Справа № 826/15665/17 Суддя першої інстанції: Чудак О.М.
17 вересня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Бєлової Л.В. та Бужак Н.П.,
при секретарі - Кузик О.С.,
за участю:
представника позивача: - Михайлюк - Філімонової Є.В.,
представника відповідача: - Кушніренка П.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Гімназії №117 ім. Лесі Українки з поглибленим вивченням іноземних мов Печерського району м. Києва на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Гімназії №117 ім. Лесі Українки з поглибленим вивченням іноземних мов Печерського району м. Києва про застосування заходів реагування,
У грудні 2017 року позивач - Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Гімназії №117 ім. Лесі Українки з поглибленим вивченням іноземних мов Печерського району м. Києва про застосування заходів реагування, в якому просив:
- застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень відповідача, а саме: технічних, підсобних приміщень та приміщень цокольного поверху будівлі, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2019 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
06 вересня 2019 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх. № 32573, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого кожне порушення правил пожежної безпеки несе в собі потенційний ризик як настання надзвичайної ситуації, так і ризик ускладнення евакуації у випадку пожежі та її гасіння, існування хоча б одного з порушення, що загрожує життю та здоров'ю людей вже є самостійною достатньою підставою для застосування судом до суб'єкта господарювання заходів реагування у вигляді повного чи часткового зупинення експлуатації будівель та приміщень, у зв'язку з чим, апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, відповідачем не усунуто в повній мірі вимоги припису Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, а тому застосування заходів реагування в межах даних правовідносин є обґрунтованим.
Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, на підставі наказу ГУ ДСНС України у м. Києві від 29.09.2017 року №337 (т. 1 а.с. 19-21) його посадовими особами проведено позапланову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання - відповідачем, вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт №294 (т. 1 а.с. 23-32), яким зафіксовано ряд порушень вимог законодавства.
Так, із вказаного акту перевірки вбачається, що позивачем виявлено наступні порушення у кількості 19 позицій (т. 1 а.с. 24 на звороті та а.с. 25):
- приміщення будівлі не обладнано системою автоматичної пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей (2 типу), що є порушенням пунктів 1.1, 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні (далі - ППБУ), пункту 7.3 таблиці А. 1, додаток А ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного спостереження»;
- евакуаційні виходи не обладнані світловими покажчиками «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення, що є порушенням пункту 2.32 розділу III ППБУ;
- у приміщеннях допускається використання тимчасових дільниць електромережі, що є порушенням пункту 1.8 розділу IV ППБУ;
- двері складських (підсобних) приміщень, електрощитової не виконані протипожежними 2-го типу з класом вогнестійкості ЕІ-30 та сертифікатом відповідності системи УкрСЕПРО, що є порушенням пункту 2.3 розділу III ППБУ, пункту 2.14 ДБН В. 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»;
- складське (підсобне) приміщення не відокремлені від інших приміщень протипожежними перегородками 1-го типу з класом вогнестійкості ЕІ-45 (приміщення їдальні, цокольний поверх), що є порушенням пункту 2.3 розділу III ППБУ, пункту 9.3.6 ДБН В.2.2-9-2009 «Громадські будинки та споруди», пункту 2.14 ДБН В. 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»;
- з приміщень цокольного поверху, в якому розміщені навчальні класи, не передбачено два евакуаційні виходи безпосередньо на зовні, що є порушенням пункту 1.4 розділу VI, пунктів 2.23, 2.26 розділу III ППБУ, пунктів 5.9, 5.13 ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва», пункту 9.1.18 ДБН В.2.2-9-2009 «Громадські будинки та споруди»;
- пожежні крани не перевірені на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів у журналі обліку технічного обслуговування, що є порушенням пункту 2.2 розділу V ППБУ;
- двері виходу на горище не виконані протипожежними 2-го типу з класом вогнестійкості ЕІ-30 та сертифікатом відповідності системи УкрСЕПРО, що є порушенням пункту 2.3 розділу III ППБУ, пункту 6.6 ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»;
- двері евакуаційних виходів з приміщень не обладнано замками, що легко відчиняється з середини, що є порушенням пункту 2.37 розділу III ППБУ;
- відгалужувальні та з'єднувальні коробки не закриті кришками з негорючого матеріалу (сходова клітина 2-го поверху, приміщення електрощитової цокольний поверх, коридор цокольний поверх, підсобне приміщення класу військової підготовки, коридор 1-го поверху, клас військової підготовки), що є порушенням пункту 1.7 розділу IV ППБУ;
- апарати відключення (електрощити, вимикачі) в приміщеннях бібліотеки, не встановлено поза межами (ззовні) вказаних приміщень на не горючих стінах (перегородках) або на окремих опорах, що є порушенням пункту 1.15 розділу IV ППБУ;
- з'єднання, відгалуження та окінцювання жил електричних проводів і кабелів в приміщеннях не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (коридор цокольного поверху, клас військової підготовки), що є порушенням пункту 1.6 розділу IV ППБУ;
- клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання складських (підсобних) приміщень, електрощитової через огороджувальні конструкції з нормативною межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди виконаний меншим, ніж нормативна межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди, що є порушенням пункту 2.4 розділу III ППБУ;
- дерев'яні конструкції горища будівлі не оброблено вогнезахисною сумішшю, що є порушенням пункту 2.4 розділу III ППБУ;
- лампи розжарювання в підсобних (складських) приміщеннях не обладнані захисним суцільним склом (ковпаками), що є порушенням пункту 1.18 розділу IV ППБУ;
- на вікнах приміщень навчальних класів, малого спортзалу, розташованих в цокольному поверсі, встановлено грати, що є порушенням пункту 2.16 розділу III ППБУ;
- не всі пожежні крани розміщені у вбудованих або навісних шафах, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання, що є порушенням пункту 2.2 розділу V ППБУ;
- двері евакуаційного виходу з цокольного поверху заблоковано (встановлено грати, які замкнені на навісний замок), що є порушенням пунктів 2.23, 2.37 розділу III ППБУ;
- захаращенні шляхи евакуації до 2-го евакуаційного виходу з 1-го поверху, що є порушенням пункту 2.37 розділу III ППБУ.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач власними силами забезпечив усунення наступних порушень:
- евакуаційні виходи обладнані світовими покажчиками «ВИХІД» з 2010 року (модель: REL 228), всього - 4;
- з приміщення бібліотеки гімназії вилучені тимчасові дільниці електромережі (подовжувач), електрощит винесено поза межі бібліотеки та встановлено на не горючий стіні;
- приміщення цокольного поверху експлуатуються відповідно до поетажного плану, перебудов та перепланувань з дня введення в експлуатацію приміщення гімназії у 1955 році не проводилося;
- пожежні крани перевірені на працездатність 28.08.2017 з відповідним записом в журналі реєстрації;
- двері евакуаційних виходів №2, №3, №4 обладнані замками, що відчиняються з середини, поряд знаходяться ключниці;
- відгалужувальні та з'єднувальні коробки закриті кришками з металу;
- лампи розжарювання в складському приміщенні замінені на люмінесцентні, захищені суцільним склом;
- всього в гімназії 10 пожежних шаф, з них 4 - нового зразка, 6 - старого зразка, які легко відкриваються і систематично провітрюються, не захаращені;
- з дверей евакуаційного виходу №4 та вікон цокольного поверху зняті грати;
- шляхи евакуації до евакуаційного виходу з 1-го поверху повністю звільнено;
- з'єднання електричних проводів і кабелів виконано шляхом опресування.
На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано фотокартки та інші матеріали щодо вжиття відповідних заходів (т. 1 а.с. 60-69, 71-95).
З матеріалів справи також вбачається, що Управління освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в місті Києві державної адміністрації звернулось до Печерського РУ ГУ ДСНС України в м. Києві з листом від 07.11.2018 року №03-07/1552 (т. 1 а.с. 114) з приводу проведення позапланової перевірки відповідача у зв'язку з усуненням ряду зауважень, які зазначено у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
07.03.2019 року Печерським РУ ГУ ДСНС України в м. Києві проведено позапланову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання - відповідачем, вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт №119 (т. 1 а.с. 165-169), яким зафіксовано менший ряд порушень вимог законодавства, а саме:
- двері складських (підсобних) приміщень не замінено на протипожежні 2-го типу з межею вогнестійкості ЕІ-30 з сертифікатом відповідності до Національної системи сертифікації, що є порушенням пункту 2.3 розділу III ППБУ;
- складське (підсобне) приміщення не відокремлене від інших приміщень протипожежними перегородками (приміщення їдальні, цокольний поверх), що є порушенням пункту 2.3 розділу III ППБУ;
- двері евакуаційних виходів з приміщень не обладнано замками, що легко відчиняється з середини, що є порушенням пункту 2.37 розділу III ППБУ;
- з приміщень цокольного поверху, в якому не передбачено два евакуаційні виходи безпосередньо на зовні, заборонено розміщення навчальних класів, що є порушенням пункту 2.23 розділу III, пункту 1.4 розділу VI ППБУ;
- приміщення будівлі не обладнано системою автоматичної пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей (2 типу), що є порушенням пунктів 1.1, 1.2 розділу V ППБУ, пункту 7.3 таблиці А. 1, додаток А ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного спостереження»;
- евакуаційні виходи не обладнані світловими покажчиками «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення, що є порушенням пункту 2.32 розділу III ППБУ;
- у приміщеннях допускається використання тимчасових дільниць електромережі, що є порушенням пункту 1.8 розділу IV ППБУ;
- 2-й евакуаційний вихід з цокольного поверху через загальну сходову клітку назовні відокремити від іншої частини сходової клітки суцільною протипожежною перегородкою 1-го типу на висоту одного поверху, що є порушенням пункту 2.23 розділу III, пункту 1.4 розділу VI ППБУ;
- приміщення закладу не обладнані системою оповіщення людей 2-го типу ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного спостереження», що є порушенням пунктів 1.1, 1.2 розділу V ППБУ;
- приміщення не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації, що є порушенням пунктів 1.1, 1.2 розділу V ППБУ;
- пожежні крани розміщені не у вбудованих або навісних шафах, пожежні кран комплекти повинні розміщуватись у шафах, які мають отвори для провітрювання і пристосування для опломбування та візуального огляду їх без розкривання. При виготовленні шаф рекомендується передбачати в них місце для зберігання двох вогнегасників. На дверцята шафи, в яких знаходяться вогнегасники, мають бути нанесені відповідні покажчики за ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:2007, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности» (технічні поверхи житлового будинку), що є порушенням пункту 2.2 розділу V ППБУ.
На підставі вказаного акту перевірки, 29.03.2019 року Печерським РУ ГУ ДСНС України в м. Києві складено припис №185 (т. 1 а.с. 159-161) про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яким вимагалось від відповідача вжити заходів щодо усунення вказаних порушень. При цьому, у приписі зазначено, що зазначені порушення пропонується усунути ще з 21.11.2017 року.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що у період з 30.11.2018 року по 03.06.2019 року відповідачем додатково усунуті наступні порушення: демонтовано перегородку в приміщенні їдальні, двері на шляху евакуації з приміщень І поверху до другого евакуаційного виходу перенавішені в напрямку виходу з приміщень, демонтовано двері підсобного приміщення, двері евакуаційного виходу № 4 з цокольного поверху замінено на протипожежні з межею вогнестійкістю ЕІ-30, двері евакуаційних виходів з приміщень обладнані замками, що легко відчиняються з середини, встановлено двері підсобного приміщення з межею вогнестійкості ЕІ-30, евакуаційний вихід з цокольного поверху через загальну сходову клітину на зовні відокремлено дверима з межею вогнестійкістю ЕІ-30, встановлено навісну шафу в цокольному поверсі, що підтверджується матеріалами справи (т. 1 а.с. 163-164, 170-175, 182-185).
У наступному, у період з 20.06.2019 року по 21.06.2019 року Печерським РУ ГУ ДСНС України в м. Києві проведено позапланову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання - відповідачем, вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт від 21.06.2019 року №578 (т. 1 а.с. 190-197), яким зафіксовано ряд порушень вимог законодавства, які залишені не усунутими відповідачем, а саме:
- в приміщенні цокольного поверху, в якому не передбачено два евакуаційні виходи безпосередньо назовні, не заборонено розміщення навчальних класів, що є порушенням пункту 2.23 розділу III, пункту 1.4 розділу VI ППБУ;
- приміщення закладу не обладнані системою оповіщення людей 2-го типу ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного спостереження», що є порушенням пунктів 1.1, 1.2 розділу V ППБУ;
- приміщення не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації, що є порушенням пунктів 1.1, 1.2 розділу V ППБУ.
При цьому, в акті перевірки в якості негативних наслідків наявності таких порушень зазначено пожежу.
Отже, відповідачем з 19 порушень усунуто 16, тобто залишились 3 вказані у акті від 21.06.2019 року, що й стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон №877-V, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною першою статті 4 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 р. №5403-VI (далі - КЦЗ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (ч.2 ст.64 КЦЗ).
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (ч.3 ст.64 КЦЗ).
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052 (далі - Положення), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
У пункті 3 зазначеного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС України, зокрема, є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Згідно з частиною другою статті 51 КЦЗ, забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника.
Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання (ч.3 ст.55 КЦЗ).
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст.66 КЦЗ).
У силу пункту 12 частини першої статті 67 КЦЗ, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Положеннями частини першої статті 70 КЦЗ встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч.2. ст. 70 КЦЗ).
Водночас, відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що часткове зупинення експлуатації приміщень є заходом, який застосовується за наявності таких порушень пожежної та техногенної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Відповідно до пункту 25 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров'ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.
Відповідно до підпункту 4.3.7 пункту 4.3 ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Згідно з вимогами пункту 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Отже, законодавець відносить пожежі до надзвичайних ситуацій та пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Тобто, загроза життю та здоров'ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі або які підвищують ризик розвитку пожеж.
Поряд з цим, вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі №809/443/16 (адміністративне провадження №К/9901/36946/18).
Так, належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, проте з акту перевірки від 21.06.2019 року №578 вбачається наявність порушень, які є суттєвими та не усунуті відповідачем, кожне з яких навіть саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров'ю людей, а їх сукупність вказує на високий ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.
Одночасно, у частині третій статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 р., ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 №789-XII, визначено, що держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров'я.
Статтею 3 Конституції України регламентовано, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 4 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що система заходів щодо охорони дитинства в Україні включає, зокрема, забезпечення належних умов для гарантування безпеки, охорони здоров'я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей.
В контексті наведених норм, суд зауважує, що об'єктом перевірки є навчальний заклад, в якому, у відповідності до його цільового призначення, перебувають діти, що, виходячи з наведених норм Конвенції ООН, а також національного законодавства, зумовлює більш прискіпливе ставлення до дотримання вимог безпеки приміщень, в яких вони перебувають.
При цьому, суд наголошує на тому, що на Україну, як державу-учасницю вказаної Конвенції ООН, покладається безумовний обов'язок забезпечити відповідність навчальних закладів нормативним вимогам у галузі безпеки й охорони здоров'я.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідача наголошено, що ним частково усунуто виявлені позивачем у ході перевірки порушення, крім того відповідач та Управління освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в м. Києві державної адміністрації провели роботи та вживають залежних від них заходів, що свідчить про добросовісність намірів щодо запобігання порушенням, а відсутність доведеної загрози життю та здоров'ю людей є підставою, на переконання апелянта, для скасування рішення суду першої інстанції та заходів реагування, проте колегія суддів не бере такі доводи до уваги з огляду на наступне.
На переконання колегіє суддів, порушення які відповідачем фактично не усунуто, не є формальними, а є такими, що створюють реальну загрозу для життя і здоров'я людей.
Існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі №823/589/16 (адміністративне провадження №К/9901/30861/18).
Посилання відповідача на те, що освіта є пріоритетною сферою, до уваги судом не приймається, оскільки це не є підставою для допущення здійснення діяльності Гімназії з порушенням правил пожежної і техногенної безпеки та, відповідно, створення загрози життю і здоров'ю дітей, а навпаки, враховуючи цільове призначення даного закладу та наведені норми міжнародного і національного законодавства, вказує на пріоритетність їх дотримання.
Крім того, твердження відповідача про те, що ним усунуто більшу частину виявлених порушень не свідчить про минування загрози життю та здоров'ю людей та, як наслідок, відсутності підстав для застосування відповідних заходів реагування.
Разом з тим, приписами частини п'ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Отже, відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі №809/443/16 (адміністративне провадження №К/9901/36946/18).
Відтак, застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Гімназії №117 ім. Лесі Українки з поглибленим вивченням іноземних мов Печерського району м. Києва - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2019 року - без змін.
Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Гімназії №117 ім. Лесі Українки з поглибленим вивченням іноземних мов Печерського району м. Києва - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко
Суддя: Л.В.Бєлова
Н.П.Бужак
Повний текст виготовлено 17 вересня 2019 року.