Іменем України
18 вересня 2019 року
Київ
справа №804/6426/17
адміністративне провадження №К/9901/49218/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., Чиркіна С.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських, державних службовців та інших представників Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Національної поліції України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі колегії суддів Кононенка О.В., Верба І.О., Сидоренка Д.В. від 07 листопада 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Чепурнова Д.В., Шлай А.О., Смілянця Е.С. від 03 квітня 2018 року,
І. Суть спору:
1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Національної поліції України (далі також - відповідач 1), Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів (далі також - відповідач 2) та Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі також - відповідач 3, ГУНП в Дніпропетровській області), у якому просив:
1.1 - зобов'язати ГУНП в Дніпропетровської області надати матеріали стосовно ОСОБА_1 , що направлялись на розгляд Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших представників Національної поліції України;
1.2 - визнати протиправними дії Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших представників Національної поліції України у відмові встановлення статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 ;
1.3 - зобов'язати Національну поліцію України в особі Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших представників Національної поліції України надати ОСОБА_1 статус учасника бойових дій.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що він був відряджений до зони проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей для виконання трудових обов'язків та завдань діловодом полку патрульної служби поліції особливого призначення «Дніпро-1». Хоча позивач не має спеціального звання, присягу поліцейського не складав, однак у відповідності з пунктом 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються, зокрема працівники Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередньо участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
3. Відповідач позов не визнав. У запереченні проти позову зазначив щодо безпідставності останнього та просив відмовити в його задоволенні.
ІІ. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
4. 07 листопада 2015 року позивач призначений діловодом полку патрульної служби поліції особливого призначення" Дніпро-1" ГУНП в Дніпропетровській області.
5. З 25 лютого 2016 року по 09 квітня 2016 року на підставі наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 24 лютого 2016 року №47 приймав участь в антитерористичній операції у м. Бахмут Донецької області, що підтверджується довідкою від 13 квітня 2016 року № 25/698.
6. 11 липня 2016 року ГУНП в Дніпропетровській області направлено до Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України матеріали на працівників, які приймали участь в проведенні антитерористичної операції.
7. Листом ГУНП в Дніпропетровській області від 27 липня 2017 року позивача повідомлено, що матеріали щодо надання йому статусу учасника бойових дій повернуті на доопрацювання.
8. Листом Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України від 28 липня 2017 року № с-765/12/1/3/03-2017 позивача повідомлено, що він перебував на посадах, що заміщуються цивільними особами в полку Патрульної служби поліції особливого призначення «Дніпро-1» Головного управління Національної поліції України у зв'язку із чим матеріали повернуто на доопрацювання.
9. Не погоджуючись з рішенням Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
10. Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 07 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року, позов задовольнив.
11. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у позивача є право на отримання статусу учасника бойових дій як особи, яка безпосередньо приймала участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у складі полку патрульної служби поліції особливого призначення «Дніпро - 1» з 25 лютого 2016 року по 09 квітня 2016 року, що підтверджується довідкою від 11 липня 2016 року та наказами Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області від 25 лютого 2016 року № 47о/с дск та від 09 квітня 2016 року № 85о/с дск, Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 26 лютого 2016 року № 57 та від 11 квітня 2016 року № 102 (строком більше 30 календарних днів).
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
12. Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Національна поліція України подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та постанову апеляційного суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову.
13. Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до пункту 19 частини 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та пункту 2 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413, статус учасника бойових дій у системі Національної поліції України надається виключно поліцейським. Позивач у період відрядження в райони проведення антитерористичної операції перебував на посаді діловода полку патрульної служби поліції особливого призначення «Дніпро - 1» ГУНП в Дніпропетровській області без присвоєння спеціального звання та складання присяги поліцейського.
14. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
V. Висновок Верховного Суду
15. Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного суду України (далі також - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
16. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Спеціальним законом, який визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них, є Закон України від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі також - Закон №3551-ХІІ).
18. Відповідно до статті 4 Закону №3551-ХІІ ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
19. Статтею 5 Закону №3551-ХІІ учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
20. Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 6 Закону №3551-ХІІ, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України. Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.
21. Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 затверджено Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (далі також - Порядок №413).
22. Зокрема, пунктом 2 зазначеного Порядку визначено, що статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військово-службовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
23. Пунктом 4 Порядку №413 закріплено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення: витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.
24. Відповідно до пункту 5 Порядку №413 рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається: комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними, зокрема, в ДФС; міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання.
25. Для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзацах другому та третьому пункту 2 Порядку № 413, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ) зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи із зазначених у пункті 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. У разі коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації розташоване безпосередньо у районі проведення антитерористичної операції, документи командирами (начальниками) або іншими керівниками підприємств, установ та організацій подаються на розгляд комісії не раніше ніж через 30 календарних днів після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації чи призначення їх на відповідні посади (абзац 1 пункту 6 Порядку).
Комісії вивчають документи, у разі потреби заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та у місячний строк з дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання.
26. Основні функції, завдання, повноваження та склад комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України (далі - Комісія), а також організацію її роботи визначено Положенням про комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України 23 травня 2016 року N 405 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 червня 2016 року за N 857/28987 (далі - Положення №405).
27. Основними завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішення щодо надання поліцейським, державним службовцям та іншим працівникам Національної поліції України статусу учасника бойових дій, розгляд питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до пунктів 2 і 13 статті 9 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
28. Окрім цього, за змістом пункту 2 Положення №405 з метою забезпечення виконання покладених на неї завдань Комісія має право, зокрема, вивчати довідки, документи та інші докази, надіслані керівниками структурних підрозділів центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів поліції, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - відповідні керівники); вивчати довідки, документи та інші докази, подані особисто; у разі потреби заслуховувати пояснення осіб, зазначених у пункті 1 розділу I цього Положення, свідків, представників органів державної влади, громадських організацій, рад ветеранів; приймати рішення про надання статусу учасника бойових дій; повертати для подальшого доопрацювання відповідним керівникам документи; приймати рішення про відмову в наданні статусу учасника бойових дій.
29. Пунктом 3 Положення №405 передбачено, що Комісія приймає рішення щодо надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, учасника війни в місячний строк з дня надходження документів (уточненої інформації).
30. Розділом ІІІ Положення №405 визначені особливості надання поліцейським, державним службовцям, іншим працівникам Національної поліції України статусу учасника бойових дій, учасника війни за участь в антитерористичній операції.
31. Комісія приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій на підставі документів про:
1) безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення;
2) направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції;
3) перебування у районах проведення антитерористичної операції з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.
32. Комісія приймає рішення про надання статусу учасника бойових дій на підставі таких документів:
витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь поліцейського, державного службовця, іншого працівника Національної поліції України у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.
33. Комісія приймає рішення щодо надання статусу учасника війни на підставі документів про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України), а також документів про направлення (прибуття) у відрядження для безпосередньої участі в антитерористичній операції в районах її проведення (витяги з наказів, розпоряджень, посвідчень про відрядження, книг нарядів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень).
34. Для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни відповідні керівники, у підпорядкуванні яких поліцейські, державні службовці, інші працівники Національної поліції України проходили службу чи працювали, у місячний строк після завершення виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України) зобов'язані подати на розгляд Комісії довідки за формою згідно з додатком 1 до Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413, та документи, зазначені в пунктах 1-3 цього розділу, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни. У разі якщо місце постійної дислокації підрозділу або установи, закладу знаходиться безпосередньо в районі проведення антитерористичної операції, відповідні керівники подають документи на розгляд Комісії не раніше ніж через 30 календарних днів після призначення поліцейських, державних службовців, інших працівників Національної поліції України на відповідні посади.
35. Виходячи з аналізу змісту наведених вище законодавчих положень, колегія суддів дійшла висновку, що надання статусу учасника бойових дій іншим працівникам Національної поліції України можливе за умови подання ними документів, передбачених Законом №3551-ХІІ, Порядком №413, Положенням №405.
36. Надання або відмова в надані статусу учасника бойових дій оформлюється відповідним рішенням Комісії, прийняттю якого передує певна процедура, зокрема, вивчаються і аналізуються подані особами документи, довідки, інші докази, заслуховуються пояснення, показання свідків (у разі потреби) та інше.
37. З наведеного вбачається, що повернення матеріалів позивача до ГУНП в Дніпропетровської області на доопрацювання з підстав зазначених в листі Національної поліції України в особі Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших представників Національної поліції України є помилковим, оскільки воно можливе за обставин подання неповного пакету документів, допущення помилок тощо.
38. Повертаючи матеріали, Комісія, виходила лише з того, що останній не мав статусу поліцейського (спеціальне звання не присвоювалось, присягу поліцейського не складав), проте, не надала оцінку документам в контексті їх відповідності вимогам законодавства і достатності, відповідно до переліку, наведеного у Порядку №413 та Положенні №405.
39. А тому, направлення матеріалів позивача на додаткове опрацювання, в даному випадку, не є прийнятим по суті рішенням. Комісією не прийнято рішення за наслідками розгляду матеріалів позивача (про надання або відмову у наданні статусу учасника бойових дій), а лише повернуто їх на доопрацювання без наявності на те правових підстав.
40. Як наслідок, не досліджувались подані позивачем документи й судами попередніх інстанцій, оскільки їх відсутність, недостатність, або ж невідповідність змісту вимогам законодавства не було підставою для направлення таких на доопрацювання.
41. Обираючи спосіб поновлення порушеного права позивача шляхом зобов'язання Національної поліції України в особі Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших представників Національної поліції України надати йому статус учасника бойових дій, яке оформлюється відповідним рішенням Комісії, суд повинен був пересвідчитися, чи виконано усі умови, визначені законом для можливості прийняття по суті рішення компетентним органом, зокрема, чи подано заявником усі належні, достатні та необхідні документи, передбачені законом, і чи немає між сторонами спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів. Отже висновок суду про можливість зобов'язання Національної поліції України в особі Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших представників Національної поліції України надати позивачу статус учасника бойових дій є передчасним.
42. Колегія суддів також зазначає, що реалізація судом передбачених частиною третьою статті 245 КАС України повноважень відбувається з урахуванням необхідності відновлення належним способом порушених прав, за захистом яких звернулась особа, у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст судового рішення, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.
43. Задоволення позовної вимоги позивача про зобов'язання Національної поліції України в особі Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших представників Національної поліції України надати йому статус учасника бойових дій є передчасним та, в даному випадку, не відповідає засадам і завданню адміністративного судочинства, яке полягає у здійснені судового контролю правомірності тих рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які ним прийняті, вчинені чи допущені.
44. Таким чином, на час звернення позивача до суду із цією заявою чинне законодавство передбачало позасудову процедуру підтвердження особою її участі в бойових діях з метою отримання статусу учасника бойових дій. Визначено орган, який уповноважений приймати таке рішення, встановлено перелік документів, необхідних для підтвердження участі особи в бойових діях. Перекладання на суд функцій такого органу суперечило б вимогам закону, створило б умови для уникнення встановленої законодавством процедури отримання статусу учасника бойових дій та поставило б у нерівні умови осіб, які отримують такий статус з дотриманням цієї процедури. Проте особа, якій рішенням уповноваженого органу (комісії) відмовлено у визнанні учасником бойових дій, не позбавлена права звернутися до суду з метою оскарження такого рішення, і під час дослідження обставин відмови в позовному провадженні можуть досліджуватися, зокрема, докази, надані особою на підтвердження факту участі у бойових діях разом з іншими обставинами, заслуховуватись доводи і заперечення сторін.
45. В даному випадку, належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання Національної поліції України в особі Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших представників Національної поліції України повторно розглянути матеріали ОСОБА_1 із прийняттям відповідного рішення згідно вимог законодавства.
46. Така ж правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 0440/7058/18.
47. Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
48. За таких обставин колегія суддів дійшла до висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги та зміні рішення суду апеляційної інстанції.
49. Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
50. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, пунктом 4 Перехідних положень КАС України, Верховний Суд,
Касаційну скаргу Національної поліції України задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року у справі № 804/6426/17 змінити.
Викласти абзац третій резолютивної частини постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року в наступній редакції:
“Зобов'язати Комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України повторно розглянути матеріали ОСОБА_1 із прийняттям відповідного рішення згідно вимог законодавства”.
В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року, у справі № 804/6426/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий І.В. Желєзний
Судді: Н.В. Коваленко
С.М. Чиркін