ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
30 серпня 2019 року № 826/23819/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрянської Я.І. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Солом'янського районного відділу ДМС України у м.Києві, Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області
треті особи Головне управління Державної міграційної служби України у місті Києві, Національний авіаційний університет
про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся представник ОСОБА_2 , який виступає від імені та в інтересах ОСОБА_1 із позовом до Солом'янського районного відділу ДМС України у м.Києві, в якому, із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
- витребувати з Солом'янського районного відділу ДМС України у м.Києві рішення про відмову у видачі посвідки на тимчасове проживання згідно заяви від 01.08.2015;
- скасувати рішення про анулювання посвідки № НОМЕР_1 , виданої 11.09.2013;
- зобов'язати Солом'янський районний відділ ДМС України у м.Києві оформити та видати посвідку на тимчасове проживання на підставі возз'єднання сім'ї;
- залучити до справи третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління ДМС України в Донецькій області та Національний авіаційний університет;
- витребувати з ГУ МВС України в Донецькій області рішення про анулювання посвідки НОМЕР_1, виданої 11.09.2013;
- витребувати з Національного авіаційного університету договір про навчання, укладений з ОСОБА_1 та відомості про дату отримання ним диплому.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на території України легально, отримано у встановленому порядку 11.09.2013 року посвідку на тимчасове проживання. Таким чином позивач на законних підставах та правомірно проживає на території України та відповідно до вимог міграційного законодавства отримав посвідку на тимчасове проживання в Україні у зв'язку із навчанням.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, які викладені в письмових запереченнях та долучені до матеріалів справи.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові.
Представник третьої особи - Головного управління Державної міграційної служби України у м. Києві, проти позову заперечував, висновок про необхідність анулювання посвідки вважав законним та обґрунтованим, у задоволенні позову просив відмовити.
В судове засідання 17.03.2016 р. не з'явилися представники - Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області та Національного авіаційного університету, у зв'язку з чим судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини шостої статті 128 КАС України.
15.12.2017р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до КАС України, виклавши його в новій редакції.
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Згідно з частиною третьою статті 241 КАС України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
18 листопада 2016 року, в порядку законодавчої ініціативи народним депутатом України Верховної Ради України VIII скликання Капліним С.М. подано до сектору реєстрації законопроектів Апарату Верховної Ради України проект Постанови Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України щодо звернення до Новообраного Президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа про не підтримку та засудження образливих висловлювань окремих українських публічних діячів».
28 грудня 2016 року Апаратом Верховної Ради України повернуто без реєстрації в базі даних законопроектів копію поданого проекту Постанови з копією листа Голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах за № 04-20/7-2038(313432) від 22.12.2016р., в якому вказано, що Комітет у закордонних справах на своєму засіданні 21.12.2016р. ухвалив рішення не рекомендувати до реєстрації пропозиції Капліна С.М. , як такі, що можуть завдати, у разі їх реєстрації, не прогнозованих політичних наслідків.
Не погоджуючись із вказаними діями Апарату Верховної Ради України щодо повернення проекту Постанови без реєстрації, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.
ОСОБА_1 , громадянин Республіки Ірак, перебував на території України на підстави посвідки на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 , виданої 11.09.2013 р. (код органу, що видав 1401), в якій було зазначено підставу видачі у зв'язку із навчанням, строк дії посвідки до 27.09.2015 р.
Позивач навчався у Донбаській національній академії будівництва та архітектури, але у зв'язку із проведенням антитерористичної операції на Сході України, вирішив перевестися до Національного авіаційного університету для продовження навчання.
30.07.2015 року ОСОБА_1 одружився із громадянкою України ОСОБА_7 , відповідно до свідоцтва про шлюб від 30.07.2015 р. серії №132.
01.08.2015 р. громадянин Республіки Ірак ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного відділу ДМС України з клопотанням про отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні, оскільки перебував у шлюбі з громадянкою України ОСОБА_7
Для отримання дозволу були надані наступні документи: заява для отримання посвідки на тимчасове проживання, копія та оригінал паспорту, нотаріально завірений переклад на українську мову паспорту, клопотання приймаючої сторони, оригінал та копію свідоцтва про шлюб, копію та оригінал полісу медичного страхування, квитанцію про сплату державного мита, чотири фотокартки розміром 3,5х4,5.
Також Головним управлінням ДМС України в м. Києві від 09.07.2015 р. № 1-21/вх5170/1-15 направлено на адресу начальника ГУ ДМС України в Донецькій області листа Національного авіаційного університету, щодо відрахування позивача та для прийняття рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні (а.с.21).
Головним управлінням Державної міграційної служби України в Донецькій області було надіслано на адресу суду висновок про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні іноземному студенту від 15.07.2015 р., в якому зазначено, що 09.07.2015 р. за вих. № 1-21/вх.5170/1-15 надійшло клопотання ГУ ДМС України в м. Києві щодо скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні у зв'язку із відрахуванням з числа студентів Інституту аеропортів Національного авіаційного університету в м. Києві у зв'язку із закінченням навчання фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр". Підставою прийняття висновку слугував наказ Інституту аеропортів Національного авіаційного університету в м. Києві від 07.07.2015 р. № 1556/ог (а.с.23).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до листа № 569 від 09.07.2015 р. Факультет по роботі з іноземними студентами Національного авіаційного університету громадянин Республіки Ірак ОСОБА_1 30 червня 2015 року закінчив навчання фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" на підставі наказу від 07.07.2015 р. № 1556/ог (а.с.22).
Відповідно до висновку про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні іноземному студенту від 15.07.2015 р. скасовано посвідку на тимчасове проживання в Україні серії НОМЕР_1 видану громадянину Іраку ОСОБА_1 , 1990р.н., анульовано штамп у національному паспорті "видано посвідку на тимчасове проживання", копію висновку надіслати до відділу адресно-довідкової роботи управління з питань громадянства, реєстрації та роботи з громадянина з тимчасово окупованої території України ГУ ДМС України в Донецькій області для зняття з місця реєстрації проживання громадянина Іраку, ОСОБА_1 ,1990р.н., на підставі Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, наказу МВС України від 22.11.2012 № 1077 "Про затвердження порядку реєстрації місця проживання та місця перебування", копію висновку надіслати до ГУ ДМС України в м. Києві для зняття з реєстраційного обліку позивача, з метою уникнення фактів порушення діючого законодавства іноземцем повідомлення про прийняте рішення надіслати до Державної прикордонної служби України (а.с.24).
Відповідно до листа Солом'янського районного відділу ДМС України в м. Києві від 07.08.2015 р. № 10-0510 гр. ОСОБА_1 було повідомлено про прийняте рішення про відмову в оформленні посвідки на тимчасове проживання, відповідно до п. 13 ст. 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (а.с.66).
Громадянин Республіки Ірак ОСОБА_1 вважаючи рішення про відмову в оформленні посвідки на тимчасове проживання, відповідно до п. 13 ст. 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" незаконним, необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню та звернувся з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про імміграцію" питання імміграції регулюються Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, що не повинні їм суперечити. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила міжнародного договору України.
Згідно з п. 18 ст. 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.
Ч. 1 2 ст. 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" встановлює, що іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період навчання.
На підставі п. 12 ст. 5 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" визначено, що підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною дванадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, документ, що підтверджує факт навчання в Україні, та зобов'язання навчального закладу повідомити центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, про відрахування з такого закладу.
Порядок оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання (далі - Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 р. № 251, та визначено, що цей Порядок визначає механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання (далі - посвідки) іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання.
Відповідно до підп. 2 п. 10 Порядку посвідка на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною дванадцятою статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", видається на період навчання, який зазначається в документі, що підтверджує факт навчання в Україні.
Відповідно до п.19 Порядку посвідка на тимчасове проживання скасовується територіальним органом або підрозділом ДМС, який її видав, у разі отримання вмотивованого клопотання приймаючої сторони про скасування посвідки (у тому числі в разі звільнення іноземця та особи без громадянства із займаної посади) або припинення діяльності приймаючої сторони - юридичної особи.
Як встановлено судом, підставою прийняття оскаржуваного рішення слугував наказ Інституту аеропортів Національного авіаційного університету в м. Києві від 07.07.2015 р. № 1556/ог. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до листа № 569 від 09.07.2015 р. Факультету по роботі з іноземними студентами Національного авіаційного університету громадянину Республіки Ірак ОСОБА_1 30 червня 2015 року закінчив навчання фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" на підставі наказу від 07.07.2015 р. № 1556/ог (а.с.22).
Головним управлінням ДМС України в м. Києві від 09.07.2015 р. № 1-21/вх5170/1-15 направлено на адресу начальника ГУ ДМС України в Донецькій області листа Національного авіаційного університету, щодо відрахування позивача.
Головним управлінням Державної міграційної служби України в Донецькій області було надіслано висновок про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні іноземному студенту від 15.07.2015 р., в якому зазначено, що 09.07.2015 р. за вих. № 1-21/вх.5170/1-15 надійшло клопотання ГУ ДМС України в м. Києві щодо скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні у зв'язку із відрахуванням з числа студентів Інституту аеропортів Національного авіаційного університету в м. Києві у зв'язку із закінченням навчання фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр".
Тимчасовий порядок розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання (далі - Тимчасовий порядок), затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 15.07.2013 № 681 визначає процедуру розгляду заяв для оформлення (обміну) і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання іноземцям та особам без громадянства і прийняття за результатом їх розгляду рішень, а також внесення даних до бланків посвідок.
Відповідно до п.п.3.12 Тимчасового порядку раніше видана посвідка скасовується територіальним органом чи підрозділом ДМС, який її видав, у випадках, передбачених пунктом 19 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, п.п. 3.13 встановлює, що копія рішення про відмову у видачі посвідки або про скасування раніше виданої посвідки видається територіальним органом ДМС, який прийняв таке рішення, заявникові під розписку або надсилається рекомендованим листом іноземцеві чи особі без громадянства та приймаючій стороні не пізніше як у п'ятиденний строк з дня його прийняття, у разі прийняття рішення про скасування раніше виданої посвідки вона підлягає вилученню та знищенню. При цьому відмітка про видачу посвідки в паспортному документі анулюється (вкладний талон вилучається).
Також п.п. 3.14 Тимчасового порядку передбачено, що заявник протягом місяця з дня отримання копії рішення про відмову у видачі посвідки або про скасування раніше виданої посвідки має право на його оскарження.
П.п. 3.15 Тимчасового порядку визначено, що рішення про відмову в оформленні посвідки або скасування раніше виданої посвідки може бути оскаржено заявником до ДМС або суду:
1) за наявності підстав ДМС має право скасувати рішення територіального органу, надіслати матеріали на повторний розгляд (у разі необхідності додаткової перевірки наданих матеріалів) чи прийняти на їх підставі нове рішення;
2) інформація про результати розгляду скарги доводиться до відома заявника в строк, що не перевищує 5 днів з дати прийняття рішення.
Відповідно до п.п. 3.16 Тимчасового порядку особа, стосовно якої прийнято рішення про скасування раніше виданої посвідки на тимчасове проживання, повинна знятися з реєстрації місця проживання та виїхати за межі України протягом місяця з дня отримання копії цього рішення. Якщо за цей час особа не виїхала з України, вона підлягає видворенню в порядку, передбаченому законодавством України. Якщо особа оскаржила рішення про відмову у видачі посвідки на тимчасове проживання або скасування раніше виданої посвідки до вищого органу або до суду, рішення про її примусове повернення або примусове видворення не приймається до прийняття остаточного рішення вищим органом або до набрання рішенням суду законної сили.
З урахуванням обставин зазначених у висновку про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні іноземному студенту від 15.07.2015 р., відповідачем було прийняте оскаржуване рішення про анулювання посвідки позивача в межах, порядок визначених законодавством, оскільки відповідно до листа № 569 від 09.07.2015 р. Факультету по роботі з іноземними студентами Національного авіаційного університету громадянину Республіки Ірак ОСОБА_1 30 червня 2015 року закінчив навчання фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" на підставі наказу від 07.07.2015 р. № 1556/ог.
Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення не досліджувалася можливість видачі громадянину Іраку ОСОБА_1 посвідки на тимчасове проживання на підставі п.13 ст. 5 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", якою визначено, що підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною тринадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства і документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України, дійсний поліс медичного страхування. Якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства було укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".
Також відповідно до п. 13 ст. 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", відповідно до якого іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій-дванадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання дозволу на імміграцію.
Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З урахування вищевикладеного, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву стосовно видачі посвідки на тимчасове проживання з урахування висновків суду визначених, на підставі п.13 ст. 5 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", якою передбачено, що підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною тринадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства і документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновків про необхідність часткового задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 159, 243-245 КАС України, суд,
1.Адміністративний позов громадянина Республіки Ірак ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області повторно розглянути заяву громадянина Республіки Ірак ОСОБА_1 стосовно видачі посвідки на тимчасове проживання з урахування висновків суду.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Я.І. Добрянська