Справа № 161/14974/19 Провадження №11-сс/802/540/19 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:арешт майна Доповідач: ОСОБА_2
13 вересня 2019 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
представника
власника майна адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 05 вересня 2019 року (ЄРДР №12019030010003321)
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 вересня 2019 року частково задоволено клопотання слідчого СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 про накладення арешту на майно, що було вилучене під час проведення огляду місця події 02.09.2019 в автомобілі «Шкода», р.н.з. НОМЕР_1 ..
Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що прокурором та слідчим доведено наявність підстав, передбачених ст.170 КПК України, а саме майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді представник власника майна подав апеляційну скаргу. Вважає, що слідчим суддею допущено неповноту дослідження матеріалів клопотання та справи і прийнято рішення, яке не враховує всіх обставин та містить невідповідність висновків фактичним обставинам справи, вказує, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, слідчий суддя повинен був відмовити в задоволенні клопотання, оскільки не враховано те, що було вилучено майно ОСОБА_8 (посвідчення водія, грошові кошти, мобільний телефон, автомобіль та свідоцтво про реєстрацію т/з), яке взагалі не має ніякого відношення до справи. У своїй апеляції просить ухвалу слідчого судді про задоволення клопотання слідчого скасувати, та відмовити в задоволенні даного клопотання.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, скаржника, який підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, прокурора, які не заперечував доводи скарги щодо необхідності повернення посвідчення водія та грошових коштів, в решті просив залишити ухвалу без змін, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
В статті 2 КПК України зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя не в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.
Згідно витягу ЄРДР вбачається, що проводиться досудове розслідування щодо вчинення грабежу 01 вересня 2019, в ході якого двоє осіб, за попередньою змовою поблизу кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (м.Луцьк, вул. Теремнівська, 87а), проникли до автомобіля «Мерседес», звідки таємно один з них намагався викрасти мобільний телефон «Iphone X», вартістю 20000 грн. та барсетку чорного кольору вартістю 1000 грн., однак під час перебування в автомобілі був помічений потерпілим, після чого розуміючи, що його злочинні дії та дії іншої особи викриті, утримуючи в руках викрадене майно, покинув автомобіль та з останнім зник в невідомому напрямку, таким чином спричинив потерпілому майнової шкоди на загальну суму 21000 гривень, тобто за ч.2 ст.186 КК України.
Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення огляду автомобіля «Шкода», р.н.з. НОМЕР_1 , були виявлені та вилучені ряд речей та документів, які мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Вилучене майно, зокрема автомобіль «Шкода», р.н.з. НОМЕР_1 , та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу, відповідає критеріям, вказаним в ст.98 КПК України, а сам арешт майна накладений з метою забезпечення речових доказів у кримінальному провадженні за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
Разом з тим, матеріалами клопотання не доведено, яким чином арештоване майно ОСОБА_8 , може слугувати доказами в кримінальному провадженні.
Статтею 98 КПК України визначене поняття речового доказу.
Разом з тим, доказів, окрім постанови про визнання речовими доказами, що арештоване майно (посвідчення водія, грошові кошти, мобільний телефон) відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, стороною обвинувачення не надано.
У відповідності до вимог ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, розглянувши клопотання, необгрунтовано наклав арешт на майно ОСОБА_8 , а тому апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника власника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 05 вересня 2019 року про накладення арешту на майно в частині арешту майна ОСОБА_8 - одна купюра номіналом 50 євро номер Х77340969524; 44 купюри номіналом по 500 гривень, з номерами: СГ8161349 - 2014 року, СЗ1281120 2014 року, ВГ6877097 2006 року, УИ6855532 2015 року, СЗ5507843 2014 року, ВЕ0775102 2006 року, ВЗ1137987 2006 року, ФЖ4294917 2015 року, УЖ0106613 2015 року, УИ7780316 2015 року, ЛД5110821 2011 року, ВА6320586 2006 року, СЖ0175803 2014 року, ЗГ7072257 2006 року, ЛЗ 34463900 2011 року, СЗ0326119 2014 року, ВЗ4055597 2006 року, БТ5214298 2006 року, СЖ5949163 2014 року, ВХ5932203 2006 року, ЛА3091313 2011 року, УЗ5129162 2015 року, ВБ8050639 2006 року, ХВ4750014 2015 року, ХЗ9689622 2015 року, ХБ7532166 2015 року? ХВ2028042 2015 року, ХЗ4709734 2015 року, ХБ2640095 2015 року, ХЄ4734659 2015 року, ХЗ2338856 2015 року, ХЗ2338865 2015 року, ХЗ2338860 2015 року, ХЗ2338858 2015 року, ХГ2165766 2015 року, ХГ2395939 2015 року, ХИ4210730 2015 року, ХЗ9478608 2015 року, ХВ3258041 2015 року, ХЗ4653710 2015 року, ХЗ6394670 2015 року, ХЗ 2338859 2015 року, ХБ7364330 2015 року, ХЗ3464546 2015 року; 23 купюри номіналом по 200 гривень з номерами: КВ2102615 2011 року, КЕ3659931 2011 року, ЄЕ4111216 2007 року, ЗД2706076 2007 року, ХИ7503038 2014 року, ЗЕ5628830 2007 року, КВ2626641 2011 року, ПЄ7351682 2013 року, УЄ4621524 2014 року, ЕД8280127 2007 року, ЗЕ5628829 2007 року, СМ4335884 2014 року, ЗД3574774 2007 року, СБ4680854 2014 року, ХИ2609588 2014 року, ХЖ5149902 2014 року, КЙ0180225 2011 року, ЕГ4937904 2007 року, ЕВ4994739 2007 року, СМ9471892 2014 року, ХГ7056245 2014 рокуСЄ4961078 2014 року, УК2055526 2014 року; 2 купюри номіналом по 20 гривень з номерами: ЮБ4154633 2018 року, ЮГ8565372 2018 року, мобільний телефон чорного кольору Імей1: НОМЕР_2 , імей2: НОМЕР_3 ; посвідчення водія ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_4 ; скасувати, а в задоволенні клопотання слідчого в цій частині відмовити.
В решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді