Справа № 206/2007/19
Провадження № 1-кс/206/1173/19
12.09.2019року Самарський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участі
засудженого ОСОБА_3 ,
захисника-адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро заяву засудженого ОСОБА_3 про відвід судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_5 від розгляду справи № 206/2007/19,
12.09.2019 року в провадження судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява засудженого ОСОБА_3 про відвід судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_5 від розгляду справи № 206/2007/19.
Вказана заява мотивована тим, що суддя ОСОБА_5 розглядала у 2018 році справу за поданням ДУ "ІВЦ (№133) про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та відмовила у задовленні, і як він вважає необгрунтовано. На даний час на розгляд до судді ОСОБА_5 знову надійшла вже нова справа про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і він вважає, що суддя знову намагається відмовити йому в УДЗ під якимось приводом, при цьому приховує кримінальне правопорушення прокурора ОСОБА_6 . Крім того вважає, що розподіл нової справи було проведено в порушення вимог ст. 35 КПК України, оскільки було порушено принцип вірогідності призначення судді.
В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав подану заяву про відвід із наведених у ній підстав, просив її задовольнити.
Захисник-адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав заяву ОСОБА_3 .
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлений відвід не мотивованим та таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч 1.ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Відповідно до ст. 76 КПК України 1. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій.
2. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.
3. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції.
4. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або постанови суду касаційної інстанції.
Відповідно до ч. 7 ст. 539 КПК України, у разі набрання законної сили ухвалою суду про відмову в задоволенні клопотання щодо умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням розгляд повторного клопотання з цього самого питання щодо осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше п'яти років, може мати місце не раніше як через рік з дня винесення ухвали суду про відмову, а щодо засуджених за інші злочини та неповнолітніх засуджених - не раніше як через шість місяців.
Заявник в своїй заяві послався на те, що він вважає, що оскільки суддею ОСОБА_5 , раніше вже розглядались справи за хоча і не за його клопотанням, проте про умовно-дострокове звільнення за якою було відмовлено, тому з боку судді ОСОБА_5 є прояви неупередженості.
Вважаю, що дані обставини, а саме факт розгляду інших клопотань стосовно засудженого ОСОБА_3 суддею ОСОБА_5 , сам по собі, не може свідчити про упередженість судді при розгляді нової справи вже за зверненням адвоката-захисника діючого в інтересах засудженого про умовно-дострокове звільнення. А посилання про необгрунтованість ухвали судді ОСОБА_5 винесеної у 2018 році не є слушними та не можуть свідчити про упередженість судді в новій справі, більш того дана ухвала суду була залишена без змін у апеляційній інстанції.
Що стосується доводів заявника про порушення при визначенні судді, суд зазначає наступне, що відповідно до п. 2.3.27 «Положення про автоматизовану систему документообігу суду» у разі коли в суді з об'єктивних підстав правосуддя здійснює один суддя, здійснення автоматизованого розподілу судових справ не буде порушенням вимог цього Положення.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до практики ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу відводу, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
ОСОБА_3 не наводить жодної належної обставини, яка б могла свідчити про упередженість судді ОСОБА_5 при розгляді заяви про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
З огляду на те, що судом не встановлено наявність обставин, які є підставою для відводу судді ОСОБА_5 від участі у справі № 206/2007/19, заява про відвід судді задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.81 КПК України
В задоволенні заяви засудженого ОСОБА_3 про відвід судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_5 від розгляду справи № 206/2007/19 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1