Справа № 11-cc/824/4976/2019 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 181 КПК Доповідач: ОСОБА_2
28 серпня 2019 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційними скаргами прокурора п'ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 12 серпня 2019 року,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника -ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 12.08.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів ОСОБА_9 , погоджене прокурором Управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП ГП України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді застави в межах 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 921 000 (один мільйон дев'ятсот двадцять одна тисяча) гривень у національній грошовій одиниці, з визначенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на 60 днів, тобто до 10 жовтня 2019 року включно, щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, одруженого, маючого вищу освіту, працюючого заступником начальника управління - начальником відділу Управління енергоринку Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , кожен окремо, подали апеляційні скарги.
У поданій прокурором апеляційній скарзі з доповненнями, останній просив ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 12.08.2019 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 2603 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 5 000 363, 00 (п'ять мільйонів триста шістдесят три) грн., та у випадку визначення застави, покласти на підозрюваного наступні процесуальні обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає або перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;
- прибувати за першою вимогою до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні;
- повідомляти детективів НАБУ, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а саме: з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , а також з колишніми членами НКРЕКП ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , представниками та службовими особами групи компаній ДТЕК, а саме: з ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , службовими особами ДП «Енергоринок», а саме: з ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , службовими особами Міненерговугілля України, а також з іншими підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні, а саме: з ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32
- утримуватися від відвідування приміщень, які належать чи займають Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, державне підприємство «Енергоринок» та компанії з числа вертикаль-інтегрованої структури ДТЕК;
- здати на зберігання детективам НАБУ свій паспорт, (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Сторона обвинувачення зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена без належної оцінки доводів сторони обвинувачення, матеріалів клопотання, а тому є незаконною та необґрунтованою у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства.
Зокрема, прокурор стверджує про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та їх підтвердження доказами, наявними в матеріалах провадження, а саме того, що підозрюваний, перебуваючи на волі, зможе переховуватися від органів досудового розслідування, знищити документи та інші речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні або ж перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
На думку прокурора, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_8 , наслідки, до яких воно призвело та існування ризиків, жоден інший запобіжний захід, окрім виключно - тримання під вартою, не зможе забезпечити належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а заставу в розмірі 2603 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб прокурор вважає помірною з огляду на матеріальний стан підозрюваного.
У поданій апеляційній скарзі з доповненнями до неї, захисник ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 12.08.2019 року в частині застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів ОСОБА_9 , погоджене прокурором Управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП ГП України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 - відмовити повністю.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, захисник, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді, зазначила, що останнім не було прийнято до уваги той факт, що в додатках до клопотання відсутні більшість документів, на які посилається орган досудового розслідування, обґрунтовуючи наявність підстав для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На думку захисника, пред'явлена ОСОБА_8 підозра є не обґрунтованою, а ризики не підтвердженими матеріалами провадження.
Крім того, слідчим суддею, при застосуванні застави, безпідставно не було враховано матеріальний стан підозрюваного та його родини та не наведено в ухвалі жодної підстави, яку можливо вважати виключною та яка давала б можливість слідчому судді вийти за межі вимог п. 2 ст. 182 КПК України та визначити такий розмір застави.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив її задовольнити та заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, пояснення підозрюваного та захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та підтримали апеляційну скаргу сторони захисту, вивчивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснбється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
У клопотанні вказано, що голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Комісія) ОСОБА_28 , діючи за попередньою змовою групою осіб разом з членом НКРЕКП ОСОБА_30 та службовими особами Управління енергоринку Комісії ОСОБА_8 і ОСОБА_29 , а також за пособництва службових осіб ТОВ «ДТЕК Енерго» ОСОБА_33 й ОСОБА_34 , під контролем та з відома організаторів вчинення злочину - невстановлених слідством осіб з числа вищого посадового керівництва держави, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби та з метою одержання неправомірної вигоди Генеруючими компаніями теплових електростанцій (далі - ГК ТЕС) з числа групи компаній ДТЕК, зокрема, ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», ПАТ «ДТЕК Західенерго» та ТОВ «ДТЕК Східенерго», розробили та прийняли 03.03.2016 постанову № 289 НКРЕКП «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії», в якій нормативно закріпили заздалегідь необґрунтовану Методику з визначення вартості енергетичного вугілля, що використовується зазначеними суб'єктами теплової генерації під час виробництва електричної енергії, створивши умови для штучного зростання ціни продажу електричної енергії в Оптовий ринок електричної енергії, що виробляється, зокрема, ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», ПАТ «ДТЕК Західенерго» та ТОВ «ДТЕК Східенерго» за наступних обставин.
Зазначено, що ОСОБА_35 та ОСОБА_28 , в період з вересня по середину грудня 2015 року, будучи уповноваженими особами державного колегіального органу відповідальними за розробку регуляторного акту - Порядку формування прогнозованої ОРЦ електричної енергії (далі - Порядку), за участю ОСОБА_8 , ОСОБА_29 та радника Голови ОСОБА_13 , здійснивши власні економічно-аналітичні розрахунки із застосуванням альтернативних підходів до формування ціни енергетичного вугілля, володіючи інформацією про середній розмір відпускних цін на енергетичне вугілля, що не перевищував 1200 грн. за 1 тонну, дійшли однозначного висновку стосовно відсутності обґрунтування врахування витрат з доставки морським шляхом (фрахту) та транспортування з судна на склади українських портів (перевалка) до вартості вугілля на усі його обсяги, що призводило до підвищення ціни вугілля до рівня понад 1500 грн. за 1 тонну, яка є необґрунтованою з причин лише 7,7 % прогнозованого обсягу імпорту вугілля у 2015 році та відсутністю прогнозованого імпорту на 1 квартал 2016 року.
З огляду на такі результати своєї аналітичної діяльності, ОСОБА_28 та ОСОБА_35 за участю інших членів Комісії, прийняли 05.11.2015 року проект Порядку із врахуванням у ньому Методики з визначення вартості енергетичного вугілля, яка передбачала її встановлення виходячи передусім з середньої ринкової ціни на європейському ринку на основі середніх індексів АРІ 2 на умовах СІF в основних портах Західної Європи Амстердам-Роттердам-Антверпен без врахування відповідних транспортних витрат.
Вказано, що приблизно в період часу з 18.11.2015 року по середину грудня 2015 року, невстановлені слідством особи, які діяли в інтересах групи компаній ДТЕК , вступили у змову з невстановленими слідством особами з числа вищого посадового керівництва держави з метою забезпечення впливу останніх на ОСОБА_28 для прийняття ним Порядку у редакції, яка б передбачала врахування вищезазначених транспортних витрат та дозволяла б досягти ціни вугілля на рівні понад 1500 грн. за 1 тонну для надання таким чином неправомірної вигоди ГК ТЕС з числа групи компаній ДТЕК, зокрема, й для забезпечення подальшого обслуговування фінансових зобов'язань групи компаній ДТЕК перед кредиторами, розмір яких складає орієнтовно станом на 2015 рік 3 млрд. доларів США та перекладання витрат з відновлення інфраструктури АТО на споживачів.
За переконанням прокурора,в результаті здійснення відповідного впливу невстановленими слідством особами з числа вищого посадового керівництва держави, ОСОБА_28 погодився створити умови одержання неправомірної вигоди ГК ТЕС з числа групи компаній ДТЕК шляхом прийняття необґрунтованого регуляторного акту та залучив до вчинення цього злочину ОСОБА_36 , якому роз'яснив необхідність подальшого узгодження протиправних дій з ОСОБА_32 та ОСОБА_31 , що забезпечували додаткове створення умов для реалізації цього злочинного умислу.
15.12.2015 року ОСОБА_37 та ОСОБА_38 , діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_30 та ОСОБА_28 , забезпечили подання до Комісії пропозицій до проекту Порядку від імені ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», де виклали необхідність обов'язкового врахування у Методиці з визначення вартості енергетичного вугілля витрати з його фрахту та перевалки, формально мотивуючи це можливими транспортними витратами з імпорту вугілля, а 18.12.2015 року, тобто до моменту публічних обговорень проекту Порядку, ОСОБА_29 діючи за згодою ОСОБА_28 , ОСОБА_36 та ОСОБА_8 , сформував у його необхідній співучасникам редакції із врахуванням вищезазначених пропозицій.
22.12.2015 року ОСОБА_28 , ОСОБА_35 , ОСОБА_8 і ОСОБА_29 , діючи спільно з ОСОБА_32 та ОСОБА_39 , перебуваючи на робочій нараді в приміщенні Комісії, та за участю представників інших зацікавлених сторін, які не були обізнані з планом злочинних дій, для прикриття своїх протиправних дій створили видимість неупереджених обговорень запропонованих пропозицій до проекту Порядку, в тому числі й ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», приховавши від останніх заздалегідь погоджену учасниками злочинну мету з викладення Порядку у редакції запропонованої останнім та підтриману ОСОБА_32 та ОСОБА_40 .
28.01.2015 року ОСОБА_28 та ОСОБА_35 за пособництва ОСОБА_8 та ОСОБА_29 , зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, достовірно усвідомлюючи необґрунтованість Порядку у визначеній співучасниками редакції, користуючись неналежним виконанням іншими членами НКРЕКП своїх службових обов'язків, забезпечили прийняття проекту Порядку з врахуванням у розділі 3.1 транспортних витрат з фрахту і перевалки у ціні енергетичного вугілля на усі його обсяги, та направили його на погодження до Міненерговугілля України, Антимонопольного комітету України та Державної регуляторної служби України.
Отримавши погодження вищезазначених органів державної влади, зокрема шляхом умисного замовчування обставин розробки Порядку та приховуванням інших альтернативних розрахунків як способів розв'язання проблеми державного регулювання, ОСОБА_35 спільно з ОСОБА_28 та за пособництва ОСОБА_8 та ОСОБА_29 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби та маючи мету надати неправомірну вигоду групі компаній ДТЕК, забезпечили 03.03.2016року розгляд Порядку на засіданні Комісії та його прийняття шляхом приховування від інших членів Комісії обставин розробки Порядку та неналежним виконанням ними своїх службових обов'язків.
За переконання прокурора , надалі ОСОБА_35 та ОСОБА_28 , користуючись проведеними ОСОБА_29 розрахунками прогнозованої ОРЦ електричної енергії за алгоритмом, встановленим та прийнятим у протиправний спосіб Порядком, який забезпечував необґрунтоване підвищення ціни (тарифу) ГК ТЕС, зокрема для групи компаній ДТЕК за відпущену в ОРЕ електроенергію, діючи всупереч інтересам служби та з нехтуванням інтересів споживачів електричної енергії, забезпечили прийняття на засіданнях Комісії Постанов від 28.04.2016 року за № 721, від 24.06.2016 року за № 1178, від 20.12.2016 року № 2326 та від 23.03.2017 року за № 337, якими визначили та затвердили на період з травня 2016 року по грудень 2017 року розміри прогнозованих оптових ринкових цін електричної енергії та прогнозованих платежів ГК ТЕС із завищеними на розмір витрат фрахту й перевалки у вартості енергетичного вугілля, які документально не підтверджувалися та ГК ТЕС, зокрема з числа групи компаній ДТЕК, не неслися.
Прокурор у клопотанні вказав, що ОСОБА_35 спільно з ОСОБА_28 та за пособництва ОСОБА_8 , ОСОБА_29 , ОСОБА_33 та ОСОБА_8 , забезпечивши кожен в своїй мірі прийняття Комісією необґрунтованого регуляторного акту та його подальшу реалізацію шляхом виконання в період з травня 2016 року по грудень 2017 року Постанов Комісії від 28.04.2016 року за № 721, від 24.06.2016 року за № 1178, від 20.12.2016 року № 2326 та від 23.03.2017 року за № 337, досягли поставленої мети та уможливили одержання впродовж вищезазначеного періоду часу неправомірної вигоди ГК ТЕС, зокрема, з числа групи компаній ДТЕК, що завдало матеріальної шкоди (збитків) постачальникам (споживачам) електричної енергії внаслідок завищення прогнозованої та як наслідок фактичної оптової ринкової ціни на електроенергію, що затверджена зазначеними постановами НКРЕКП та надмірною сплатою грошових коштів постачальниками (споживачами) у зв'язку із включенням у вартість енергетичного вугілля необґрунтованих витрат з фрахту й перевалки на усі обсяги використання, у сумі 18 868 148 667,62 грн., що спричинило тяжкі наслідки, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 364 КК України.
08.08.2019 року старший детектив Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів ОСОБА_9 за погодженням із прокурором Управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП ГП України ОСОБА_6 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 .
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 12.08.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів ОСОБА_9 , погоджене прокурором Управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП ГП України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави в межах 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 921 000 (один мільйон дев'ятсот двадцять одна тисяча) гривень у національній грошовій одиниці, з визначенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на 60 днів, тобто до 10 жовтня 2019 року включно.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні клопотання детектива про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтував його тим, що під час судового розгляду прокурором не доведено, що запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор або слідчий доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але не доведе недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею належно дотримано.
Під час розгляду клопотання детектива про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом з'ясовано питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні детектива підстав застосування саме такого запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
При цьому, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя встановив, що виключних обставин для тримання підозрюваного під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів у клопотанні органу досудового розслідування не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено.
Заявлені у клопотанні ризики в сукупності з тяжкістю злочину та даними про особу підозрюваного, не можуть слугувати виключною підставою для тримання підозрюваного під вартою.
З урахуванням вказаного, а також даних в їх сукупності про особу підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, наявності постійного місця проживання, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування щодо ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді застави в межах 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 921 000 (один мільйон дев'ятсот двадцять одна тисяча) гривень у національній грошовій одиниці, строком на 60 днів, тобто до 10 жовтня 2019 року включно.
Крім того, для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя поклав на нього передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки.
Колегія суддів погоджуються з таким рішенням слідчого судді та вважає, що органом досудового розслідування не доведено суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного ОСОБА_8 на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів. Не доведено даних обставин і прокурором під час апеляційного розгляду.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя обґрунтовано застосував до ОСОБА_8 саме запобіжний захід у вигляді застави, що в сукупності із встановленими конкретними обставинами кримінального провадження в повній мірі відповідає практиці Європейського суду з прав людини та статті 5 Конвенції, положення якої вказують, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що, враховуючи, що під час розгляду клопотання детектива про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу, слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, відтак незастосування щодо нього будь-якого запобіжного заходу не зможе гарантувати належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а тому доводи апеляційної скарги захисника не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів.
Застосовуючи підозрюваному саме такий запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя зазначив, що в матеріалах провадження відсутня більшість документів, у зв'язку з чим слідчий суддя не мав можливості з ними ознайомитися, а також - немає достовірних даних на підтвердження можливості ухилення підозрюваним від слідства, що спростовує доводи захисника в цій частині апеляційної скарги.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує застосування запобіжних заходів, в тому числі і у вигляді застави, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави в межах 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 921 000 (один мільйон дев'ятсот двадцять одна тисяча) гривень у національній грошовій одиниці, з визначенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не виявлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені в апеляційних скаргах прокурора та захисника доводи щодо порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону є необґрунтованими, у зв'язку з чим вказані апеляційні скарги підлягають відхиленню, а оскаржувана ухвала слідчого судді - залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 12 серпня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів ОСОБА_9 , погоджене прокурором Управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП ГП України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави в межах 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 921 000 (один мільйон дев'ятсот двадцять одна тисяча) гривень у національній грошовій одиниці, з визначенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на 60 днів, тобто до 10 жовтня 2019 року включно, - залишити без змін, а апеляційні скарги прокурора п'ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4