Справа № 2-667/09
24 грудня 2009 року
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі : головуючого - судді МОЧУЛЬСЬКОЇ Л.Т.,
при секретарі Белінській С.І.,
ро зглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Липовець цивільну
справу за позовом ОСОБА_1 до ПРИБОРІВСЬКОЇ сільської ради Липовецького району про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями
Позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мама ОСОБА_2. Після її смерті залишилось майно, яке складається з житлового будинку з господарськими будівлями , розташованого в АДРЕСА_1. На житловий будинок покійна залишила заповіт, яким заповідала його позивачеві. Позивачка після смерті заповідача прийняла спадщину фактично. Однак, оформити її через нотаріальну контору вона не має можливості, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок матері.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала, зіславшись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з”явився. Надав суду заяву про визнання позову та розгляд справи без їхньої участі .
Судом встановлено наступне:
1. грудня 2000 року померла ОСОБА_2 ( свідоцтво про смерть НОМЕР_1 видане виконкомом Староприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області).
За життя, 01 лютого 2000 року, нею був складений та посвідчений секретарем Староприлуцької сільської ради Липовецького району - заповіт, зареєстрований в реєстрі за № 12, відповідно до якого, ОСОБА_2 заповідала все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось - ОСОБА_1.
В силу ст. 534 ЦК України (1964 РОКУ), який діяв на час відкриття спадщини, кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його одній або кільком особам, як тим , що входять, так і тим , що не входять до кола спадкоємців за законом..
Згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21.11.2009 року, винесеною державним нотаріусом Липовецької державної нотаріальної контори Вінницької області, позивачці відмовлено у видачі на її ім"я свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, який залишився після смерті ОСОБА_2 , оскільки відсутній правовстановлюючий документ на вказане майно.
Згідно з матеріалами спадкової справи, позивачка прийняла спадщину фактично, так як відповідно до ч.2 п.113 Інструкціі про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом МЮ України №18/54 від 18.06.1994 року ( яка діяла на час смерті спадкодавця), доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном є наявність у спадкоємців ощадної книжки на ім."я спадкодавця .
03.09.2001 року Липовецькою державною нотаріальною конторою ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну частку ( пай), та грошовий вклад, які залишились після смерті ОСОБА_2. А 09.07.2002 року - свідоцтво про право на спадщину за заповітом на майновий пай покійної.
Відповідно до матеріалів спадкової справи, спадкоємці, які б мали право на обов”язкову частку у спадщині - відсутні.
До складу спадкового майна, зазначеного у заповіті, входить житловий будинок та господарські будівлі, розташовані в АДРЕСА_1, які належали покійній ОСОБА_2 на підставі технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виданого Вінницьким обласним об'єднаним бюро технічної інвентаризації 22 жовтня 2009 року, а також довідки Староприлуцької сільської ради Липовецького району № 474 від 23.11.2009 року , у якій власником даного будинку вказано ОСОБА_2.
Свідоцтво про народження ОСОБА_3 ( а.с.27) та її свідоцтво про одруження із ОСОБА_4 ( а.с.28) підтверджує , що позивачка є дочкою покійної ОСОБА_2.
Встановлені судом правовідносини регулюються ст.ст.524, 525,526,527, 534 541,548, 549 ЦК України 1964 року..
На підставі ст.174 ч.4 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Таким чином, враховуючи, що визнання відповідачем позовних вимог - не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси третіх осіб, приймаючи до уваги, що відповідно до вимог діючого законодавства, позивачка має право на спадкування за заповітом на житловий будинок і господарські будівлі, суд приймає визнання відповідачем позову та виносить рішення про задоволення позову.
На підставі ст.ст. 524, 525,526,527, 534 541,548, 549 ЦК України 1964 року, керуючись ст. 209-215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка настала 15 грудня 2000 року, на цілий житловий будинок «А» з верандою «а», загальною площею 66,7 кв.м., житловою площею 17,0 кв.м. та господарські будівлі : сарай «Б», забор №1, ворота №2, розташовані в АДРЕСА_1
На підставі статті 1299 ЦК України право власності на зазначене нерухоме майно підлягає державній реєстрації.
Рішення може бути оскарженим в апеляційному порядку протягом десяти днів. Після закінчення цього строку рішення набирає законної сили, якщо не надійде заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ : Л.Т.МОЧУЛЬСЬКА