вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи 761/15655/18 Апеляційне провадження № 22-ц/824/6550/2019Головуючий у суді першої інстанції - Волошин В.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
10 вересня 2019 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Крижанівська Г.В.
секретар Горбачова І.В.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Вовк Н.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Мацко Володимиром Володимировичем, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 січня 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Національної академії педагогічних наук України про скасування постанов,
У квітні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Національної академії педагогічних наук України, згідно з яким просив:
- скасувати Постанову №1-2/14-352 Президії Академії Педагогічних Наук України від 15.11.2017 року про припинення виплат щомісячної довічної плати члену-кореспонденту НАПН України ОСОБА_2 ;
- скасувати Постанову Загальних зборів Відділення загальної педагогіки та філософії освіти Національної Академії Педагогічних Наук України від 17.11.2017 року про позбавлення ОСОБА_2 статусу члена-кореспондента Національної Академії Педагогічних Наук України;
- скасувати Постанову Загальних зборів Національної Академії Педагогічних Наук України від 17.11.2017 року №1-1/2-10 про позбавлення ОСОБА_2 статусу члена-кореспондента Національної Академії Педагогічних Наук України.
Вказані позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що оскаржувані постанови були прийняті з порушенням норм діючого законодавства та процедури розгляду відповідного питання.
При цьому, посилаючись на дискримінаційний та вибірковий характер оскаржуваних рішень, позивач зазначав, що з боку відповідача мало місце застосування до нього «подвійних стандартів» та безпідставних звинувачень.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22.01.2019 року в задоволенні позову відмовлено (т. 2, а.с. 23-31).
В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Так, в обґрунтування своєї апеляційної скарги, апелянт вказує, що перевіркою, яка проводилися комісією на підставі постанови Президії НАПН України за № 1-2/13-324 «Про створення комісії Президії НАПН України щодо правомірності перебування ОСОБА_3 в складі НАПН України», не було підтверджено обставин як належності позивача до громадянства Російської Федерації, так і проживання його за межами України понад шість місяців.
Також, представник позивача звертає увагу на помилковість висновків суду першої інстанції щодо порушення науково-викладацькою діяльністю ОСОБА_2 етичних норм наукового співтовариства, оскільки жодним законом не заборонено здійснювати міжнародну наукову та педагогічну співпрацю з вищими навчальними закладами, які знаходяться за межами території України, в тому числі і на території Російської Федерації.
При цьому вказує, що суд першої інстанції, встановивши вищенаведені обставини, не взяв до уваги те, що позивачем при зверненні до суду було надано достатньо доказів, які підтверджують факт його наукового співробітництва саме з НАПН України (т.2, а.с. 37-44).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21.05.2019 року поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження у справі та надано строк на подання відзиву (т.2, а.с. 79, 80).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04.06.2019 року справу призначено до розгляду (т. 2, а.с. 91, 92).
У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просили її задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував за її безпідставністю та необґрунтованістю і просив рішення суду залишити без змін, оскільки воно ухвалено з дотриманням вимог закону.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, на підставі звернення колишнього члена НАПН України ОСОБА_4 щодо правомірності перебування члена-кореспондента НАПН України ОСОБА_2 в складі НАПН України постановою Президії НАПН України від 19.10.2017 року за № 1-2/13-324 було створено комісію, якій доручено перевірити інформацію, зазначену у вказаному зверненні.
При цьому, як вбачається зі змісту Протоколу № 2 засідання комісії Президії НАПН України від 10.11.2017 року, перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п. п. 27, 28, 29 Статуту НАПН України, у зв'язку з чим вирішено: відповідно до п.п. 27, 28, 29 Статуту НАПН України порушити клопотання перед Президією НАПН України щодо припинення щомісячної довічної плати члену-кореспонденту НАПН України ОСОБА_2 ; відповідно до п.п. 29, 30 Статуту порушити клопотання перед Загальними Зборами Відділення загальної педагогіки та філософії освіти НАПН України щодо позбавлення статусу члена-кореспондента НАПН України ОСОБА_2 .
У зв'язку з зазначеним, було прийнято наступні постанови:
- Постанова Президії НАПН України № 1-2/14-352 від 15.11.2017 року про припинення виплат щомісячної довічної плати члену-кореспонденту НАПН України позивачу ОСОБА_2 ;
- Постанова Загальних зборів Відділення загальної педагогіки та філософії освіти НАПН України від 17.11.2017 року про позбавлення статусу члена-кореспондента НАПН України ОСОБА_2 ;
- Постанова Загальних зборів НАПН України № 1-1/2-10 від 17.11.2017 року про позбавлення статусу члена-кореспондента НАПН України ОСОБА_2
Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, відповідач посилався на те, що вказані рішення були прийняті ним в межах своїх повноважень та з дотриманням процедури, встановленої Статутом НАПН України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» передбачено, що організаційна побудова національних галузевих академій наук, їх матеріально-фінансове забезпечення та гарантії діяльності здійснюються згідно з положеннями, встановленими цим Законом для Національної академії наук України, з урахуванням специфіки діяльності та норм Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їхнього майна», а також статутів відповідних національних галузевих академій наук.
За змістом положень ч. 8 ст. 17 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» до виключної компетенції загальних зборів Національної академії педагогічних наук України належить позбавлення статусу дійсного члена (академіка), члена-кореспондента та іноземного члена НАПН України з підстав, у випадках та порядку, визначених Статутом НАПН України.
Як передбачено п. 29 Статуту НАПН України підставами для позбавлення статусу дійсного члена (академіка), члена-кореспондента, іноземного члена та почесного академіка НАПН України є: грубе або неодноразове порушення Статуту НАПН України, етичних норм наукового співтовариства, здійснення дій, що явно суперечать основним принципам та цінностям НАПН України як самоврядної державної наукової організації, інтересам та авторитету держави, що унеможливлюють подальшу діяльність особи як члена НАПН України. Позбавлення статусу дійсного члена (академіка), члена-кореспондента, іноземного члена та почесного академіка НАПН України, за наявності вказаних підстав, проводиться поетапно - на загальних зборах відділень та на загальних зборах НАПН України. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини голосів учасників загальних зборів відділення, а потім - не менш як дві третини голосів учасників загальних зборів НАПН України. У випадку позбавлення статусу дійсного члена (академіка), члена-кореспондента НАПН України довічна виплата скасовується.
Відповідно до положень п. 28 Статуту НАПН України у разі виїзду дійсного члена (академіка) чи члена-кореспондента НАПН України на проживання за межі України на строк більше шести місяців та невиконання ним вимог цього Статуту виплату щомісячної довічної плати може бути припинено рішенням Президії НАПН України за відповідним поданням відділення.
До основних обов'язків дійсних членів (академіків) та членів-кореспондентів НАПН України п. 27 Статуту НАПН України відносить: збагачення наук про освіту, педагогіки і психології новими досягненнями шляхом особистого проведення наукових досліджень, організацій і керівництва колективним розробленням наукових проблем; підготовки наукових кадрів і сприяння впровадженню досягнень науки в систему освіти і використанню їх у соціально-економічному та культурному розвитку держави; поєднання наукової творчості з підготовкою і перепідготовкою педагогічних кадрів; дотримання статуту НАПН України, виконання рішень загальних зборів, Президії НАПН України і відповідного відділення; дотримання етичних норм наукового співтовариства, зокрема авторських прав та прав інтелектуальної власності.
Крім того, відповідно до п. 29 Статуту НАПН України дійсні члени (академіки) та члени-кореспонденти НАПН України щороку подають відповідному відділенню пропозиції щодо формування тематичного плану наукових досліджень, індивідуальний план та письмовий звіт про свою наукову діяльність, а також періодично звітують перед загальними зборами відділення.
Як вже зазначалося вище, підставою для припинення виплати позивачу довічної плати, а також позбавлення його статусу члена-кореспондента НАПН України слугувало встановлення комісією Президії НАПН України порушення останнім пунктів 27, 28, 29, 30 Статуту НАПН України.
Зі змісту Протоколу засідання комісії Президії НАПН України від 10.11.2017 року вбачається, що факт порушення позивачем п.п. 27, 28 та 30 Статуту комісія пов'язує з наступними обставинами в їх сукупності: здійсненням ОСОБА_2 наукової діяльності в МДУ ім. М.В. Ломоносова шляхом участі у наукових конференціях з проблем геополітики та публікації статей у російських наукових журналах; проживанням позивача у Російській Федерації понад шість місяців; балотуванням позивача до Російської Академії Наук; неподанням позивачем письмового звіту про результати дослідження за 2016 рік, завіреного особистим підписом.
Разом з тим, з огляду на відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів, які б підтверджували як прийняття НАПН України рішення про заборону членам-кореспондентам НАПН України співпрацювати з науковими установами інших країн, в тому числі й Російської Федерації, так і того, що наукова діяльність позивача суперечить основним принципам НАПН України та інтересам держави, колегія суддів вважає, що факт здійснення ОСОБА_2 науково-викладацької діяльності в МДУ ім. М.В. Ломоносова не свідчить про допущенням останнім порушень етичних норм наукового співтовариства та є лише однією із форм реалізації права на працю, закріпленого у ст. 43 Конституції України.
При цьому, як закріплено у ч. 3 ст. 54 Конституції України, держава сприяє розвиткові науки, встановленню наукових зв'язків України зі світовим співтовариством.
Більш того, безпідставними є висновки відповідача щодо не проживання позивача на території України понад шість місяців, адже наявні в матеріалах роздруківки листа ОСОБА_4 та доданих до нього файлів невідомого походження, не є, в розумінні положень ст.ст. 77-79 ЦПК України, достатніми та належними доказами, які б підтверджували вказані обставини, та, як наслідок, оцінюються колегією суддів лише як припущення ОСОБА_4 , зроблені останнім на підставі власних та суб'єктивних міркувань.
Також, слід зазначити, що неподання позивачем звітів, завірених особистим підписом, не може свідчити про невиконання позивачем своїх обов'язків, передбачених п. 29 Статуту, та, тим паче, про грубе порушення вимог Статуту, адже, як вбачається зі змісту Статуту, положення останнього не містять жодних вимог до оформлення відповідних звітів.
Натомість, факт подання позивачем звітів за 2013 - 2016 роки в електронному вигляді підтверджується матеріалами справи та не заперечується самим відповідачем.
При цьому, слід наголосити, що до звернення ОСОБА_4 до НАПН України жодних вимог до позивача щодо необхідності завіряти звіти особистим підписом НАПН України не висувала.
В свою чергу, ч. 5 ст. 55 Конституції України передбачає, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Крім того, як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 29.06.2010 року за № 17-рп/2010, принцип правової визначеності стверджує, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, а також з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів в їх сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність належних та достатніх законних підстав для позбавлення позивача членства в НАПН України та припинення виплати довічної щомісячної плати.
Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частини 1, 2 статті 376 ЦПК України).
Отже, ухвалене судом першої інстанції рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.
Оскільки колегія суддів ухвалює нове рішення та задовольняє позовні вимоги ОСОБА_2 до НАПН України, з останньої підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2 114,40 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 171,60 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 372, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Мацко Володимиром Володимировичем, -- задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 січня 2019 року - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення.
Позов ОСОБА_2 до Національної академії педагогічних наук України про скасування постанов - задовольнити.
Скасувати постанову Президії Академії Педагогічних Наук України від 15 листопада 2017 року за № 1-2/14-352 про припинення виплат щомісячної довічної плати члену-кореспонденту Національної Академії Педагогічних Наук України ОСОБА_3 .
Скасувати постанову Загальних зборів Відділення загальної педагогіки та філософії освіти Національної Академії Педагогічних Наук України від 17 листопада 2017 року про позбавлення ОСОБА_2 статусу члена-кореспондента Національної Академії Педагогічних Наук України.
Скасувати постанову Загальних зборів Національної Академії Педагогічних Наук України від 17 листопада 2017 року за № 1-1/2-10 про позбавлення ОСОБА_2 статусу члена-кореспондента Національної Академії Педагогічних Наук України.
Стягнути з Національної Академії Педагогічних Наук України (місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 52-а, код ЄДРПОУ 00446077) на користь ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 114 (дві тисячі сто чотирнадцять) грн. 40 коп. та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 171 (три тисячі сто сімдесят один) грн. 60 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту може бути оскаржена до Верховного суду.
Повний текст постанови складений 16 вересня 2019 року.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
Г.В. Крижанівська