Провадження № 11-кп/803/2163/19 Справа № 176/1213/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
13 вересня 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 (приймає участь в режимі
відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, який приймав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, на ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13 червня 2019 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, раніше судимого, якоюзадоволено подання начальника Державної установи “Жовтоводська виправна колонія № 26” та голови спостережної комісії про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_7 , ВСТАНОВИЛА:
Прокурор в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, та постановити нову ухвалу, якою відмовити в застосуванні до засудженого ОСОБА_7 ст.81 КК України.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що ОСОБА_7 за весь час відбування покарання має 5 заохочень за ставлення до робіт з благоустрою установи, проте, благоустрій установи це не право засудженого, а обов'язок, а тому ці заохочення надані формально за виконання обов'язків, покладених на засудженого чинним законодавством.
Вказує на те, що суд не врахував характеристику засудженого ОСОБА_7 , який засуджений за вчинення умисного корисливого злочину, та який раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних умисних злочинів.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13 червня 2019 рокузадоволено подання начальника Державної установи “Жовтоводська виправна колонія № 26” та голови спостережної комісії про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_7 .
Відповідно до ухвали суду, яка оскаржується, засуджений ОСОБА_7 відбув 2/3 частини строку призначеного йому покарання, за сумлінну поведінку та працю на установі має п'ять заохочень від адміністрації протягом всього строку відбування покарання, в тому числі два заохочення після засідання комісії від 27.09.2018 року, де засудженому ОСОБА_7 було відмовлено у заміні невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням як такому, що не став на шлях виправлення, позитивну характеристику протягом усього строку відбування покарання, відсутність стягнень, а тому суд дійшов висновку, що ОСОБА_7 довів своє виправлення.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка просила задовольнити вимоги апеляційної скарги, думку засудженого, який заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.
Стаття 6 КВК України передбачає, що виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Згідно із ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано, якщо засуджений добросовісною поведінкою та відношенням до праці довів своє виправлення.
Статтею 81 КК України передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише за умови обов'язкової та одночасної наявності вказаних в законі підстав і умов в їх сукупності. При цьому основним і вирішальним є не факт відбування визначеної частини покарання, а досягнення однієї із цілей покарання - виправлення засудженого.
Відповідно до Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким», суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії по суті внесеного подання.
Головною підставою умовно-дострокового звільнення є виправлення особи, а висновок суду про доведеність виправлення засудженого повинен засновуватись на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправно-трудовій установі.
Розглядаючи подання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 , суд повно і всебічно вивчив дані про особу засудженого та дійшов вмотивованого висновку про застосування щодо засудженого умовно-дострокового звільнення від відбуття призначеного покарання, пославшись на те, що засуджений довів своє виправлення.
Задовольняючи подання, судом враховано, що засуджений ОСОБА_7 відбув 2/3 частини строку призначеного судом покарання, відбуваючи покарання в ДУ “Жовтоводська виправна колонія № 26” отримав 5 заохочень, два з яких він отримав після засідання комісії від 27.09.2018 року, де засудженому ОСОБА_7 було відмовлено у заміні невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням як такому, що не став на шлях виправлення, стягнень не має, на виробництві установи не працевлаштований, залучається до робіт з благоустрою колонії та до робіт з господарської обслуги колонії, до суспільно-корисної праці ставиться сумлінно, приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу "Духовне відродження".
Доводи прокурора про те, що засуджений ОСОБА_7 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів не є безумовною підставою для відмови у застосуванні до нього вимог ст. 81 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.130 КВК України, за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених цим Кодексом та правилами внутрішнього розпорядку колонії, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, може застосовуватися такий захід заохочення як подяка.
Посилання прокурора на те, що заохочення ОСОБА_7 установою колонії були надані формально, оскільки благоустрій колонії це не право засудженого, а обов'язок, колегія суддів не може взяти до уваги, враховуючи ч.1 ст.130 КВК України, окрім того відповідно до довідки про відношення до праці (а.п. 11), засуджений ОСОБА_7 на виробництві колонії не працевлаштований по незалежним від нього причинам, так як залучений до робіт з благоустрою колоній і прилеглих територій, поліпшення житлово-побутових умов засуджених, до праці ставиться сумлінно, поставлені завдання виконує вчасно та якісно, також, відповідно до пояснень представника адміністрації колонії, наданих ним в судовому засіданні суду першої інстанції, засуджений ОСОБА_7 до праці з благоустрою установи та господарських робіт ставиться сумлінно.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що засуджений ОСОБА_7 довів своє виправлення та заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Рішення суду ухвалено згідно з нормами кримінального процесуального закону та на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, з наведенням в ухвалі належних і достатніх мотивів і підстав, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 537, 539 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, який приймав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, на ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13 червня 2019 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13 червня 2019 рокущодо засудженого ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
_____________ _________ __________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4