Справа № 752/3306/18 Головуючий у суді першої інстанції: Арапіна Н.Є.
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/8963/2019 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.
09 вересня 2019 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Волошиної В.М.
Суддів Слюсар Т.А., Панченка М.М.
Секретаря судового засідання Маличівській Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 квітня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-Авто», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання права власності, визнання договору купівлі-продажу та договору комісії недійсними, витребування майна з чужого володіння.
Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-Авто», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання права власності, визнання договору купівлі-продажу та договору комісії недійсними, витребування майна з чужого володіння, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 від 30 березня 2016 року автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , д/н НОМЕР_3 належав на праві власності його брату ОСОБА_4 . Внаслідок смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина, яку прийняла їх мати ОСОБА_5 , проте юридично не оформила. Після смерті матері ОСОБА_5 за прийняттям спадщини у порядку черговості до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори звернувся позивач. 29 вересня 2017 року державним нотаріусом Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Майданник І.В. позивачу видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , д/н НОМЕР_3 , реєстраційний № НОМЕР_4 . У ході оформлення спадщини позивачу стало відомо, що автомобіль марки Toyota Land Cruiser Prado» був незаконно привласнений невстановленими особами та використовувався на власний розсуд, з приводу чого позивач звернувся до Подільського УП ГУНП України у місті Києві щодо вчинення правопорушення, пов'язаного з незаконним заволодінням транспортного засобу. 08 листопада 2017 року автомобіль марки Toyota Land Cruiser Prado» був виявлений у місті Києві та встановлено, що ним користується громадянин ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу № 5870/17/000138 від 10 червня 2017 року, укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-Авто», яке виступало уповноваженим продавцем (комісіонером) на підставі укладеного з власником транспортного засобу договору комісії № 5870/17/000138 від 10 червня 2017 року, яким зазначено ОСОБА_2 . Оспорюючи вказані правочини, позивач зазначав, що згідно даних інформаційної бази Головного сервісного центру МВС України щодо реєстрації транспортних засобів власником автомобіля марки «Toyota Land Cruiser Prado», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , д/н НОМЕР_3 , реєстраційний № 7-725 ОСОБА_2 не є власником автомобіля марки «Toyota Land Cruiser Prado», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , д/н НОМЕР_3 , реєстраційний № НОМЕР_4 , та представницькими функціями на виконання правочинів від імені та в інтересах власника рухомого майна ОСОБА_4 не був наділений. В свою чергу, ОСОБА_3 всупереч вимогам закону не зареєстрував своє право власності на вказаний транспортний засіб, а тому не набув статусу власника майна.
Посилаючись на позбавлення права власності на рухоме майно, що набуте ним у порядку спадкування, позивач просив визнати за ним право власності на автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , д/н НОМЕР_3 , визнати недійсним договір комісії № 5670/17/000138 від 10 червня 2017 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-Авто» та ОСОБА_2 щодо реалізації автомобіля марки «Toyota Land Cruiser Prado», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , д/н НОМЕР_3 , визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 5670/17/000138 від 10 червня 2017 року, укладеного між Першою філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-Авто» та ОСОБА_3 та витребувати у ОСОБА_3 автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , д/н НОМЕР_3 .
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 12 квітня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-Авто», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання права власності, визнання договору купівлі-продажу та договору комісії недійсними, витребування майна з чужого володіння відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким позов ОСОБА_1 про визнання права власності, визнання договору купівлі-продажу та договору комісії недійсними, витребування майна з чужого володіння задовольнити у повному обсязі, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не в повній мірі були з'ясовані дійсні обставини у справі, та зроблено невірні висновки щодо відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 . При вирішенні спору судом не враховано, що відповідач ОСОБА_3 не визнає право власності позивача на автомобіль «Toyota Land Cruisef Prado», 2008 року випуску, кузов НОМЕР_2 , д/н НОМЕР_3 , не зважаючи на те, що даний автомобіль був предметом договорів купівлі-продажу та комісії, яких зазначено саме вищевказаний автомобіль, та вказано свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 30.03.2016, видане на ім'я брата позивача - ОСОБА_4 , який був власником вищевказаного автомобіля. Вважає, що відповідно до ст.392 ЦК України позивач має право на визнання його права власності, оскільки відповідач під час укладенню оспорюваних правочинів та під час укладення договору купівлі-продажу свідомо не визнає право власності на вищевказаний автомобіль за ОСОБА_1 .
У поданому відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що апелянт (позивач у справі) в апеляційній скарзі не подає інформацію стосовно того, що слідчим відділом Подільського УП ГУ НП у місті Києві зареєстровано кримінальне провадження, яке внесене до ЄРДР 16.09.2017 за № 12017100070004033 за фактом незаконного заволодіння автомобілем марки TOYOTA LAND CRUISER PRADO, 2008 року випуску, № кузова НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 . В ході розшукових заходів було виявлено вказаний автомобіль та згідно висновку судової трасологічної експертизи встановлено, що ідентифікаційний номер кузова спірного автомобіля марки змінено кустарним шляхом. Первинний номер кузова транспортного засобу - НОМЕР_5 . Позивач не є власником автомобіля з номером кузова НОМЕР_5 та не має жодного відношення до договорів, предметом яких є автомобіль з номером кузова НОМЕР_5 . Вважає, суд першої інстанції всебічно перевірив обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в ньому повно і всебічно з'ясовані обставини в цивільній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Доводи апелянта (позивача у справі) висновків суду не спростовують.
У судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_6 підтримали доводи апеляційної скарги. Відповідач ОСОБА_3 - заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідачі Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-Авто», ОСОБА_2 , третя особа: Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. У відповідності до вимог статті 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 від 30 березня 2016 року автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , д/н НОМЕР_3 належав на праві власності брату позивача у справі - ОСОБА_4 (а.с. 15-16 том 1).
Внаслідок смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина, яку прийняла мати ОСОБА_5 , проте юридично не оформила своїх спадкових прав (а.с. 142 том 1).
Витребувані матеріали спадкової справи № 578/2017 свідчать про те, що після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла18 ІНФОРМАЦІЯ_2 , за прийняттям спадщини до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори звернувся позивач, про що 07 серпня 2017 року подав відповідну заяву (а.с. 140 том 1).
29 вересня 2017 року державним нотаріусом Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Майданник І.В. видано спадкоємцю ОСОБА_1 (позивач у справі) свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 на автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , д/н НОМЕР_3 , реєстраційний № НОМЕР_4 , право власності на який за спадкоємцем підлягало реєстрації в сервісних центрах МВС, з обов'язковим оглядом транспортного засобу (а.с. 158 том 2).
16 вересня 2017 року спадкоємець ОСОБА_1 (позивач у справі) звернувся до Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві із завою про те, що з початку 2016 року по теперішній час невстановлена особа незаконно заволоділа автомобілем марки «Toyota Land Cruiser Prado», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , д/н НОМЕР_3 , чим завдала матеріальної шкоди. (а.с. 212 том 1).
Із матеріалів кримінального провадження, витребуваних судом першої інстанції під час розгляду справи, вбачається, що у ході досудового розслідування 08 листопада 2011 року було виявлено та вилучено автомобіль марки Toyota Land Cruiser Prado», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , д/н НОМЕР_3 , за кермом якого знаходився ОСОБА_3 (відповідач у справі) - а.с. 173-235 том 1.
На підтвердження користування транспортним засобом Toyota Land Cruiser Prado», д/н НОМЕР_3 ОСОБА_3 надав договір купівлі-продажу № 5870/17/000138 від 10 червня 2017 року, укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-Авто», яке виступало уповноваженим продавцем (комісіонером) на підставі укладеного з власником транспортного засобу договору комісії № 5870/17/000138 від 10 червня 2017 року, яким зазначено ОСОБА_2 , а також пред'явив свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 від 30 березня 2016 року марки «Toyota Land Cruiser Prado», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , д/н НОМЕР_3 , яке видано на ім'я ОСОБА_4 (а.с. 177-178, 181, 182 том 1).
Відповідач ОСОБА_3 не заперечував як у ході досудового розслідування, так і під час розгляду цивільної справи, що право власності на вказаний автомобіль ним на своє ім'я не перереєстровано.
По вилученому автомобілю постановою слідчого Подільського управління поліції ГУ Національної поліції в місті Києві від 10 січня 2018 року призначено судову трасологічну експертизу для встановлення обставин чи вносились зміни в ідентифікаційні номери кузова автомобіля марки Toyota Land Cruiser Prado», д/н НОМЕР_3 .
За висновком судової трасологічної експертизи № 12-2/33 від 03 лютого 2018 року, проведеного експертом Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, ідентифікаційний номер кузова автомобіля марки Toyota Land Cruiser Prado», д/н НОМЕР_3 змінено кустарним способом. Первинний номер кузова транспортного засобу НОМЕР_5 (а.с. 197-205 том 1).
По даним базам МВС України номер кузова НОМЕР_5 не зареєстрований за жодним із транспортних засобів на території України.
Відомості з даного приводу внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201810007000567 та кваліфіковано за статтею 290 КК України.
Автомобіль Toyota Land Cruiser Prado» номер кузова НОМЕР_5 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні за № НОМЕР_6 . Речовий доказ залишено на майданчику тримання транспортних засобів для подальшого зберігання, про що старшим слідчим Подільського управління поліції ГУ Національної поліції в місті Києві винесена постанова від 14 лютого 2018 року (а.с. 179-180).
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 05 березня 2018 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні N 12018100070000567 від 14.02.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України. Накладено арешт на автомобіль марки "Тойота Ленд Крузер" номер кузова НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_3 (який не належить даному транспортному засобу) зі встановленням заборони відчуження, розпорядження та користування даним майном (а.с. 175-176 том 1).
Вирішуючи спір по суті та ухвалюючи рішення про відмову у позові ОСОБА_1 про визнання права власності на автомобіль, визнання договору купівлі-продажу автомобіля № 5870/17/000138 від 10 червня 2017 року та договору комісії недійсними 5870/17/000138 від 10 червня 2017 року, витребування майна з чужого володіння, суд першої інстанції виходив із того, що заявлені вимоги позивача є безпідставними.
Перевіряючи законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, так і в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія виходить з такого.
Частиною першою статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ «Про дорожній рух» державна реєстрація і облік транспортних засобів здійснюються органами МВС, а їх порядок установлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 7 вересня 1998 року « Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі- Правила).
Згідно з пунктом 3 Правил державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням вимог законодавства, що визначає порядок сплати податків, внесення інших обов'язкових платежів, використання транспортних засобів в умовах воєнного та надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.
Відповідно до пункту 8 Правил реєстрація транспортних засобів здійснюється, зокрема, на підставі документів, що посвідчують правомірність його придбання.
Державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів, крім випадків вибракування їх у цілому, без ідентифікаційного номера або із знищеними, пошкодженими (один чи кілька символів номера візуально не визначаються) чи підробленими (змінено один або кілька символів номера, замінено панель (табличку) або частину панелі (таблички) з номером) ідентифікаційними номерами складових частин (кузова, шасі, рами) не допускається.
Не допускається державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів, крім випадків вибракування їх у цілому, номери двигунів яких мають ознаки навмисного знищення або підробки (крім випадків повернення транспортного засобу законному власнику із знищеним або підробленим ідентифікаційним номером двигуна після незаконного заволодіння таким засобом) - пункт 15 Правил.
Реєстрація транспортних засобів скасовується у разі встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів складових частин транспортних засобів, виявлення транспортних засобів, зареєстрованих (перереєстрованих), знятих з обліку в уповноважених органах МВС, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами або таких, що розшукуються правоохоронними органами України у зв'язку з незаконним заволодінням - пункт 40 Правил.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що у разі встановлення під час державної реєстрації транспортного засобу, що ідентифікаційний номер складових частин транспортного засобу є знищеним, пошкодженим чи підробленим, органи МВС відмовляють у реєстрації транспортного засобу, а якщо такий факт встановлено в період експлуатації після його реєстрації, відповідно до пункту 40 Правил скасовують реєстрацію незалежно від того, хто є власником автомобіля - особа, що придбала цей транспортний засіб, чи інша особа, яка набула право власності на нього в подальшому.
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини у справі на підставі поданих учасниками справи та витребуваних доказів вказують на те, що ідентифікаційний номер кузова автомобіля марки Toyota Land Cruiser Prado», д/н НОМЕР_3 , що є предметом спору, змінено кустарним способом. Первинний номер кузова транспортного засобу НОМЕР_5 . Автомобіль Toyota Land Cruiser Prado» з ідентифікаційним номером НОМЕР_5 раніше не був зареєстрований на території України, що свідчить про незаконність заволодіння спірним транспортним засобом та про незаконність його ввезення на територію України.
На підставі встановлених обставин справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що діючими нормами законодавства реєстрація транспортного засобу зі зміненими кустарним способом ідентифікаційного номеру автомобіля не дозволена, а тому видача свідоцтва про реєстрацію такого транспортного засобу на володіння, користування та розпорядження автомобілем не вважається оформленим відповідно до вимог закону та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, яка це свідоцтво отримала.
Отже, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, установивши, що майновий перехід спірного транспортного засобу не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що спадкодавець ОСОБА_4 не був законним власником спірного автомобіля, а тому відсутні передбачені законом підстав для визнання та реєстрації права власності на спірний автомобіль за спадкоємцем ОСОБА_1 (позивач у справі).
Надаючи оцінку вимогам позивача в частині витребування майна із чужого незаконного володіння, суд першої інстанції правильно виходив із того, що у відповідності до вимог статті 387, 388 ЦК України право на витребування майна із чужого незаконного володіння належить власнику майна. Тоді як встановлені у справі фактичні обставини свідчать про те, що майно, яке є предметом судового розгляду у даній справі, належить не позивачу, а іншій особі, яка не була стороною оспорюваних правочинів щодо реалізації транспортного засобу та учасником судового розгляду. В такому випадку право власності дійсного власника презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до статті 392 ЦК України позивач ОСОБА_1 має право на визнання його права власності на транспортний засіб не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки норма статті 392 ЦК України, у якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, а тому позивачем у позові про визнання права власності є власник - особа, яка має право власності на майно, тобто вже стала його власником, а не намагається ним стати через пред'явлення позову.
Інші доводи апеляційної скарги позивача, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування судового рішень.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом апеляційної скарги не відшкодовуються та покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 квітня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. При оголошенні вступної та резолютивної частин судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 17 вересня 2019 року.
Головуючий
Судді: