Іменем України
16 вересня 2019 року
Київ
справа №185/4407/18(2-а/185/12/19)
адміністративне провадження №К/9901/24798/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 (постановлена у складі: головуючого судді - Шальєвої В.А., суддів: Білак С.В., Малиш Н.І.) по справі № 185/4407/18 (2-а/185/12/19) за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Павлоградської міської ради в особі виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) 31 травня 2018 року звернулася до суду з позовом до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Павлоградської міської ради в особі виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог, просила:
скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Павлоградської міської ради від 11 травня 2018 року № 60 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у розмірі 850 гривень;
закрити дану справу про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по ст. 152 КУпАП.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.05.2019 року у справі №185/4407/18 (2-а/185/12/19) у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Павлоградської міської ради в особі виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовлено.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 липня 2019 року по справі №185/4407/18 (2-а/185/12/19) - відмовлено.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку, встановленого ст. 286 КАС України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019, позивач подала 27.08.2019 касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій просить скасувати ухвалу, а справу направити до суду апеляційної інстанції.
У скарзі посилається на те, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд ухвалою від 30.08.2019 відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 .
Ухвалою від 16 вересня 2019 року Верховний Суд призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.05.2019 року у справі №185/4407/18 (2-а/185/12/19) у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Павлоградської міської ради в особі виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовлено.
27 травня 2019 року не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подано до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2019 року апеляційну скаргу повернуто без розгляду у зв'язку з порушенням порядку подання апеляційної скарги, оскільки апеляційну скаргу подано скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
27 червня 2019 року ОСОБА_1 повторно подано апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2019 року по справі №185/4407/18 (2-а/185/12/19) апеляційну скаргу залишено без руху, з наданням строку для усунення недоліків, оскільки при перевірці апеляційної скарги суддею встановлено, що скаргу подано з порушенням вимог ст. 296, 286 КАС України, а саме - не надано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Копію ухвали разом із супровідним листом направлено на адресу ОСОБА_1 та вручено 19.07.2019.
24 липня 2019 року ОСОБА_1 подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначила, що 27 травня 2019 року нею подавалась апеляційна скарга на оскаржуване рішення суду першої інстанції, проте останню повернуто без розгляду у зв'язку з порушенням правил подання апеляційної скарг. Судом першої інстанції зазначено порядок оскарження судового рішення, де зокрема зазначено про подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції, посилаючись на положення ст. 286 КАС України, дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку та ухвалою від 25.07.2019 відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду апеляційної інстанції не відповідає, а викладені у касаційній скарзі вимоги скаржника є обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Предметом позову у даній справі є постанова про накладення адміністративного стягнення, передбаченого положеннями КУпАП, що відповідно до норм КАС України відноситься до категорій термінових справ.
Особливості провадження у справах з приводу рішень дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено статтею 286 КАС України.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду першої інстанції, яке в апеляційному порядку оскаржувалось ОСОБА_2 . ухвалене 15 травня 2019 року у відкритому судовому, повний текст судового рішення вручено позивачу також 15.05.2019.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 подано 27 травня 2019, тобто у строк, передбачений ч. 4 ст. 286 КАС України (25-26 травня 2019 - вихідні дні).
Проте, апеляційна скарга подана позивачем 27.05.2019 безпосередньо до суду апеляційної інстанції, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2019 року повернута без розгляду на підставі пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, а саме через порушення порядку подання апеляційної скарги.
27 червня 2019 року ОСОБА_1 повторно подано апеляційну скаргу на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 липня 2019 року по справі №185/4407/18 (2-а/185/12/19).
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху, з наданням строку для усунення недоліків, оскільки при перевірці апеляційної скарги суддею встановлено, що скаргу подано з порушенням вимог ст. 296, 286 КАС України, а саме - не надано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Копію ухвали від 15.07.2019 вручено позивачу 19.07.2019.
24 липня 2019 року ОСОБА_1 подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
У заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження позивач зазначила, що первинна скарга подана нею з дотриманням процесуального строку на апеляційне оскарження, проте повернута ухвалою від 15.07.2019, копія якої їй вручена 13.06.2019, але з 13.06.2019 по 25.06.2019 - перебувала на лікарняному, тому скаргу подала 27.06.2119. Також позивач зазначила, що судом першої інстанції зазначено порядок оскарження судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо через суду апеляційної інстанції.
Частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною 3 статті 295 КАС України передбачено, що строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Позивачем первинна скарга подана у строки, що встановлені ст. 286 КАС України.
Суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку поважності причин пропуску строку на звернення з апеляційної скаргою після її повернення без розгляду помилково не врахував та не дослідив обставини дати вручення копії ухвали про повернення позивачу та термін її перебування на лікарняному.
При цьому, як встановлено з резолютивної частині рішення суду першої інстанції, в ній порядок подачі зазначено: «Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області».
Таке формулювання дає підстави дійти висновку про те, що позивач могла його розцінити неоднозначно, а отже подача нею апеляційної скарги у строки, передбачені ст. 286 КАС України, але без урахування положення п. 15.5 Перехідних положень КАС України, не може свідчити про зловживання чи неналежне використання процесуальних прав.
Окрім того, Верховний Суд звертає увагу на те, що до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження позивачем надано копію конверту, в якому Третім апеляційним адміністративним судом направлена на її адресу копія ухвали про повернення апеляційної скарги без розгляду, а також довідка про перебування на лікарняному в період з 13.06.2019 по 25.06.2019.
Обставині перебування позивача на лікарняному, як підставі пропуску строку, судом апеляційної інстанції оцінка не надана.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні Європейського Суду з прав людини «Петриченко проти України» (набуло статусу остаточного 12.07.2016) зазначено: «…цілком проігнорувавши доводи заявника, навіть коли вони були конкретними, доречними та важливими, національні суди не дотримались свого зобов'язання за пунктом 1 статті 6 Конвенції» (п. 13).
З огляду на це, в контексті обставин справи, суди повинні звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.
У зв'язку з викладеним суд касаційної інстанції вважає, що наведені позивачкою доводи та надані нею докази свідчать про поважність причин пропуску нею строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 1 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Керуючись ст. 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 по справі № 185/4407/18 (2-а/185/12/19) - скасувати.
Справу направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя- доповідач: Л.В. Тацій
Судді: А.І. Рибачук
С.Г. Стеценко