Справа № 2а - 146/2010 р.
16 березня 2010 року суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 розглянувши у порядку письмового провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Переяслав - Хмельницького взводу ДПС ДАІ при УДАІ ГУ МВС України в Київській облаті, за участю третьої особи - інспектора ДПС Переяслав - Хмельницького взводу ДПС при УДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_3 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в справі,
11.01.2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії АІ № 131928 від 25.12.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В позовній заяві позивач зазначив, що 25 грудня 2009 року на автодорозі Бориспіль - Дніпропетровськ він керував автомобілем НОМЕР_1, коли його зупинив інспектор ДПС Переяслав - Хмельницького взводу ДПС ДАІ ОСОБА_3, який посилаючись на покази приладу « Беркут» повідомив, що він порушив швидкісний режим руху на 32 км/год. Із зазначеним він не погодився, оскільки швидкість руху не перевищував. На його заперечення інспектор не відреагував, склав протокол про адміністративне правопорушення та постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. ОСОБА_1 зазначеною постановою не згодний, оскільки швидкість руху не перевищував, про що зазначив у протоколі. Фактично прилад вимірювання швидкості «Беркут» не має функції фото - , відео - та кінозйомки, а тому неможливо встановити, який саме автомобіль перевищив встановлену швидкість руху, час та місце де це відбулося. Документи, які свідчать про допуск та можливість застосування зазначеного технічного засобу інспектор не надав. Крім того, відповідно до інструкції від 13.11.2006 року до роботи з спеціальними технічними засобами допускаються працівники, які склали відповідні заліки та допущені до роботи з приладом. Зазначених документів інспектор ДПС - ОСОБА_3 йому не пред'являв. Відповідно до інструкцій, до протоколу складеного на підставі показів технічних приладів долучаються фото - відео- або інші матеріали, які підтверджують факт порушення, однак, таких доказів інспектор до матеріалів справи не долучив. Враховуючи те, що в справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень обов'язок доказування покладається на суб'єкта владних повноважень, то і його вину у вчиненому повинен доводити теж інспектор.. Оскільки інспектор доказів, які б підтверджувала його вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст..122 ч.1 КУпАП не надав, просить суд позов задовольнити та постанову від 25.12.2009 року скасувати, а провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, направив на адресу суду клопотання, в якому позов підтримує в повному обсязі, просить справу розглянути без його участі.
Відповідач - Переяслав - Хмельницький взвод ДПС ДАІ при УДАІ ГУ МВС України в Київській області свого представника в судове засідання не направив, надіслав на адресу суду заперечення, в якому позов не визнав та просив справу розглянути без його участі. В запереченні зазначив, що 25 грудня 2009 року інспектором ДПС Переяслав - Хмельницького взводу ДПС ОСОБА_3 було складено протокол та постанову про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.. 122 ч.1 КУпАП та накладено адміністративний штраф в сумі 255 грн.. При складені протоколу про адміністративне правопорушення інспектором було роз'яснено порушнику його права і повідомлено, що справа буде розглядатися по місцю вчинення порушення, що підтверджується підписом позивача в протоколі. Тобто його права не були порушені. Крім того в протоколі про адміністративне правопорушення позивач записав, « з протоколом не згодний, з такою швидкістю не рухався. На приборі виміру швидкості не має», не заявивши жодного клопотання про те, що прилад міг фіксувати швидкість іншого автомобіля, що йому не надано доказів скоєння ним правопорушення, не надано сертифікат на перевірку приладу « Беркут», а також чи мала особа допуск до роботи із зазначеним приладом, про допуск даного приладу до застосування в Україні, розмір похибок на вимірювання. Тобто, позивач навмисно перекручує докази, факти, намагаючись довести , що його права були порушені, щоб уникнути адміністративної відповідальності. Що стосується приладу «Беркут» позивач намагається накласти сумніви в правильності показів вимірювального приладу, тоді як відповідно до свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки «Беркут» № 0801086 від 09.02.2009 року виданого Державним підприємством « Укрметртестстандарт» даний прибор відповідає вимогам експлуатаційної документації. Крім того, з працівниками, які працюють з вказаним вимірювальним приладом проводяться заняття і вони здають заліки, після яких допускаються до роботи з «Беркутом». До того ж позивач не надав доказів, які вказують про те що, прилад вимірювання швидкості в його автомобілі справний та допущений до використання в Україні і пройшов відповідну повірку Державним підприємством «Укрметртестстандарт». Згідно КУпАП доказами у справі є покази технічних приладів. Зазначені покази були пред'явлені позивачу, а тому є всі підстави вважати, що протокол складено правомірно. Посилання позивача на Інструкцію з діяльності підрозділів дорожньо - патрульної служби № 1111 від 2006 року є безпідставними, оскільки зазначена інструкція втратила чинність на підставі інструкції від 27.03.2009 року. Дані про швидкість руху зафіксовану приладом « Беркут» вказані в протоколі і постанові про притягнення до адміністративної відповідальності. Згідно довідки дорожньо - ремонтного пункту № 5, який обслуговує автодорогу Бориспіль - Дніпропетровськ дорожні знаки 5.3 « Дорога для автомобілів» на відрізку дороги О до 81 км. не передбачені і дана автодорога не відноситься до категорій інших доріг, де згідно п.12.6 Правил дорожнього руху максимальна швидкість руху встановлена не більше 90 км/год. Таким, чином дії інспектора вважають правомірними та просять в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
Третя особа - інспектор ДПС Переяслав - Хмельницького взводу ДПС ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, направив на адресу суду заперечення, в якому позов не визнав та просив справу розглянути без його участі. В запереченні пояснив, що він діяв відповідно до вимог чинного законодавства, прав позивача не порушував. Винесені ним протокол та постанова ґрунтуються на доказах, а саме показах зафіксованих приладом « Беркут», а тому вони є законними та обґрунтованими. Прилад, яким він здійснював вимірювання швидкості допущений до використання в Україні та має відповідне свідоцтво, а він має допуск до роботи із зазначеним приладом. Позов заявлений ОСОБА_2 вважає необґрунтованим та безпідставним, а тому в його задоволенні просить відмовити.
Суд дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав:
Як встановлено в судовому засіданні 25.12.2009 року інспектором ДПС Переяслав - Хмельницького взводу ДПС ДАІ ОСОБА_3 було винесено постанову серії АІ № 131928 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП ОСОБА_2 та накладення на нього адміністративного стягнення в сумі 255 грн. Підставою для накладення штрафу стали покази приладу вимірювання швидкості руху « Беркут» № 0801086.
Згідно зазначеної постанови 25.12.2009 року о 10.32 год. ОСОБА_2 керуючи автомобілем НОМЕР_2 на 17 км. а/д Бориспіль - Дніпропетровськ перевищив швидкість руху на 32 км/год..
Відповідно до свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 22-2/0902004 від 09.02.2009 року дистанційний вимірювач швидкості «Беркут» № 0801086 відповідає вимогам експлуатаційної документації та придатний до застосування. Дане свідоцтво чинне до 09.02.2010 року, а тому твердження позивача про неможливість експлуатації даного технічного засобу суд до уваги не бере.
Посилання позивача на п. 13.2 інструкції № 1111 від 13.11.2006 року, який передбачає, що до роботи зі спеціальними технічними засобами допускаються працівники, які вивчили інструкцію та склали відповідні заліки з правил їх застосування , як на підставу того, що інспектор ДПС, ОСОБА_3, який склав протокол не мав допуску до роботи з технічним приладом суд до уваги не бере, оскільки зазначена інструкція , в тому числі і вказаний пункт був скасований на підставі наказу МВС України № 111 від 27 березня 2009 року.
Відповідно до довідки наданої дорожньо - ремонтним пунктом № 5 на території автодороги «Бориспіль - Дніпропетровськ - Запоріжжя Н-08 дорожні знаки 5.3 «Дорога для автомобілів» не передбачено, автодорога відноситься до категорії інших доріг, згідно п.12.6 ПДР максимальна швидкість руху становить не більше 90 км/год.
Згідно постанови серії АІ № 131928 позивач перевищив швидкість руху на 32 км/год. Швидкість руху вимірювалась приладом « Беркут» № 0801086.
Однак, відповідно до пояснень позивача зазначених у протоколі серії АІ № 159634 від 25.12.2009 року , він із зазначеною швидкістю не рухався.
Відповідно до п.12.3. Наказу МВС України № 77 від 26.02.2009 року «Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» оформлення матеріалів адміністративного правопорушення, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, проводиться після обробки інформації, що міститься на електронних носіях, особою, яка відповідальна за роботу цього технічного засобу. Зазначена особа робить роздруківки матеріалів фото -, кінозйомки чи відеозапису.
Вказаних доказів, які підтверджують рух позивача із швидкістю зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: фотознімків або відеозапису відповідач не надав. Протокол про адміністративне правопорушення серії АІ № 159634 від 25.12.2009 року було складено у відсутність свідків, які могли б підтвердити або спростувати зазначений факт.
Відповідно до ч.2 ст.71 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Оскільки відповідач ніяких доказів, що підтверджують правомірність його постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КупАП ОСОБА_4 не надав, суд керується доказами наданими позивачем та приходить до висновку, що позов в частині скасування вищевказаної постанови слід задовольнити.
Відповідно до ст. 33 КупАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника та ступінь його вини.
Виходячи з того, що доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_4 правопорушення передбаченого ст.. 122 ч.1 КУпАП працівниками ДАІ не надано, суд приходить до висновку, що провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КупАП слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу правопорушення.
Керуючись ст.71,158,160,161,162 КАС України ст.ст.33,14-1 КУпАП -
Адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову серії АІ № 131928 від 25.12.2009 року винесену інспектором ДПС Переяслав - Хмельницького взводу ДПС ДАІ ОСОБА_3 по справі про адміністративне правопорушення передбачене ст.122 ч.1 КУпАП про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. - скасувати.
Провадження в справі - закрити, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.
Заява про оскарження постанови суду може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана в такому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя І.О. Демиденко