Справа № 522/10977/19
Провадження №2/522/6421/19
17 вересня 2019 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
в складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участі секретаря судового засідання - Вадуцкої В.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивачка ОСОБА_1 02.07.2019 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 відповідно якого просила стягувати з відповідача аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн., щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з подальшою індексацією відповідно до закону, до досягнення нею повноліття, починаючи з дня подання позовної заяви до суду. Також просила стягувати аліменти на утримання позивачки до досягнення дитиною 3-х років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1500 гривень
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що з 09.06.2017 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у фактичних шлюбних відносинах, під час яких у них народилась дитини: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сімейне життя не склалося. Одразу після народження дитини сторони по справі розійшлись та на теперішній час позивача проживає з дитиною окремо від відповідача. Матеріальне становище позивача погіршилось, ціни на промислові та продовольчі товари зросли, змінився прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, а тому для забезпечення потреб є доцільними стягнути аліменти з батька дитини, на її утримання. Позивачка змушена звернутись до суду з відповідним позовом.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21.03.2018 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 29.07.2019 року по справі було закрито підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду на 12.09.2019 року.
09.09.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно якого згоден сплачувати аліменти на суму 850 грн. щомісячно у зв'язку з тим, що отримує заробітну плату у розмірі 4173 гривень та на утриманні відповідача перебуває дружина та він хворіє, тому не має можливості сплачувати аліменти на утримання колишньої дружини.
В судове засідання 12.09.2019 року сторони по справі не з'явились. Позивач надала суду заяву про розгляд справи без її участі. Відповідачем надано суду заяву про розгляд справи без його участі та зазначив, що згоден сплачувати аліменти на суму 840 гривень та надав суду виписку з медичної картки амбулаторного хворого, довідку виписку із домової книги про склад сім'ї, характеристику з місця роботи, свідоцтво про шлюб.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку з цим, датою складення цього судового рішення є 17.09.2019 року.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони по справі перебували у фактичних шлюбних відносинах та ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Відповідно довідки №2108 від 24.06.2019 року виданої Тарутинською селищною радою встановлено, що ОСОБА_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 з 1988 року та до складу сім'ї зареєстрованих осіб входять ОСОБА_4 , донька, ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , донька, ІНФОРМАЦІЯ_2 , отже спільна дитина позивача та відповідача фактично проживає з матір'ю та перебуває на її утриманні.
Відповідно виписки №464 із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_2 має діагноз мочекам'яна хвороба, сольовий діатез.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 відповідач ОСОБА_2 перебуває у шлюбі з ОСОБА_5 з 13.11.2018 року.
Згідно характеристики наданої доповідачем вбачається що останній працює охоронцем в ТОВ «АБ «Охоронні технології» та є виконує добросовісно свої обов'язки. Відповідач посилається на довідку про розмір заробітної плати, проте таку довідку не було додано до позову, про що також свідчить відповідний акт складений робітниками суду . згідно довідки про склад сім,ї від 09.09.2019р. вбачається що відповідач проживає разом з матір'ю ОСОБА_6 , проте не надано доказів що остання знаходиться на його утриманні.
Статтею ст.51 Конституції України гарантовано, а ст.180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При ухиленні їх від цього обов'язку кошти на утримання дітей стягуються в судовому порядку.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Статтями 18, 27 Конвенції про права дитини 1989 року, встановлено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У відповідності до ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання них окремо від дитини не впливає на об'єм їх прав та не звільняє від обов'язків відносно дитини.
Згідно зі ст.150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.2 т.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Згідно із роз'ясненнями, викладеними у п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Статтею 182 СК України також передбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, а саме :
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Зазначена вище стаття СК України (у чинній редакції), була доповнена пунктами 3-1та 3-2згідно із Законом № 2037-VIII від 17.05.2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо покращення захисту права дитини на належне утримання». Як вбачається з позиції суб'єкта законодавчої ініціативи (відповідно до пояснювальної записки до проекту закону від 07.07.2016 року, висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради України від 05.09.2016 року), необхідність прийняття вказаного закону була обумовлена неврегульованістю у чинному законодавстві низки питань, пов'язаних зі стягненням аліментів на дитину, існуючим обмеженням прав осіб, на користь яких стягуються аліменти, а також доцільністю запозичення досвіду європейських держав щодо правової регламентації матеріального утримання батьками своїх дітей;із метою усунути існуючі правові колізії та прогалини, які уможливлюють ухиляння платників від сплати аліментів і додаткових витрат на дитину, та необхідністю врахування прихованих доходів платника аліментів при визначенні розміру аліментів, що у кінцевому результаті поліпшить майнове становище дітей, на яких стягуються аліменти і додаткові витрати.
Так, відповідач зазначає, що має дохід в розмірі 4173 гривень, однак матеріали справи не містять доказів щодо заробітної плати відповідача та що у нього на утриманні знаходяться інші особи.
Відтак, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню у розмірі 1200 гривень щомісячно.
При цьому суд виходить із першочергового та ключового питання захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, збереження того рівня життя, який дитина має тоді, коли утримується обома батьками та отримує надійне стабільне матеріальне утримання як збоку матері, так і збоку батька для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Частиною 1 статті 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто 02.07.2019 року.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
У відповідності до ст. 75 Сімейного кодексу України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно положень ст. 77 СК України, утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі. Аліменти сплачуються щомісячно. За взаємною згодою аліменти можуть бути сплачені наперед.
Згідно ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.
Щодо позовних вимог про стягнення аліментів на утримання позивача до досягненню дитини трьох років, то суд вража, що з урахуванням розміру стягнення аліментів на дитини, та враховуючи що відповідач також потребує медичного лікування у зв'язку з захворюваннями, то суд вважає що відповідач не має достатній дохід на її утримання а відтак вимога не підлягає задоволенню.
Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Також підлягають стягнення з відповідача витрати по сплаті судового збору на користь держави.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 77, 79-81, 180-183, 184, 191 СК України, ст.ст.. 1, 2, 5, 11, 43, 49, 76-80, 81, 89,141, 210, 247, 258, 263-265, 273, 354, 430 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) гривень 00 копійок, з урахуванням індексації щомісячно, починаючи із 02.07.2019 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В іншій частині позову відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.
Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України
Повний текст рішення складено 17.09.2019 року
Суддя: Домусчі Л. В.