Справа 2-а-1556/09
іменем України
18 грудня 2009 року Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі: головуючого - судді Гончарука О.Н.,
за участю секретаря - Раковець Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Камені-Каширському справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до в.о. начальника ВДАІ (з обслуговування м.Камінь-Каширський та району) і АТІ ДАІ УМВС України у Волинській області Савчука Василя Васильовича про визнання дій відповідача щодо притягнення до адміністративної відповідальності неправомірними, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121, ч.1 ст.122 КпАП України
Особи, які брали участь у справі:
позивач - ОСОБА_1
установив:
У поданому до суду 07 грудня 2009 року адміністративному позові позивач зазначає, що 21 листопада 2009 року він приблизно о 10 год. разом із дружиною ОСОБА_3 із с.Кримне виїхав в м.Камінь-Каширський.
У зв'язку з тим, що неподалік озера «Озюрко» у його автомобілі спустила шина переднього лівого колеса він замінив його на запасне та поїхав далі.
В м.Камінь-Каширський навпроти Свято-Іллінської церкви проїхавши пішохідний перехід (пішоходів в цей час на даному переході не було) він повернув на вул.Першого Травня після чого на майданчику біля магазину «Наш край» помітив знайомих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яких він мав забрати.
Біля магазинів, що знаходяться у приміщенні Будинку культури його зупинили працівники ДАІ та склали протокол за те, що він не дав переваги пішоходам, які перебували на пішохідному переході поблизу зазначеної церкви, та за керування автомобілем на якому передня вісь містила шини різних моделей та різні протектори малюнків.
Цей протокол він відмовився підписати так як згаданих правопорушень не вчиняв.
26 листопада 2009 року він поштовим зв'язком отримав постанову відповідача від 21 листопада 2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121, ч.1 ст.122 КпАП України з накладенням штраф у розмірі 340 грн.
Вважає дану постанову незаконною, оскільки Правил дорожнього руху він не порушував.
Просить суд дії відповідача щодо накладення на нього штрафу в розмірі 340 грн. визнати неправомірними та скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених в позовній заяві і пояснив суду, що він після заміни колеса продовжував рух автомобілем до м.Камінь-Каширський для полагодження пошкодженої шини на шиномонтажній станції, що допускається Правилами дорожнього руху.
Відповідач до суду не з'явився.
18 грудня 2009 року ним подано суду заяву про розгляд справи у його відсутності та про не визнання позовних вимог. Просить у задоволенні позову відмовити.
Позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Постановою відповідача від 21 листопада 2009 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121, ч.1 ст.122 КпАП України з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с.4).
За цією постановою його визнано винним у тому, що він 20 листопада 2009 року о 10 год. 23 хв. в м.Камені-Каширському по вул.Воля керуючи автомобілем марки ВАЗ-2107, номерний знак НОМЕР_1 на порушення вимог п.18.1 Правил дорожнього руху України, не надав переваги в русі пішоходу, який перебував на пішохідному переході.
Крім цього, на порушення п. 31.4.5 згаданих Правил, на передній осі керованого ним автомобіля було встановлено шини різних моделей, з різним протектором малюнка.
Відповідно до ст.9 КпАП України, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п.31.4, п.31.4.5 (г), п.31.5 Правил дорожнього руху України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними, ошиповані і неошиповані, морозкостійні і неморозкостійні, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора.
У разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у п.31.4 Правил, водій повинен вжити заходів для усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог п.п.9.9, 9.11 цих Правил.
Позивач керував автомобілем у якому на одній передній осі були встановлені колеса з шинами різних моделей та з різними малюнками протектора, чим порушив п.31.4, п.31.4.5 (г) згаданих Правил.
Дати пояснення працівникам ВДАІ з приводу вказаного порушення, він відмовився, про що зазначено в протоколі про адмінправопорушення.
Твердження його після накладення адміністративного стягнення про те, що він змушений був встановити на передню вісь автомобіля ліве колесо з шиною іншої моделі та з іншим малюнком протектора по відношенню до шини переднього правого колеса, нічим не підтверджено і суд їх розцінює як намір уникнути відповідальності за вчинене адмінправопорушення.
Показання з цього приводу його дружини, свідка ОСОБА_3 суд до уваги не приймає, оскільки цей свідок зацікавлений в розгляді справи в його користь.
Крім цього, за умови встановлення позивачем на передню вісь автомобіля різних шин з різними малюнками протектора за обставин, на які він вказав в адміністративному позові, він продовжив рух в напрямку м.Камінь-Каширський без дотримання вимог, передбачених п.п.9.9, 9.11 Правил дорожнього руху.
Зокрема, він роз'їжджав вулицями м.Камінь-Каширський без аварійної світлової сигналізації або миготливого червоного ліхтаря, заїжджав на місцевий ринок, що підтвердила згаданий свідок ОСОБА_3
Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності суд доходить висновку, що позивача за порушення п.31.4.5 (г), п.31.5 Правил дорожнього руху України підставно з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, обставин, які пом'якшують відповідальність, притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.121 КпАП України, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі.
Відповідно до п.18.1 цих Правил, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитись, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Як пояснив суду позивач 20 листопада 2009 року о 10 год. 23 хв. на пішохідному переході, що по вул.Волі, м.Камінь-Каширський під час ним його проїзду пішоходів на ньому не було.
Дану обставину ствердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_3, пасажирка керованого позивачем автомобіля та ОСОБА_4, який в цей час перебував поблизу зазначеного переїзду.
Крім цього, в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано прізвищ, імен та по батькові осіб, які в зазначений час перебували на пішохідному переході.
Беручи до уваги зазначені обставини суд вважає, що постанову в частині притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України слід скасувати за відсутність в його дії складу цього адміністративного правопорушення.
Позовні вимоги в частині визнання дій відповідача неправомірними задоволенню не підлягають, оскільки останній, як посадова особа органу ДАІ вправі виносити постанови про притягнення до адміністративного відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України.
Керуючись ст.ст.9, 11, 86, 158 - 163 КАС України, п.1 ст.247, п.3 ч.1 ст.284, ст.ст.287, 288, 289, 293 КпАП України, суд
постановив:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Постанову в.о. начальника ВДАІ (з обслуговування м.Камінь-Каширський та району) і АТІ ДАІ УМВС України у Волинській області Савчука Василя Васильовича від 21 листопада 2009 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України скасувати, а провадження в адміністративній справі в цій частині закрити за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі заяв про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, та подачі апеляційних скарг протягом двадцяти днів після подання заяв про апеляційне оскарження, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Головуючий-підпис
Оригіналу відповідає
Суддя Камінь-Каширського
районного суду О.Н. Гончарук