Справа № 22-3113/09 Головуючий у 1-й інстанції: Панкеєв О.В.
Суддя-доповідач: Спас О.В.
30 вересня 2009 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Бондара В. О.,
суддів: Крилової О.В., Спас О.В.,
при секретарі Белименко С.В.,
за участю відповідача ОСОБА_2
та її представника адвоката ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2
на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2009 року
по справі за позовом акціонерного банку «Металург» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У грудні 2008 р. АБ «Металург» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому зазначав, що 26 травня 2006 року між АБ «Металург» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №32-13-06/0005, згідно з яким ОСОБА_1. було надано кредит у сумі 30000 грн. на здійснення поточної підприємницької діяльності на строк по 25 травня 2008 року включно. Забезпеченням виконання зобов'язань ОСОБА_1 є порука фізичної особи ОСОБА_2 згідно договору поруки №32-13-06/0005-МК/П від 26.05.2006 року. За цим договором ОСОБА_2 зобов'язалася до погашення боргу ОСОБА_1 в сумі наданого кредиту, до сплатити відсотків за кредитом, неустойки і нанесених збитків та інших платежів ОСОБА_1 позивачеві відповідно до умов Кредитного договору.
Згідно з п.4 Договору поруки ОСОБА_2 зобов'язалася самостійно слідкувати за виконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань за вищевказаним кредитним договором.
Свої зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_1. не виконав, регулярного щомісячного погашення частини кредиту та відсотків за користування кредитними коштами не здійснював, внаслідок чого його заборгованість за кредитним договором станом на 22 листопада 2007 року склала 28 097, 37 грн.
Позивач просив стягнути на його користь солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором у розмірі 28 097, 37 грн., а також суму судового збору у розмірі 280, 97 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а всього 28 408, 34 грн.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2009 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь АБ «Металург» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 28097, 37 грн., витрати по оплаті держмита 280, 97 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а всього 28408, 34 грн.
Апеляційне провадження відкрито за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2
В апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права просить змінити рішення суду першої інстанції та зняти всі зобов'язання з ОСОБА_2 та перекласти їх на нього або скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З матеріалів справи вбачається, , що суд з дотриманням вимог ст. ст. 212 -215 ЦПК України належно оцінив надані сторонами докази, виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про задоволення позову.
Судом першої інстанції встановлені та не оспорені сторонами ті обставини, що відповідач ОСОБА_1. отримав від позивача грошові кошти за вищевказаним кредитним договором і не виконував належним чином свої зобов'язання за цим договором.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо порушення норм процесуального права судом першої інстанції у вигляді позбавлення його права на участь в розгляді справи та в відмові в зупиненні провадження в справі є необгрунтованими. Відповідач ОСОБА_1. перебуває під вартою, а тому відносно нього судові повідомлення надіслані в порядку, визначеному ч. 6 ст. 76 ЦПК України, якою передбачено: якщо особа, яка бере участь у справі, перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі напевний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються їй під розписку адміністрацією місця утримання особи, яка негайно надсилає розписку та письмові пояснення цієї особи до суду. Виконання судом першої інстанції наведених вимог ЦПК України підтверджується наявними в справі листами до адміністрації місця утримання відповідача ОСОБА_1 з одночасним надісланням останньому матеріалів позовної заяви з проханням надати суду письмові пояснення по суті позову, розпискою про отримання повістки останнім (а.с. .23, 26-28, 31, 36). В якості письмових пояснень ОСОБА_1 надіслано клопотання, в якому він висловив незгоду з позовом, вказав, що після закінчення розгляду кримінальної справи та після поновлення ним підприємницької діяльності він добровільно погасить борг перед позивачем, а також просив зупинити провадження до набрання чинності вироку суду відносно нього.
В клопотанні ОСОБА_1 про зупинення провадження в справі відмовлено ухвалою суду першої інстанції від 03 квітня 2009року в зв'язку з відсутністю обставин, які унеможливлювали б розгляд даної справи до розгляду іншої справи, яка розглядається в порядку кримінального судочинства відносно відповідача.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо звільнення ОСОБА_2 від її обов'язків за договором поруки є неприйнятними, оскільки суперечать нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а саме, ст. ст. 553 - 559 ЦК України.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які регулюють порядок виклику та повідомлення осіб, які беруть участь в справі, про час та місце судового розгляду, спростовуються матеріалами справи, в якій містяться повідомлення про вручення останній судових повісток: на 03 березня 2009р. з датою вручення 05 лютого 2009р. та на 03 квітня 2009р. з датою вручення 05 березня 2009р. (а.с. 23, 40).
Судова колегія приходить до висновку, що відповідача ОСОБА_2 суд першої інстанції викликав з дотриманням вимог ст. 74 ЦПК України, а саме судовою повісткою надісланою поштою рекомендованим листом із повідомленням (ч. 5 ст. 74).
Наявними в справі поштовими повідомленнями підтверджується вручення судових повісток відповідачу ОСОБА_2, яке здійснювалося у відповідності до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 1155 від 17.08.2002, які діяли на час розгляду справи судом першої інстанції, у п. 121 яких вказано, що під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення з повідомленням про вручення працівник об'єкта поштового зв'язку на підставі пред'явленого документа зазначає на бланку повідомлення про вручення прізвище, ім'я, по батькові особи, якій вручено реєстроване поштове відправлення.
За наявності двох поштових повідомлень, оформлених належним чином, у суду першої інстанції не було підстав для застосування ч. 1 ст. 169 ЦПК України та для відкладання розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не зазначені ніякі обставини, які б спростовували факт вручення їй судових повісток за даними поштовими повідомленнями.
Довід апеляційної скарги ОСОБА_2 про пред'явлення нею позову в іншій цивільній справи, яким вона оспорює укладання договору поруки, не впливає на вирішення питання про законність оскаржуваного рішення суду.
Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не спростовують висновки рішення суду першої інстанції, підстави для скасування якого відсутні.
Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційних скарги не спростовують його висновків.
Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для направлення справи на новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.