Справа № 184/1723/19
Номер провадження 2-а/184/20/19
16 вересня 2019 рокум. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Малашиної Ю.Б.
за участю секретаря судового засідання - Бринзи Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора СРПП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування постанови серії ДПО18 № 049058 від 07.08.2019 року, -
14.08.2019 року позивач звернувся до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до інспектора СРПП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування постанови серії ДПО18 № 049058 від 07.08.2019 року.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він був зупинений інспектором поліції безпідставно, інспектор виніс постанову з порушенням вимог ст.ст. 278-280 КУпАП, підставою для зупинки його автомобіля стало нібито невірний рух у ряду. Після вимоги позивача надати докази порушення ПДР України інспектор оглянувши авто вказав на нібито відсутність бризговиків та підсвітки номерного знаку після чого наполіг на пред'явленні йому полісу.
Враховуючи вищевказані порушення позивач просить визнати протиправними дії інспектора патрульної поліції та скасувати постанову серії ДПО18 № 049058 від 07.08.2019 року.
Ухвалою суду від 16.08.2019 року постановлено розглядати справу в порядку розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ з врахуванням вимог спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.
Від Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області відзив на позовну заяву не надійшов, витребувані ухвалою суду від 16.08.2019 року документи на адресу суду не надійшли, клопотання про продовження строку або про неможливість виконання ухвали або надання відзиву до канцелярії суду не надходили.
Враховуючи зазначене суд обмежившись дослідженням наявних в матеріалах позовної заяви доказів, оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступних висновків.
Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 ст. 2 цього Кодексу передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
У відповідності до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 049058 від 07.08.2019 року позивача визнано винуватим за ч. 1 ст. 126 КУпАП та притягнуто до відповідальності у виді штрафу у розмірі 425 грн. Інших відомостей, зокрема суть адміністративного правопорушення, з наданої позивачем копії постанови встановити не вдалось за можливе у зв'язку з нечитабельністю копії постанови, оригінал постанови серії ДПО18 № 049058 від 07.08.2019 року, витребуваний ухвалою суду, надано не було.
Згідно частини першої статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема про порушення правил користування засобами транспорту (частини перша статті 126 КУпАП).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Положеннями статті 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
Контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема відповідним підрозділом Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод (абзац другий пункту 21.2 статті 21 Закону).
При використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу (пункт 21.3 статті 21 Закону).
Згідно підпункту «ґ» пункту 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Відповідно до підпункту «а» пункту 2.4 зазначених Правил на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що контроль за наявністю полісів (договорів) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів може здійснюватись відповідними підрозділами Національної поліції лише з визначених законодавством підстав - при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та/або при оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод. Проте, наведеними положеннями чинного законодавства закріплений безумовний обов'язок при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особи, яка керує ним, мати при собі страховий поліс (сертифікат).
Однак, відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до положень ч. 3 ст. 73, ч. 1-2 ст. 77 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим відповідно до принципу змагальності позивач зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.
Крім того, згідно ч. 4 ст. 59 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Враховуючи те, що відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав, витребувані судом документи надано не було, будь-яких пояснень з приводу поважності ненадання відзиву та витребуваних документів до суду надано не було, а тому з огляду на встановлені обставини з досліджених в судовому засіданні матеріалів, вважає що позовні вимоги в частині скасування постанови серії ДПО18 № 049058 від 07.08.2019 року підлягають задоволенню.
Щодо визнання дій інспектора протиправними суд виходить з наступного.
Стаття 288 КУпАП передбачає право і порядок оскарження саме постанови по справі про адміністративне правопорушення, а не дій патрульного.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач фактично оскаржує дії відповідача при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, які за своєю суттю є виконанням службовою особою своїх повноважень, наданих чинним законодавством. Належним способом захисту в спірних правовідносинах є оскарження рішення суб'єкта владних повноважень.
Із цих підстав суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання дій відповідача протиправними.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України - за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 9, 14, 20,72-78, 241-246, 250, 286, 293-295 КАС України , суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до інспектора СРПП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області (Дніпропетровська обл., м.Нікополь, вул. Станіславського, буд. 1) про визнання дій протиправними та скасування постанови серії ДПО18 № 049058 від 07.08.2019 року - задовольнити частково.
Постанову серії ДПО18 № 049058 від 07.08.2019 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП - скасувати.
Провадження про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП - закрити.
В іншій частині вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Орджонікідзевського міського суду Ю. Б. Малашина