05.09.2019 р. Справа№ 914/1797/19
Суддя Мороз Н. В.,
розглянувши заяву про забезпечення позову: Державного підприємства «Роздільське гірничо-хімічне підприємство «Сірка», Львівська обл., м. Новий Розділ
у справі №914/1797/19
за позовом: Державного підприємства «Роздільське гірничо-хімічне підприємство «Сірка», Львівська обл., м. Новий Розділ
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Новороздільське гірничо-хімічне підприємство «Сірка», Львівська обл., м. Новий Розділ
про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Встановив:
03.09.2019 Державне підприємство «Роздільське гірничо-хімічне підприємство «Сірка» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Новороздільське гірничо-хімічне підприємство «Сірка» про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Заявою про забезпечення позову від 23.08.2019 №01-209, поданою одночасно із позовною заявою, позивач в порядку ст.136 ГПК України, просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на естакаду тепломатеріалопроводів, інв. номер 26126, що обліковується на балансі Приватного акціонерного товариства «Новороздільське гірничо - хімічне підприємство «Сірка», як естакада газопроводу за інв. номером 00241;
- заборони Приватному акціонерному товариству «Новороздільське гірничо-хімічне підприємство «Сірка» вчиняти будь-які дії щодо демонтажу, реконструкції, ремонту, знищення, відчуження та/або обтяження будь-яким способом (в тому числі, але не виключно шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння, користування третім особам, передачі в іпотеку), повністю або частково естакади тепломатеріалопроводів, інв. номер 26126, що обліковується на балансі ПрАТ «НГХП «Сірка» як естакада газопроводу за інв. номером 00241;
- заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно будь-яких органів, нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів прав на нерухоме майно, здійснювати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційні дії щодо нерухомого майна Приватному акціонерному товариству «Новороздільське гірничо - хімічне підприємство «Сірка» естакади газопроводу.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про необхідність її повернення, з огляду на наступне.
Згідно ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За приписами ч.1 ст.140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Вимоги щодо змісту і форми заяви про забезпечення позову визначені у ст.139 ГПК України.
Згідно вимог ч.1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Проте, в порушення зазначених вимог заява про забезпечення позову не містить вказаних вище пропозицій.
Крім того, відповідно до ч.5 ст.139 ГПК України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст.1 вказаного Закону, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (ч.1 ст.6 ЗУ «Про судовий збір»).
Постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Вказаною Інструкцією встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків та вимоги щодо заповнення розрахункових документів.
Платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків ( п.3.1. Інструкції).
З додатків 2, 8 до Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є «Призначення платежу», який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.
Реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу» (п.3.8. Інструкції).
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (аналогічна позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладена в ухвалі від 16.01.2019 у справі №905/1057/18).
До заяви про забезпечення позову заявником долучено оригінал платіжного доручення №302 від 30.07.2019, при цьому у вказаному платіжному дорученні в графі «Призначення платежу» зазначено: «Судовий збір за позовом ДП «РГХП «Сірка», Господарський суд Львівської області».
Отже, всупереч наведеному вище, вказане платіжне доручення не містить ідентифікуючих ознак щодо сплати судового збору саме за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову.
Таким чином, позивачем сплачено судовий збір за неповними реквізитами, зокрема, за відсутності ідентифікуючих таку сплату, як оплату судового збору саме за подання заяви про забезпечення позову, у зв'язку з чим надане заявником платіжне доручення №302 від 30.07.2019 не є належним доказом сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у встановлених законом порядку і розмірі.
Приписами ч.7 ст.140 ГПК України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 25.12.97р. №9-3П, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовної заяви та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 139, 140, 234 ГПК України, суд -
Заяву про забезпечення позову Державного підприємства «Роздільське гірничо-хімічне підприємство «Сірка» від 23.08.2019 №01-209 на 3 арк. з додатками - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.
Суддя Мороз Н.В.