12 вересня 2019 рокуЛьвів№ 857/7431/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Кухтея Р.В., Шевчук С. М.;
за участю секретаря судового засідання - Джули В. М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року в справі № 300/339/19 (головуючий суддя - Главач І. А., м. Івано-Франківськ, повне судове рішення складено 31 травня 2019 року) за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 про знесення житлового будинку, будівництво якого здійснюється з відхиленням від виданого будівельного паспорта,-
15 лютого 2019 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 про знесення житлового будинку, будівництво якого здійснюється з відхиленням від виданого будівельного паспорта по АДРЕСА_1 .
В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що в ході проведення Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області перевірки щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил по АДРЕСА_1 . встановлено факт виконання ОСОБА_1 будівництва з відхиленням від схеми забудови земельної ділянки визначеної у будівельному паспорті, і відповідачем в добровільному порядку не виконано вимоги припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 21.09.2018, тому житловий будинок підлягає примусовому знесенню.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем - Державною архітектурно-будівельною інспекцією України подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а обставини, які мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими були недоведеними належними та допустимими доказами, внаслідок чого оскаржуване рішення повинно бути скасоване. Також вказано, що будівництво житлового будинку було здійснено з порушеннями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, що зафіксовано в актах перевірки, на підставі яких винесено припис, порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності відповідачем усунуто не було, відтак позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримала та просить таку задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечила та просить відмовити в задоволенні такої в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2017 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (суб'єктами містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено у Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 (далі - Порядок №533).
Пунктом 2 зазначеного Порядку №553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Вказаним Порядком №553 визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Так, відповідно до пункту 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно з пунктами 6, 7 Порядку №553, плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об'єкта.
Пунктом 16 зазначеного Порядку №533 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Відповідно до пункту 17 Порядку №553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно з пунктом 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Встановлено, що на підставі листа Коломийського відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області від 13.08.2018 №13068 108/56-18 щодо законності виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14) Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області здійснено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час ведення будівельних робіт з будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 .
У ході проведення позапланової перевірки було встановлено факт недотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва житлового будинку за вказаною адресою, а саме будівництво ведеться з відхиленням від схеми забудови земельної ділянки, визначеної у будівельному паспорті від 03.02.2015 за реєстраційним №16/26.01.2015.
За результатами перевірки було винесено акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час ведення будівельних робіт від 21.09.2018 (а.с.18-26); протокол про адміністративне правопорушення від 21.09.2018 (а.с.27-28); припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 21.09.2018 (а.с.29).
Зазначеним приписом від 21.09.2018 зобов'язано ОСОБА_1 усунути виявлене порушення до 21.10.2018.
Також 27.09.2018 Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області складено постанову по справі про адміністративне правопорушення №167/1009/m6/2018, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн (а.с.30).
03.12.2018 Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області було здійснено позапланову перевірку об'єкта по АДРЕСА_1 . з метою перевірки виконання ОСОБА_1 вимог припису від 21.09.2018, за результатами якої встановлено, що вимоги припису від 21.09.2018 не виконано, як наслідок складено акт планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 03.12.2018, яким зафіксовано порушення абзацу 4 пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №533 (а.с. 33-38).
Також 03.12.2018 Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області складено протокол про адміністративне правопорушення (а.с.39-40), а 13.12.2018 Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №214/1009/m6/2018, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 грн (а.с.41).
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.
Згідно з частиною першою статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 статті 25 Закону України "Про основи містобудування" встановлено, що особи, винні у недотриманні державних стандартів, норм і правил при проектуванні і будівництві; проектуванні об'єктів з порушенням затвердженої у встановленому порядку містобудівної документації; виконанні будівельних чи реставраційних робіт без дозволу та затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього; самовільній зміні архітектурного вигляду споруди в процесі експлуатації; недотриманні екологічних і санітарно-гігієнічних вимог, встановлених законодавством при проектуванні, розміщенні та будівництві об'єктів; прийнятті в експлуатацію об'єктів, зведених з порушенням законодавства, державних стандартів, норм і правил; наданні інформації, що не відповідає дійсності, про умови проектування і будівництва чи у необґрунтованій відмові надати таку інформацію, - несуть відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до статті 38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.
Разом з цим, відповідно до частин четвертої, сьомої статті 376 Цивільного кодексу України якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливою або особа, яка здійснила будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила будівництво.
Отже, об'єкти будівництва є самочинними у випадках наявності однієї із вказаних умов: збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; збудовані або будуються без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; збудовані або будуються без належно затвердженого проекту; збудовані або будуються з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами факт ведення будівництва з істотним порушенням будівельних норм, зокрема, що таке порушення впливає на міцність чи безпечність будівлі.
Також встановлено, що ОСОБА_1 , здійснив будівництво житлового будинку на земельній ділянці, кадастровий номер 2623287001:01 :001:0127, яка відведена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та належить йому на праві власності, окрім цього спірний об'єкт нерухомості був збудований після повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 14.02.2015, що підтверджує отримання належного дозволу (а.с.51).
Відповідно до листа Спаської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області від 24.04.2019 №120/2-18/07 до Спаської сільської ради не надходило і не зареєстровано жодного звернення громадян щодо порушення прав інших громадян відносно будівництва житлового будинку ОСОБА_1 за адресою вул. Тиха та не зареєстровано звернення жителів с. Спас на даній вулиці, щодо порушення їхніх прав спричинених будівництвом житлового будинку гр. ОСОБА_1 чи у створенні перешкод щодо проходу або проїзду дорогою загального користування по вул. Тиха, с. Спас . Також повідомлено, що будівництво житлового будинку на власній земельній ділянці ОСОБА_1 не суперечить суспільним інтересам територіальної громади с. Спас та не порушує прав інших осіб (а.с. 97).
З аналізу положень частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України вбачається, що для задоволення позову у цій справі необхідно наявність таких фактів як неможливість такої перебудови об'єкту, або відмови особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови, чого у даній справі не встановлено.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає, що знесення самочинного будівництва як крайня міра можливе за умови, якщо цим будівництвом порушуються права третіх осіб, а перебудова не призведе до усунення їх порушених прав, а також у разі, якщо перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами неможлива, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови, тобто, використані усі передбачені законодавством України заходи реагування.
Крім того, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов'язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Проте, рішення суду щодо зобов'язання відповідача провести перебудову у даній справі відсутнє.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 07.09.2018 по справі №813/6284/14, постанові від 06 березня 2019 року по справі № 814/2645/15 та постанові від 15 травня 2019 року по справі № 813/6423/14.
Відтак, застосування до ОСОБА_1 зобов'язання щодо знесення житлового будинку, будівництво якого здійснюється з відхиленням від виданого будівельного паспорта, є передчасним та не співмірним заходом, адже позивачем не використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись статтями 229, 241, 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України - залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року в справі № 300/339/19 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
С. М. Шевчук
Повне судове рішення складено 16 вересня 2019 року.