18 вересня 2019 року
Київ
справа №500/214/19
адміністративне провадження №К/9901/25948/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року у справі за позовом Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про скасування постанов,
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року, у задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовлено.
Мотивуючи вказане рішення, суди першої та апеляційної інстанцій вказували на ті обставини, що відповідачем правомірно прийнято спірну постанову про стягнення виконавчого збору та відкрито виконавче провадження.
Спірні правовідносини розглянуто судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 4 серпня 2019 року вказана особа направила на адресу Верховного Суду касаційну скаргу засобами поштового зв'язку.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і стаття 13 КАС України.
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
У свою чергу, стаття 287 регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що спірні правовідносини в цій справі виникли з приводу рішень державного виконавця органу державної виконавчої служби.
За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний позивачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду цієї касаційної скарги не матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у цій категорії адміністративних справ.
Відтак, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 287, 333 КАС України
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року у справі за позовом Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про скасування постанов.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: О. В. Кашпур
Судді: О. Р. Радишевська
С.А. Уханенко