Справа 2а-1858/ 2009 р.
11 грудня 2009 року смт. Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Нєвєров І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в селищі Іваничі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Іваничівської районної державної адміністрації про визнання дій відповідача неправомірними, перерахунок та виплату недоплачених сум державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що вона є матір'ю малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 і з дня її народження по даний час здійснює за нею догляд. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» їй щомісячно повинна надаватися допомога в розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, як особі, що фактично здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Щомісячна грошова допомога їй виплачувалась не в повному розмірі і за період з 01 квітня 2007 року по 01 січня 2009 року їй була невірно нарахована та виплачена державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підтверджується довідками відповідача. Відповідно до розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, державна допомога до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна була виплачуватися щомісячно у такому розмірі: з 1 квітня 2007 року - 463 грн., з 1 жовтня 2007 року - 470 грн., з 1 січня 2008 року - 526 грн., з 1 квітня 2008 року - 538 грн., з 1 липня 2008 року - 540 грн., з 1 жовтня 2008 року по даний час - 557 грн. Невиплата допомоги в повному обсязі суперечить Рішенню Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, яким визнані неконституційними положення п. 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення на 2007 рік дії ст.. 12 ч. 1, ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Просить визнати незаконною відмову Управління праці та соціального захисту населення Іваничівською райдержадміністрації у перерахунку державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та у виплаті заборгованості, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком 6 років. Також зобов'язати Іваничівське УПСЗН зробити перерахунок розміру та виплатити державну допомогу, відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та рішень Конституційного суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, виходячи із встановленого розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 01 квітня 2007 року по 01 січня 2009 року суми недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Від управління праці та соціального захисту населення надійшло заперечення, в якому позов не визнано в зв'язку з тим, що відповідно до ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідно субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабміном України . Відповідно до ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовується лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону України про Державний бюджет України. Згідно ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальнодоступні потреби, розміри і цільове спрямування цих видатків. Як вбачається із ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних призначень. Управління при використанні коштів державного бюджету на виконання соціальних програм як Головний розпорядник керується виключно нормами чинного законодавства. Тому допомога позивачу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначена та виплачена вірно.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що позов підлягає до повного задоволення з наступних підстав.
Мною встановлено, що позивач є матір'ю малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, тобто є особою, на яку поширюється дія ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», та має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленому законом. Згідно ч. 1 ст. 15 вказаного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Дію ч. 1 ст. 15 Закону «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» зупинено п. 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007» від 19 грудня 2006 року. Ст. 56 Закону «Про державний бюджет України на 2007» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційним положення п. 14 ст. 71 в частині зупинення на 2007 рік дії ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційним положення пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27 листопада 2008 року № 26-рп/2008 року по справі № 1-37/2008 (про збалансованість бюджету) Конституційний суд виходить із правових позицій, висловлених ним, зокрема у Рішенні від 9 липня 2007 року № 6-рп 2007 рік та рішенні від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008. Ці позиції полягають у тому, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів. Цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини та громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватись окремі закони.
Згідно до ст.150 Конституції України Конституційний Суд України ухвалює рішення , які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Ст. 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Зважаючи на те, що зупинення дії законів є способом тимчасового припинення їх дії в часі та/або за колом осіб, то втрачання чинності нормативно-правовим актом, яким відбулося зупинення дії певного закону, за правовими наслідками є поновленням дії цього закону, а відповідно і поновленням прав та обов'язків осіб, які є учасниками правовідносин, що є предметом регулювання такого закону. При цьому ст. 74 Закону України "Про Конституційний Суд України" визначено, що Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта. А тому вимога про перерахунок розміру державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 квітня 2007 року по 01 січня 2009 року підставна та підлягає до часткового задоволення.
Вважаю, що відповідач зобов'язаний нарахувати та сплатити позивачу допомогу з розрахунку, встановленого законом на відповідний рік прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно із ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється із дня, коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, встановлено факт неправомірних дій щодо призначення і виплати допомоги по догляду за дитиною позивачу, належної згідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України про визнання неконституційними положення Закону, що зупиняв дію зазначеною норми.
Виходячи із встановленого, необхідно частково задовольнити адміністративний позов і визнати дії відповідача - суб'єкта владних повноважень - неправомірними і зобов'язати нарахувати та виплатити суми допомоги по догляду за дитино до досягнення нею трирічного віку, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2009 року .
Крім того, з Державного бюджету України на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 3,40 грн.
Керуючись ст.ст. ч.2 ст. 11, 94 ,159-163 КАС України ст.ст. 22, 152 Конституції України, Законом України "Про Конституційний Суд України", Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року, Законом України «Про державний бюджет України на 2007» від 19 грудня 2006 року, Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-У1, рішеннями Конституційного суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/ 2007 року , № 10-рп/2008 року від 22 травня 2008 року,
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Іваничівської районної державної адміністрації по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2009 року.
Зобов' язати Управління праці та соціального захисту населення Іваничівської районної державної адміністрації зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на дочку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 09.07.2007 року по 31.12.2009 року відповідно до прожиткового мінімуму встановленого законом для дітей віком до шести років .
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 3 грн. 40 коп. судових витрат.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Іваничівський районний суд Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя І.М. Нєвєров