Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення заяви без розгляду
02 вересня 2019 р. Справа №200/9979/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Буряк І.В., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, -
12 серпня 2019 року, до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява від ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької ради (далі - відповідач, Виконком Маріупольської міської ради Донецької ради), згідно тексту позовної заяви позивач просить суд: визнати противоправною бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення по суті розгляду моїх заяв "Про тарифи на ритуальні послуги" від 26.10.2017, від 26.01.2018 та від 27.06.2019, які відповідач отримав відповідно 30.10.2017, 06.02.2018 та 27.06.2019; зобов'язати відповідача на першому черговому засіданні виконкому Маріупольської міської ради, яке відбудеться після вступу рішення суду у закону силу прийняти рішення за результатами розгляду моєї заяви з додатками складеної на 19 аркушах за вих. № б/н від 01.03.2019, яку я направила відповідачу 27.06.2019, у якої просила затвердити тарифи на ритуальні послуги, які передбачені необхідним переліком окремих, видів ритуальних послуг, та до якої долучений висновок судового експерта за №08/03-19, яку відповідач отримав 05.07.2019 року.
Ухвалою суду від 15серпня 2019 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 11.09.2019.
27.08.2019 засобами електронного зв'язку до суду від ОСОБА_2 надійшло клопотання про проведення підготовчого судового засідання у справі №200/9979/19-а в режимі відеоконференції, при цьому підписант вказаного клопотання, позиціонує себе у якості представника позивача.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Частиною другою статті 43 КАС України визначено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Згідно з ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
В силу положень частини першої та другої статті 57 КАС України представником в суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Вказані норми процесуального закону кореспондуються з положеннями статті 131-2 Конституції України, згідно з якою виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
При цьому, як визначено підпунктом 11 пункту 16-1 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, представництво відповідно до статті 132-2 цієї Конституції виключно адвокатами у судах першої інстанції здійснюється з 1 січня 2019 року.
Отже, згідно з приписами Основного Закону та Кодексу адміністративного судочинства України, починаючи з 1 січня 2019 року представником особи в суді першої інстанції може бути виключно адвокат, за винятком здійснення представництва інтересів такої особи у справах незначної складності.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (ч. 5 ст. 12 КАС України).
В ухвалі про прийняття справи до розгляду та відкриття провадження, розгляд справи визначено проводити за правилами загального позовного провадження.
Згідно з частиною 4 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Як вбачається з клопотання та матеріалів справи, останнє подано та підписано особою, яка є представником позивача за довіреністю, проте, доказів тому, що вказаний представник позивача є адвокатом, суду не надано. Крім того, суд позбавлений можливості у інший спосіб перевірити посадове становище зазначеної особи.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що клопотання подане представником позивача за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду вказаного клопотання, оскільки воно підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено.
Статтею 167 КАС України встановлені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 167 КАС України будь-яка письмова заява повинна містити відомості, які вимагаються цим Кодексом.
За приписами частини десятої статті 44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до частини другої статті 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Оскільки заява підписана особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено в установленому порядку, суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду даних заяв.
Керуючись статтями 44, 55, 59, 167, 248 КАС України, суд
Повернути без розгляду заяву ОСОБА_2 про проведення підготовчого судового засідання у справі №200/9979/19-а в режимі відео конференції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
Суддя І.В. Буряк