Справа № 1-678/09
м.Луцьк 07 грудня 2009 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді - Сівчука А.Є.
за участю секретаря - Іваничко Т.Г.
прокурора - Воробія О.П.
захисника - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Луцьку кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Луцька Волинської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого 04.02.2004 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.ст.186 ч.2, 296 ч.4, 122 ч.1, 70 КК України до 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, 01.08.2008 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю покарання, -
- за ст. 296 ч.4 КК України, -
Підсудний ОСОБА_2 19 травня 2009 року близько 23-10 год., знаходячись поблизу стіни будинку №6, що по бул.Дружби Народів в місті Луцьку, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи громадський порядок, що виразилось в явній неповазі до суспільства та в очевидному ігноруванні існуючих в суспільстві правил поведінки, що супроводжувались особливою зухвалістю, умисно, безпричинно, з хуліганських спонукань, використовуючи заздалегідь заготовлений предмет для нанесення тілесних ушкоджень, а саме ніж, наніс декілька ударів в область тулуба та кінцівок потерпілому ОСОБА_3, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді різаних ран лівого плеча, грудної стінки зліва, лівого стегна та першого пальця правої кисті, які за ступенем тяжкості, згідно висновку судово-медичної експертизи №1049 від 10.06.2009 року, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Дані тілесні ушкодження виникли від травмуючої дії гострого ріжучого предмета, цілком можливо від леза ножа.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину в інкримінованому злочині визнав частково та пояснив, що, дійсно, 19 травня 2009 року ввечері він з дружиною ОСОБА_1 та товаришем ОСОБА_4 сиділи в барі «Колиба», що по бульвару Др. Народів, 6 у м. Луцьку, вживали спиртні напої, відпочивали. Коли близько 23-00 год. до них підійшла офіціант бару і попросила закінчувати застілля, бо бар вже зачиняється, він попросив, щоб їм спакували в пакети те, що залишилося на столі. Однак, офіціантка повідомила, що така послуга у їхньому барі не передбачена. Він розізлився, адже перебував у стані алкогольного сп'яніння, попросив покликати директора закладу. В цей час він взяв зі столу пластикову тарілку з лимоном та пиво, і виніс на вулицю. Прийшов директор і ми почали сперечатися. Коли вони були на вулиці, то потерпілий ОСОБА_3 підійшов і сказав, що він (підсудний) виніс надвір посуд з бару, чого він насправді не робив. Він (підсудний) вдарив потерпілого. У відповідь потерпілий вдарив його, внаслідок чого він впав на землю. На траві поряд помітив якийсь металевий предмет у вигляді пластини. Він підняв його та наніс ним ОСОБА_3 декілька ударів по всьому тілу, куди саме, не пам'ятає. До конфлікту він не був знайомий із ОСОБА_3. Удари потерпілому він наносив якимось залізним предметом, а не ножем. Залізний предмет, яким він наніс удари, лежав у траві на вулиці поблизу бару. Він його побачив, коли впав від удару потерпілого, точніше сів на землю. Там у траві і знайшов предмет, яким наніс удари. Після нанесення ударів його (підсудного) рука не була порізана. Заздалегідь заготовленого ножа не було. Він визнає свою вину в нанесенні потерпілому тілесних ушкоджень. Те, що він їх наніс заздалегідь заготовленим ножем, не визнає, бо наніс їх металевим предметом, якого знайшов на землі. Предмет, яким він наносив удари, був схожим на пластину довжиною 20-25 см., а товщиною 4-5 мм. Детально цю пластину він не бачив, бо було темно. Після ударів, він викинув дану пластину в траву на місці події. Не визнає ч. 4 ст 296 КК України, визнає лише ч. 2 ст. 296 КК України. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 визнає частково. Матеріальні збитки у розмірі 22471,51 грн. визнає частково, визнає лише 2000 грн. Моральну шкоду у розмірі 50000 грн. теж визнає частково, визнає лише 3000 грн.. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.
Крім часткового визнання вини самим підсудним, його винність у вчиненому повністю підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:
• показаннями потерпілого ОСОБА_3, даними ним в судовому засіданні про те, що 19 травня 2009 року він зі своїми співробітниками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 близько 22.30 год. по дорозі додому зайшли в бар «Колиба» по бульвару Дружби Народів на каву. Спочатку вони підійшли до столика, де сидів підсудний, попросили присісти за їхній столик. ОСОБА_2 та його супутники не заперечували, проте вони передумали і пішли в інший зал. Ми сіли біля барної стійки і пили каву. Бар вже мав зачинятися. Тоді він сказав барменші ОСОБА_7, яку візуально знав, що почекає її і підвезе до дому. Увесь цей час підсудний ходив і добивався якихось торбинок, однак він (потерпілий) не втручався. Через деякий час він вийшов на вулицю покурити. Коли стояв біля бару, то бачив, що підсудний щось виніс і поставив на сходи магазину, що був поряд. Він не роздивився, що саме, бо було темно. Незабаром він почув сварку між працівниками бару та відвідувачами, серед яких був ОСОБА_2. Перші пред'являли претензії, що зник посуд зі столу, за яким сидів підсудний зі своєю компанією. Підійшов і власник бару. Тоді він (потерпілий) зрозумів, що, напевно сам бачив, як підсудний виносив цей посуд. Він (потерпілий) підійшов і показав власнику бару, де знаходиться посуд. Конфлікт майже згас, проте знову розпочався. Вони з колегами відійшли від бару і зупинили таксі. Він змушений був повернутися до бару, щоб сказати ОСОБА_7, яку мав підвезти додому, щоб вже йшла. Коли він повертався до автомобіля таксі, його відкликав підсудний і почав обзивати нецензурними словами. Він (потерпілий) хотів відійти, проте підсудний почав його шарпати, у відповідь він його відштовхнув від себе. Тоді підсудний почав наносити йому (потерпілому) удари, які не були сильними, по різних частинах тіла. Він знову відштовхнув підсудного від себе і пішов до автомобіля. Тоді він (потерпілий) побачив, що з великого пальця руки тече кров. Рани були і по тілу, внаслідок чого він зрозумів, що ОСОБА_2 наносив йому удари якимось гострим предметом. Вони поїхали в Луцьку ЦРЛ і його було госпіталізовано в хірургічне відділення. Підсудний під час конфлікту з ним не падав на землю. Він не бачив, чим саме підсудний завдавав йому удари. Однак думає, що цей предмет він мав при собі, бо на землі він його не міг підібрати, адже не падав. Заявлений ним цивільний позов підтримує та просить задовольнити повністю. Моральна шкода, полягає в його хвилюваннях та хвилюваннях моєї сім'ї, у проблемах на роботі. Карати підсудного просить суворо;
• показаннями свідка ОСОБА_6, даними нею в судовому засіданні про те, що 19.05.2009 року близько 22.30 год. вона зі своїми колегами ОСОБА_3 та ОСОБА_5 заїхали в бар «Колиба», що по б-ру Дружби Народів у м. Луцьку, випити кави. Коли вже збиралися виходити, то виник конфлікт між працівниками бару та одним із відвідувачів, який хотів, щоб йому спакували залишки їжі у торбинку. Офіціант відповіла йому, що дана послуга у барі не передбачена, проте він може забрати їжу у свій пакет. Даний відвідувач, яким виявився ОСОБА_2, перебував у нетверезому стані, нецензурно виражався та наполягав на своєму. Коли вона вже стояла біля вхідних дверей бару, готова йти додому, розгорівся інший конфлікт, який полягав у тому, що працівники бару звинувачували підсудного та його компанію у тому, що зник посуд зі столика, за яким вони сиділи. У відповідь підсудний обзивав їх нецензурними словами та казав, що ніякого посуду не брав. Коли працівники бару викликали власника закладу, то дана сварка вже продовжилась на вулиці. Конкретно вона її не чула, бо знаходилася біля дверей бару. Знає лише, що ОСОБА_3 бачив, куди виносив посуд ОСОБА_2, про що повідомив працівникам бару, щоб швидше розв'язати конфлікт, адже вони чекали, щоб підвезти додому бармена ОСОБА_7, з якою був знайомий ОСОБА_3. Тоді вони з колегами вже відійшли від бару і ОСОБА_3 зупинив автомобіль таксі та повернувся до бару, щоб покликати ОСОБА_7. Через вікно автомобіля таксі вона бачила, що ОСОБА_3 спілкується з ОСОБА_2. Конкретно вона нічого не бачила, бо повернулася і розмовляла з ОСОБА_5. Коли ОСОБА_3 прийшов до автомобіля, то вона побачила, що у нього з великого пальця правої руки тече кров. ОСОБА_3 висловив припущення, що ОСОБА_2 поранив його, напевно, розбитою пляшкою. Вже в машині вони побачили поранення на його грудній клітці, кров і розрізану куртку. Тоді вони поїхали у Луцьку ЦРЛ, де ОСОБА_3 було госпіталізовано й накладено шви. Про те, що ОСОБА_3 припускав про нанесення йому поранення розбитою пляшкою, вона не казала слідчому при допиті, бо, мабуть, забула;
• показаннями свідка ОСОБА_5, даними ним в судовому засіданні про те, що 19.05.2009 року близько 22.30 год. він зі своїми колегами ОСОБА_3 та ОСОБА_6 заїхали в бар «Колиба», що по б-ру Дружби Народів у м. Луцьку, випити кави. Коли вже збиралися виходити, то виник конфлікт між працівниками бару та одним із відвідувачів, який хотів, щоб йому спакували залишки їжі у торбинку. Даний відвідувач, яким виявився ОСОБА_2, перебував у нетверезому стані, нецензурно виражався на адресу працівників бару. Потім офіціант звинуватила підсудного та його компанію у тому, що зник посуд зі столика, за яким вони сиділи. У відповідь підсудний обзивав їх нецензурними словами та казав, що ніякого посуду не брав. Коли працівники бару викликали власника закладу, то дана сварка вже продовжилась на вулиці.. ОСОБА_3 бачив, куди виносив посуд ОСОБА_2, про що повідомив працівникам бару, щоб швидше розв'язати конфлікт, адже вони чекали, щоб підвезти додому бармена ОСОБА_7, з якою був знайомий ОСОБА_3. Тоді вони з колегами вже відійшли від бару, ОСОБА_3 зупинив автомобіль таксі. Потерпілий повернувся до бару, щоб покликати ОСОБА_7, а ми з ОСОБА_6 сіли в машину і розмовляли. У вікно він побачив, що ОСОБА_2 наносить удари ОСОБА_3 чимось, схожим на розбиту пляшку. Коли ОСОБА_3 прийшов до автомобіля, то вони побачили, що у нього з великого пальця правої руки тече кров. Вже в машині вони побачили поранення на його грудній клітці. Тоді вони поїхали у Луцьку ЦРЛ, де ОСОБА_3 було госпіталізовано й накладено шви;
• показаннями свідка ОСОБА_8, даними нею в судовому засіданні, про те, що вона працює барменом в барі “Колиба”. 19.05.2009 року близько 22.30 год., знаходячись в барі «Колиба», вона підійшла до компанії підсудного, з яким був чоловік та жінка, та повідомила їх, що бар зачиняється, тому їм необхідно закінчувати застілля. Підсудний ОСОБА_2 почав обурюватися, ображати мене нецензурними словами. Він відразу попросив у грубій формі, щоб залишки їжі їм запакували в пакети, на що вони відповіли, що в них така послуга не передбачена, сказали, що вони можуть забрати їжу у свій пакет. Тоді підсудний з дружиною винесли посуд зі свого столика на вулицю, куди саме, ми не бачили. У зв'язку із цим вони викликали директора закладу, який, прибувши, вийшов із ОСОБА_2 на вулицю. Знайомий офіціанта ОСОБА_7 ОСОБА_3, який бачив, куди саме виносив посуд підсудний, показав, де він знаходиться. Посуд вони забрали і суперечка майже пригасла, коли виник конфлікт уже між ОСОБА_3 і ОСОБА_2, проте конкретно вона нічого не бачила;
• показаннями свідка ОСОБА_7, даними нею в судовому засіданні про те, що вона працює барменом в барі “Колиба”. 19.05.2009 року близько 22.30 год., знаходячись в барі “Колиба”, попередила всіх клієнтів, що бар скоро зачиняється. ОСОБА_2, який сидів зі своєю компанією, почав у грубій формі обурюватися, вимагати запакувати їм залишки їжі у пакетики. Вона йому дала свій кульок з-під лимонів, проте він кинув його їй в обличчя, сказав, що він нестерильний. Після цього вона викликала директора бару. На той час у ОСОБА_2 на столі уже майже не було харчів, як офіціант помітила, що зник посуд з їхнього столика. У відповідь підсудний казав, що він не брав посуду. Однак потерпілий ОСОБА_3 бачив, куди ОСОБА_2 виніс посуд, і сказав про це директору бару, який на той час уже приїхав до нашого закладу. Тоді між підсудним та потерпілим виник конфлікт, у результаті якого ОСОБА_3 був порізаний. Потерпілий отримав поранення якимось гострим предметом. Що це був за предмет, вона не знає. Вона стояла приблизно за 30 метрів від ОСОБА_3 та ОСОБА_2, бачила, як вони шарпалися, але ударів не бачила.Чи падав хтось із них, вона не бачила;
• показаннями свідка ОСОБА_4, даними ним в судовому засіданні про те, що 19.05.2009 року вони з ОСОБА_2 та його дружиною зайшли до бару «Колиба» задовго до його закриття. Вони зробили замовлення, пили горілку і пиво. Близько 22.30 год. до них підійшла офіціант і сказала, щоб вони виходили, бо бар зачиняється. У зв'язку із цим вони попросили запакувати залишки їжі. Вона (офіціант) принесла пакет, проте, оскільки вони не знали, що це за пакет, то відмовилися від нього. Вони склали тарілочки на столі, після чого він (свідок) пішов у туалет. Коли вийшов, то побачив надворі шарпанину між потерпілим та підсудним. Самої бійки він не бачив. Чи хтось падав, він теж не бачив, однак ОСОБА_2 казав, що він падав. Вони з ним бачилися через кілька днів після інциденту і він (підсудний) розповідав, що його викликають у міліцію за нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3. ОСОБА_2 казав, що впав під час шарпанини з потерпілим і щось металеве йому потрапило під руку. Він цим предметом наніс кілька ударів потерпілому;
• показаннями свідка ОСОБА_9, оголошеними в судовому засіданні, про те, що він являється власником бару “Колиба”. 19.05.2009 року близько 23-ї год. працівники бару “Колиба” повідомили, що в них виник конфлікт з відвідувачем. Він підійшов до даного відвідувача, ним виявився ОСОБА_2, та почав з'ясовувати з ним причини конфлікту. Працівники бару вказували, що ОСОБА_2 винис посуд з приміщення бару, ОСОБА_2 даний факт заперечував. Однак, вони вийшли на вулицю та за приміщенням відділення “Кредобанк” побачили чотири тарілки та попільничку. ОСОБА_2 продовжував заперечувати свою причетність до винесення посуду. Працівники бару забрали даний посуд та занесли його в приміщення закладу. Ніякої бійки біля бару він не бачив (а.с.69);
• висновком судово-медичної експертизи №1049 від 12.06.2009 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_3 отримав ушкодження у вигляді різаних ран лівого плеча, грудної стінки зліва, лівого стегна та першого пальця правої кисті, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Дані тілесні ушкодження виникли від травмуючої дії гострого ріжучого предмета, цілком можливо від леза ножа (а.с.65-67);
• протоколом огляду місця події від 20.05.2009 року, згідно якого було проведено огляд місця скоєного злочину (а.с.6-9);
• протоколом вилучення від 29.05.2009 року, протоколом огляду предметів від 20.06.2009 року, постановою про визнання та приєднання до справи речових доказів від 20.06.2009 року, згідно яких в потерпілого ОСОБА_3 було вилучено його одяг, на якому були наявні порізи та дірки на одязі і криваві плями навколо них, оглянуто його та приєднано в якості речових доказів до матеріалів справи (а.с.53-58-а);
• протоколом відтворення обстановки і обставин події від 18.06.2009 року, згідно якого ОСОБА_2 відтворив і показав на місці всі обставини вчинення ним злочину (а.с.44-47).
Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч.4 КК України.
Суд на бере до уваги до показань підсудного про те, що хуліганство по відношенню до ОСОБА_3 він вчинив із застосуванням не заздалегідь заготовленого предмета для нанесення тілесних ушкоджень - ножа, а з застосуванням пластини, яку випадково знайшов в траві присівши на землю під час падіння, оскільки вони спростовуються доказами, зібраними на досудовому слідстві та дослідженими в судовому засіданні. В ході проведення огляду місця події не було знайдено ніякого предмета, яким ймовірно ОСОБА_2 міг нанести тілесні ушкодження, хоча він у своїх показаннях стверджує, що предмет, яким він наніс тілесні ушкодження ОСОБА_3 він викинув на траву на місці події. Також, з показань підсудного слідує, що предмет, яким він наносив тілесні ушкодження, був схожий на пластину довжиною 20-25 см., а товщиною 4-5 мм. Після нанесення ударів такою пластиною, рука в підсудного мала би бути пораненою. Конфлікт між підсудним та потерпілим тривав короткий проміжок часу в пізню пору доби, на вулиці було темно, ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп'яніння, потерпілий ОСОБА_3 стверджує, що підсудний під час суперечки не падав, того, що ОСОБА_2 падав на землю не підтвердив ніхто зі свідків, а тому не визнання підсудним ч. 4 ст. 296 КК України, а визнання лише ч. 2 ст. 296 КК України, суд розцінює, як бажання ОСОБА_2 пом'якшити свою відповідальність за вчинене.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_2 своїми умисними діями, спрямованими на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненими особою раніше судимою за хуліганство, з застосуванням предмета заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, вчинив злочин, передбачений ст.296 ч.4 КК України.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно підсудного ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, всі обставини справи та дані про особу підсудного.
Обставин, що пом'якшують покарання підсудного, суд не вбачає.
До обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_2 має постійне місце проживання, позитивно характеризується, однак він є раніше судимим, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, збитки, заподіяні злочином, не відшкодував, потерпілий наполягає на суоворому покаранні, а тому, суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства.
На підставі ст.ст.28, 328 КПК України, цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 слід задовольнити частково. В частині матеріальної шкоди, то з підсудного ОСОБА_2 слід стягнути вартість витрат на лікування, пошкодженого одягу, що підтверджується чеками на загальну суму 10947,19 грн.. Визначаючи розмір морального відшкодування, суд враховує характер і тривалість страждань, істотне вимушення змін у життєвих стосунках, тому цивільний позов ОСОБА_3 в частині моральної шкоди слід задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч.4 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишити попередній - тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання, тобто з 17 червня 2009 року.
Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 10947,19 (десять тисяч сорок сім гривень дев'ятнадцять копійок) гривень матеріальної шкоди, 3000 (три тисячі) гривень моральної шкоди, а всього 13947,19 (тринадцять тисяч дев'ятсот сорок сім гривень дев'ятнадцять копійок) гривень.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим - в той же термін з моменту отримання копії даного вироку.