Комінтернівський районний суд м.Харкова
Номер провадження 1-кп/641/663/2019 Справа № 641/5713/19
02 вересня 2019 року Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комінтернівського районного суду м. Харкова обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220540001565 від 02 липня 2019 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, з вищою освітою, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,
ОСОБА_4 , 24.06.2019, приблизно о 23:00, проходив повз будинок АДРЕСА_2 , де реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на незаконне проникнення до житла, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою проникнення до квартири, всупереч волі, без дозволу та відома її власника, безпідставно, самовільно, скориставшись тим, що за його діяннями ніхто не спостерігає, по решітці вікон першого поверху заліз на балкон другого поверху та через відчинене вікно балкону проник до квартири АДРЕСА_3 вказаного будинку тобто до квартири належної ОСОБА_5 , чим грубо порушив ст. 30 Конституції України, якою кожному громадянину гарантується право на недоторканість житла.?
Своїми умисними діями, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 162 КК України, а саме порушення недоторканності житла.
У судовому засіданні ОСОБА_4 , вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро покаявся та суду пояснив, що дійсно 24.06.2019 приблизно о 23:00, він, проходячи повз будинок АДРЕСА_2 вирішив проникнути до квартири АДРЕСА_3 де раніше мешкав. По решітці вікон першого поверху заліз на балкон другого поверху та через відчинене вікно балкону проник до вищевказаної квартири, що належить ОСОБА_5 , після цього, перебуваючи в приміщенні квартири він був одразу викритий сусідами та працівниками поліції, що приїхали на виклик.
Даючи оцінку показанням ОСОБА_4 суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об'єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення (злочину), пояснюють мотив скоєного, підстав для самообмови судом не встановлено.
Потерпілий ОСОБА_5 надав до суду заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності. Проти розгляду справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України не заперечував. Просив призначити ОСОБА_4 покарання, згідно закону на розсуд суду.
Враховуючи, що ОСОБА_4 у судовому засіданні визнав свою вину у повному обсязі, не оспорював обставини вчинення ним кримінального правопорушення, суд, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють учасники зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципу змагальності сторін та свободі в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження і дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 162 КК України, як порушення недоторканності житла.
Обираючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.
Так, ОСОБА_4 скоїв злочин невеликої тяжкості, раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується нейтрально, у лікаря нарколога та у лікаря психіатра на обліку не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує його покарання, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують його покарання не встановлено.
За таких обставин, для досягнення мети покарання визначеної ст. 50 КК України, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді обмеженням волі на строк 2 (два) роки, оскільки саме така міра покарання буде достатньою для його виправлення, а також попередження вчиненню нових злочинів, як обвинуваченим так і іншими особами.
Враховуючи дані про особу, характеристику обвинуваченго, відсутність тяжких наслідків від вчинення кримінального правопорушення, відсутність у потерпілого претензій матеріального характеру та наявність обставини, що пом'якшує покарання, та відсутність обставин які обтяжують покарання, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покласти на нього обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Запобіжний захід, обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Підстави для застосування спеціальної конфіскації, передбаченої ст. ст. 96-1, 96-2 КК України - відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Речові докази в даному кримінальному провадженні відсутні.
Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеженням волі на строк 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на строк 1 (один) рік, якщо він протягом випробувального строку не вчинить нового злочину та виконає обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи;
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Засудженому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя - ОСОБА_1