Справа № 759/7738/19
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/9805/2019
04 вересня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Волошиної В.М., Панченка М.М.,
за участю секретаря судового засідання Макаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 27 травня 2019 року у складі судді Петренко Н.О.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Київенерго», комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго», комунального концерну «Центр комунального сервісу» про порушення прав споживача,-
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до акціонерного товариства «Київенерго» (надалі - АТ «Київенерго»), комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» (надалі - КП ВО Київради «Київтеплоенерго»), комунального концерну «Центр комунального сервісу» (надалі - КН «Центр комунального сервісу») про порушення прав споживача.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 13 травня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 27 травня 2019 року позов ОСОБА_1 визнано неподаним та повернуто позивачу на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу районного суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, за змістом, що ухвала районного суду від 13 травня 2019 року була постановлена з пропуском процесуальних строків. Крім того, позовна заява визнана неподаною та повернута позивачу до сплину встановленого ухвалою від 13 травня 2019 року строку для усунення недоліків.
Посилаючись на те, що позивачем було усунуто недоліки позовної заяви у встановлений судом строк, проте останнім не викладено підстав того, що саме не влаштувало суд в усунених позивачем недоліках, скаржник просить апеляційну скаргу задовольнити.
Колегія суддів, заслухавши думку ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Визнаючи позовну заяву скаржника неподаною, районний суд виходив з того, що у встановлений судом строк позивачем не усунуто недоліки, виявлені судом під час вирішення питання прийняття позовної заяви до розгляду.
Між тим, з висновками районного суду погодитися неможливо, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 13 травня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків, з підстав, що позивачу необхідно вказати вірне місцезнаходження відповідача АТ «Київенерго»; викласти чітко, зрозуміло та логічно позовні вимоги; а також надати докази на підтвердження заявлених вимог (а.с.17).
Встановлено, що зі змістом ухвали суду першої інстанції ОСОБА_1 ознайомився 24 травня 2019 року (а.с.23).
Посилання суду на невиконання вимог ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху спростовуються змістом долученої 24 травня 2019 року заяви, згідно якої позивач вказав про відомі йому реєстраційні номери, відомі номери засобів зв'язку та відповідні адреси відповідачів (а.с.31).
Районний суд вказав на те, що позовні вимоги повинні бути викладені чітко, зрозуміло та логічно.
Між тим, в ухвалі суд не зазначив, чому позовна заява, подана ОСОБА_1 , не відповідає вказаним судом вимогам.
Відповідно до справи, ОСОБА_1 до позовної заяви долучено докази (а.с.9,10), а тому колегія суддів визнає такими, що носять неконкретний характер, висновки суду щодо ненадання позивачем доказів на підтвердження вимог.
Окрім цього, відповідно до керівних роз'яснень, які містяться у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.
При цьому, колегія суддів враховує й те, що в ухвалі районного суду від 13 травня 2019 року встановлено строк для усунення недоліків - протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Відповідно до положень ст. 122 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч. 1 ст. 123 ЦПК України).
Як убачається з матеріалів справи, ухвалу суду від 13 травня 2019 року ОСОБА_1 отримано 24 травня 2019 року.
Отже, з урахуванням зазначеного та положень ч. 1 ст. 123 ЦПК України, останнім днем усунення позивачем недоліків є 30 травня 2019 року.
Між тим, районний суд в порушення вимог ч. 1 ст. 123 ЦПК України, дійшов передчасних висновків про наявність підстав до визнання поданої по справі позовної заяви неподаною й її повернення до його сплину встановленого судом в ухвалі процесуального строку - 27 травня 2019 року.
Метою судового рішення є досягнення юридичної визначеності у спірних правовідносинах, яке переконує сторони і суспільство у справедливості суду, утвердженні ним прав людини та запобігає стану невизначеності в аналогічних ситуаціях.
При цьому, колегія суддів враховує й позицію Європейського суду з прав людини, якою визначено, що поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «С. G. та інші проти Болгарії» («С. G. and Others v. Bulgaria», заява N 1365/07, 24 April 2008, § 39), «Олександр Волков проти України» («Oleksandr Volkov v. Ukraine», заява № 21722/11, § 170)).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права.
Враховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції, як необґрунтована, постановлена з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню, а справа - направленню до того ж суду для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 27 травня 2019 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до того ж суду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 06 вересня 2019 року.
Суддя-доповідач:
Судді: