і це судове рішення набрало законної сили, оскільки він його не оскаржував.
За таких обставин, приймаючи рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити; постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 13 червня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження у справі закрите у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення - скасувати; прийняти нову постанову, якою провадження у справі щодо ОСОБА_1 - закрити, на підставі п. 1 ст. 247 цього Кодексу, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 13 червня 2019 року, відповідно до якої ОСОБА_1 в изнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження у справі щодо нього закрито у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного штрафу - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою провадження у справі щодо ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 цього Кодексу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду
С.О. Новов
Головуючий у 1-й інстанції - суддя Карабань В.М.