09 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 359/10149/17
провадження № 22-ц/824/8728/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБолотова Є.В., Музичко С.Г.,
за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» - Крилової Олени Леонідівни
на заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2018 року /суддя Борець Є.О./
у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, -
Позивач звернувся з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 72 823 грн. 43 коп., що складається з боргу по поверненню кредиту 4 473 грн. 27 коп., боргу по сплаті процентів за користування ним в розмірі 61 306 грн. 19 коп., пені в розмірі 3 100 грн. та штрафу в розмірі 3 943 грн. 97 коп. /а.с. 1-2/
Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.11.2018 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 8 417 гр.24 коп. та витрати на оплату судового збору в розмірі 184 грн. 80 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. /а.с. 58-61/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник АТ КБ «Приват банк» - Крилова О.Л. звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.11.2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимоги про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом, у цій частині постановити нове про задоволення вказаної вимоги, в іншій частині заочне рішення залишити без змін.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилалась на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що у відповідності до ст. 536 ЦК України, за користування чужими коштами боржник повинен сплачувати проценти, що встановлюються договором. Вказує, що у матеріалах справи міститься належний та допустимий доказ, а саме розрахунок заборгованості за кредитним договором. Звертає увагу, що відповідач кредитний договір не оскаржувала, погодилась з ним, що підтверджується її підписом у договорі та сплатою за користування кредитом процентів у період з 12.03.2013 року по 10.04.2015 року.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення скасуванню з на підставі наступного.
Судом встановлено, що ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , обґрунтовуючи вимоги тим, що 18 травня 2011 року ОСОБА_1 була видана кредитна картка «Універсальна». ОСОБА_1 неодноразово знімала грошові кошти та розраховувалася ними, не повертаючи заборгованість, у зв'язку з чим виник борг по поверненню кредиту в розмірі 4473 гривень 27 копійок, борг по сплаті процентів за користування ним в розмірі 61306 гривень 19 копійок, пеня в розмірі 3100 гривень та штраф в загальному розмірі 3943 гривень 97 копійок. Загальний розмір боргу за кредитним договором становить 72823 гривень 43 копійок.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції керувався ч.1 ст.1054 ЦК України про те, що позичальник зобов'язується повернути банку або іншій фінансовій установі кредит та сплатити проценти у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором.
Виходячи з даних розрахунку, приєднаного до позову /а.с. 3-4/, суд першої інстанції вважав, що ОСОБА_1 належним чином не виконує грошові зобов'язання за кредитним договором, тому у неї виник борг по поверненню кредиту в розмірі 4 473 гривень 27 копійок, та штрафу в розмірі 3943 гривень 97 копійок.
Також суд першої інстанції вважав встановленим факт видачі кредитних коштів, шляхом оформлення кредитної картки «Універсальна»
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, а саме Анкети-заявки ОСОБА_1 , нею була отримана не платіжна картка «Універсальна», як вважав суд першої інстанції, а пенсійна карта.
Позивачем при зверненні до суду також був наданий Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», що не мають відношення до правил та тарифів обслуговування пенсійної картки.
В судове засідання в суді першої інстанції представник позивача не з'явився, просив розглядати справу за їх відсутності. В суд апеляційної інстанції представник позивача не з'являвся двічі, незважаючи на прохання в апеляційній скарзі бути присутніми в судовому засіданні з метою детального пояснення конкретних обставин справи /а.с.75/
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Колегія суддів апеляційного суду доходить висновку про те, що ОСОБА_1 була видана пенсійна картка, наданий витяг з тарифами не має відношення до обслуговування зазначеної картки, а тому суд позбавлений можливості перевірити правильність наданого розрахунку з зазначеними у ньому відсотковими ставками, строк дії картки, кредитний ліміт, якщо кошти за таким видом картки взагалі видавались, у зв'язку з чим доходить висновку про безпідставність та недоведеність позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги щодо стягнення процентів та пені не мають правового значення для вирішення справи, оскільки апеляційним судом не встановлено, що між сторонами було укладено кредитний договір.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» - Крилової Олени Леонідівни на заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2018 року - задовольнити частково.
Заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2018 року - скасувати.
У задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, - відмовити у повному обсязі.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: