№2-а-190/09
02.07.2009 року. Макарівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Тюхтія П.М., при секретарі Оберемчук О.О, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Макарів справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції МВС України в Київській області, третя особа - ОСОБА_2, про скасування постанови про адмінправопорушення, -
Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 14.05.2009 р. отримала поштою оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АІ №141493 від 23.04.2009 р. згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП, якою на неї накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень. До постанови додавався фотознімок автомобіля д.н. А19924ВТ, виконаний за допомогою фото-відеозаписуточого вимірювача швидкості „Візир". У вказаній постанові зазначено, що 23.04.2009 р. вона рухалась по автодорозі Київ-Ковель зі швидкістю 121 км/год, чим порушила п. „г" п. 12.6 Правли дорожнього руху України, відповідно до якого максимальна швидкість руху на вказаній дорозі становила 90 км/год. Однак вважає дану постанову незаконною, виходячи з наступного: по-перше, того дня вона не керувала вказаним автомобілем, ним керував її зять - ОСОБА_2 - третя особа по справі. По-друге, у відповідності до ст. 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Доказом вчиненого нею адміністративного правопорушення на думку працівників ДАІ є фотознімок, що додається до постанови. В той же час відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність в Україні" засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію. Згідно ст. 10 Закону результати вимірювань можуть бути використані за умови, якщо відомі відповідні характеристики похибок або невизначеності вимірювань. Однак в постанові відсутні відомості про проходження повірки вказаним технічним засобом, а також про встановлені величини похибки вимірювань. В той же в постанові не має відомостей про проходження фото-відео записуючого вимірювача швидкості „Візир" №0812482 процедури державної повірки, а також відомостей про сертифікацію даного приладу на території України. Адже без таких документів використання даного приладу на території України заборонено. Вважає, що відповідно до вищенаведеного, вказана фотографія не с належним доказом вчинення нею адміністративного правопорушення, а тому постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АІ №141493 від 23.04.2009 р. за ч. 1 ст. 122 КУпАП винесена безпідставно. Також зауважує, що вказане зображення не дає змоги ідентифікувати місцезнаходження автомобіля в момент зйомки, тобто не зрозуміло, де рухався автомобіль і який швидкісний режим на вказаній автодорозі. Також на вказаному фотознімку міститься напис „Патруль - 061 км/год". Вказаний напис наводить на думку про те, що в момент зйомки патрульна машина рухалась зі швидкістю 61 км/год. Однак тоді взагалі точність вимірювання ставиться під сумнів.
Оскаржувана постанова винесена 23.04.2009 р., однак як вбачається із поштового штемпеля на конверті постанову було відправлено лише 05.05.2009 р., а отримала вона вказану постанову лише 14.05.2009 р. З огляду на це вважає, що строки оскарження вказаної постанови нею пропущено з поважних причин, просила поновити їй вказаний строк на оскарження постанови та скасувати її, а справу закрити.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1, викладене в заяві підтвердила, позов підтримала.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, проте надіслав листа, в якому просив слухати справу у його відсутності, а позов залишити без задоволення, пояснивши, що відповідно до свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №22-2/0843284, чинного до 10 січня 2010 року вимірювача швидкості відеозаписуючого «ВИЗИР» №0812482, границя абсолютної похибки в стаціонарному режимі «+» « - » 1 км/год, границі абсолютної похибки в патрульному режимі «+» « - » 2 км/год. У даному випадку фото фіксація правопорушення проводилася в стаціонарному режимі і зафіксувала швидкість руху автомобіля «Опель» д.н. А1 9924 ВТ, яка становила 121 км/год, а отже правопорушення мало місце.
Вислухавши пояснення позивачки, свідка, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Так, зображення автомобіля позивачки не дає змоги ідентифікувати місцезнаходження автомобіля в момент зйомки, тобто не зрозуміло, де рухався автомобіль і який швидкісний режим на вказаній автодорозі.
У відповідності до ст. 8 КУпАП закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Постановою КМ України від 22 квітня 2009 р. №395 було внесено зміни до підпункту "ґ" пункту 12.6 Правил дорожнього руху, відповідно до яких на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою дозволена швидкість руху становить не більше 110 км/год. Вказана постанова набула чинності 05.05.2009 р. у зв'язку з її офіційним опублікуванням (Урядовий кур'єр, 2009,05,07.05.2009 N 80). В той же час у відповідності до ч. 1 ст. 122 КУпАП порушенням швидкісного режиму є перевищення встановленої максимальної межі швидкості більш ніж на 20 км/год. Однак як вбачається з фотознімку позивач перевищував швидкість на 11 км/год.
У відповідності до ст. .293 КУпроАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
У відповідності до ст. .22 КУпроАП при малозначності вчиненого адмінправопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адмінвідповідальності і обмежитись усним зауваженням.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 22,293 КУпроАП, ст. ст. 160-163,160 ч. 3 КАС України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк оскарження постанови.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 122 ч. 1 КУпроАП, у зв'язку з малозначністю правопорушення і обмежитись усним зауваженням. Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з часу виготовлення постанови в повному обсязі.