12 вересня 2019 рокуЛьвів№ 857/7829/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Кухтея Р.В., Шевчук С. М.;
за участю секретаря судового засідання - Джули В. М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 08 липня 2019 року про повернення позовної заяви у справі № 464/3227/19 (головуючий суддя Тімченко О. В., м. Львів) за позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій державного виконавця незаконними та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,-
13 червня 2019 року Сихівським районним судом м. Львова було зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Сихівського відділу державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про поновлення строку звернення до суду із позовом; визнання дій державного виконавця державної виконавчої служби Сихівського відділу державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області незаконними щодо винесення постанови від 30 червня 2011 року ВП № 26833347 про закінчення виконавчого провадження; скасування постанови державного виконавця державної виконавчої служби Сихівського відділу державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 30 червня 2011 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення № 26833347 та зобов'язання відповідача виконавче провадження відновити постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 08 липня 2019 року позовну заяву повернуто позивачу з мотивів пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 було оскаржено його в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що предметом позову у даній справі є соціальні виплати позивачу, а строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає.
Представники позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримали та просять таку задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Представник відповідача та представник третьої особи, у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечили, просять в її задоволенні відмовити та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін з таких підстав.
Згідно частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частинами 2 і 3 вказаної вище статті Кодексу визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів (аналогічні положення законодавства щодо строку звернення до суду існували на час виникнення спірних правовідносин).
При цьому слово "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте, або які дії вчинені.
З аналізу частин 2, 3 і 5 статті 122 КАС України слідує, що процесуальний закон обмежує право звернення особи до адміністративного суду певними часовими рамками, що сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
За змістом частини 1 статті 123, частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач має право звернутися до суду з заявою про його поновлення, в якій вказати про підстави для поновлення строку та зобов'язаний додати докази поважності причин його пропуску.
Згідно пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Перевіряючи поважність причин пропуску строку звернення з адміністративним позовом, суд встановлює обставини, які стосуються дотримання строку звернення до суду, до яких, зокрема, слід віднести: початок перебігу строку, момент завершення строку, та наявність (відсутність) обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску звернення до суду та "добросовісність" заявника. Під останнім слід розуміти обставини, які свідчать про умисне чи недбале ставлення особою, яка звертається в суд (планує звернутися), до правил обчислення і застосування відповідних строків такого звернення.
Встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 зареєстрована Сихівським районним судом м. Львова 13 червня 2019 року, разом із позовною заявою позивачем були додані листи Сихівського відділу державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 13 серпня 2012 року та Головного управління юстиції у Львівській області від 26 липня 2012 року, з чого колегія суддів суду апеляційної інстанції робить висновок, що ОСОБА_1 було відомо про оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження від 30 червня 2011 року саме з цього часу.
Згідно із пунктом 46 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13 від 29.01.2016), одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу resjudicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений "особливими і непереборними" обставинами.
У пункті 47 Рішення зазначено, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип resjudicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, що повинно бути підтверджено належними доказами, таких доказів суду апеляційної інстанції апелянтом додано не було.
Також колегія суддів відхиляє твердження апелянта про те, що даний спір стосується соціальних виплат, а вимога щодо дотримання строку звернення до суду на них не поширюється, оскільки предметом даного спору є оскарження дій державного виконавця та постанови про закінчення виконавчого провадження, тому застосуванню підлягають саме норми ч. 2 ст. 287 КАС України.
З огляду на вказане, виходячи з положень статті 122 КАС України, доводи і аргументи апелянта є не обґрунтованими, наслідком чого правильним є висновок суду першої інстанції про пропущення позивачем строку звернення до суду.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення позовної заяви позивачу, ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду першої інстанції, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст. 229, 243, 250, 272, 311, 315, 316, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 08 липня 2019 року про повернення позовної заяви у справі № 464/3227/19 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
С. М. Шевчук
Повне судове рішення складено 16 вересня 2019 року.