справа№1.380.2019.003997
30 серпня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кухар Н.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Франківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (79044, м.Львів, вул.Ген.Чупринки, буд.85) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання до вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення Франківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 20.02.2019 №280309-22 про відмову у направленні документів на розгляд комісії та про відмову у визнанні ОСОБА_2 , 2009 року народження, членом сім'ї загиблого полковника ОСОБА_3 ;
-зобов'язати Франківський відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради направити необхідні документи на розгляд комісії про визнання ОСОБА_2 , 2009 року народження, членом сім'ї загиблого полковника ОСОБА_3 .
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що її чоловік - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок кульових поранень, отриманих під час виконання службово-бойового завдання в зоні проведення Антитерористичної операції (смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби). Вказані обставини відповідно до вимог чинного законодавства дають право на отримання доньці позивача ОСОБА_2 , яка перебувала на утриманні загиблого ОСОБА_3 статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». 14.02.2019 позивач звернулась до відповідача із заявою про визнання членом сім'ї загиблого, а саме членом сім'ї загиблого заступника командира загону спеціального призначення Західного територіального управління Національної гвардії України половника ОСОБА_3 дочки позивача ОСОБА_2 , яка проживала разом із загиблим ОСОБА_3 та перебувала на його утриманні. Листом від 20.02.2019 року №260309-2278 відповідачем за результатами розгляду заяви позивача повідомлено, що у поданих позивачем копіях довідок відсутні відомості щодо призначення доньці позивача ОСОБА_2 пенсії по втраті годувальника за загиблого ОСОБА_3 . Відповідач також зазначив про необхідність долучення вказаної інформації для подальшого скерування документів на комісію з розгляду питань встановлення статусу «Член сім'ї загиблого».
Позивач вважає таку відмову відповідача прийнятою без дотримання норм та вимог законодавства та без урахування того факту, що донька позивача ОСОБА_2 спільно проживала разом із загиблим ОСОБА_3 та була пов'язана спільним побутом, мала взаємні права та обов'язки, а відтак просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 07.08.2019 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.
Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому зазначає, що надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», деяким категоріям осіб може бути наданий доньці позивача ОСОБА_2 лише у випадку перебування її на утриманні загиблого ОСОБА_3 , якій у зв'язку з цим виплачується пенсія, про що повідомлено ОСОБА_1 листом від 20.02.2019 №260309-2278. Таким чином, позивачу рекомендовано долучити до заяви від 14.02.2019 довідку про призначення доньці ОСОБА_2 пенсії по втраті годувальника за загиблого ОСОБА_3 . Відповідач також вказує, шо відповідно до витягу з наказу начальника Західного територіального управління від Національної гвардії України 18.08.2017 №253 виключено із списків особового складу територіального управління та всіх видів забезпечення лише: ОСОБА_3 у зв'язку із смертю, його дружину ОСОБА_1 та його доньку ОСОБА_4 , 2011 року народження. Тобто вже на момент смерті ОСОБА_3 . 18.08.2017 року ОСОБА_2 , донька позивача, не була включена до особового складу сім'ї ОСОБА_3 .
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що у попередньому шлюбі позивача з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 у неї народилася донька ОСОБА_2 , про що 03.12.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Хмельницькому Хмельницького міськрайонного управління юстиції складений актовий запис №318/8 та видано свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 .
На підставі виконавчого листа Хмельницького міськрайонного суду від 30.01.2015 року №686/375/15 з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 ( ОСОБА_1 ) на утримання доньки ОСОБА_7 стягувалися аліменти в розмірі ? частки заробітку, що в грошовому еквіваленті складало 1173,3 грн. Станом на червень 2017 року заборгованість по аліментах ОСОБА_5 склала 11000,00 грн.
Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу з 18.08.2015 позивач перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 17.08.2017 серія НОМЕР_2 .
Згідно постанови ВЛК МВС України від 20.09.2017 №288 полковник ОСОБА_3 03.06.2017 отримав поранення під час захисту Батьківщини, яке призвело до смерті у той же день.
Наказом начальника Західного територіального управління Національної гвардії України від 18.08.2017 №253 ОСОБА_3 виключено зі списків особового складу територіального управління у зв'язку із смертю, що настала 03.06.2017 внаслідок кульових поранень, отриманих під час виконання службово-бойового завдання в зоні проведення Антитерористичної операції, з 17.08.2017 (смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби).
03.05.2018 року Департаментом соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради ОСОБА_1 за місцем реєстрації місця проживання, видане посвідчення члена сімей загиблих (померлих) ветеранів війни серія НОМЕР_3 , яке надає їй пільги передбачені законодавством України, у тому числі Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як вдові особи, що загинула під час виконання військового обов'язку під час захисту Батьківщини.
14.02.2019 позивач звернулась до відповідача із заявою про визнання членом сім'ї загиблого, а саме членом сім'ї загиблого заступника командира загону спеціального призначення Західного територіального управління Національної гвардії України половника ОСОБА_3 дочки позивача ОСОБА_2 , яка проживала разом із загиблим ОСОБА_3 та перебувала на його утриманні. Долучено: копію свідоцтва про шлюб ОСОБА_3 і ОСОБА_1 (серія НОМЕР_4 від 18.08.2015); копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 (серія НОМЕР_5 від 03.12.2009).
Листом від 20.02.2019 року №260309-2278 відповідачем за результатами розгляду заяви позивача повідомлено, що у поданих позивачем копіях довідок відсутні відомості щодо призначення доньці позивача ОСОБА_2 пенсії по втраті годувальника за загиблого ОСОБА_3 . Відповідач також зазначив про необхідність долучення вказаної інформації для подальшого скерування документів на комісію з розгляду питань встановлення статусу «Член сім'ї загиблого».
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі Закон №3551-XII ) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Пунктом 2 статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що сфера дії цього закону поширюється на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Статтею 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено категорії осіб, на яких поширюється чинність цього Закону та відповідно до п. 1 даної статті, ними зокрема є сім'ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також сім'ї працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Процедуру надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», деяким категоріям осіб визначено Порядком надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 року № 740 (далі-Порядок).
Відповідно п.2 Порядку статус особи, на яку поширюється чинність Закону, згідно з цим Порядком надається:
сім'ям осіб, які добровільно забезпечували (добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (у тому числі провадили волонтерську діяльність за напрямами, визначеними абзацом дев'ятим частини третьої статті 1 Закону України “Про волонтерську діяльність”) та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
сім'ям осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
сім'ям осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету, територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання такими добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною поліцією, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
сім'ям військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, і загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
сім'ям працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до п.3 Порядку до членів сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, належать:
утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв'язку з цим виплачується пенсія;
батьки;
один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні;
діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;
діти, які мають свої сім'ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;
діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти.
Відповідно до п.5, 6 Порядку для встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», членам сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених у п. 2цього Порядку, необхідно подати структурному підрозділу місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення заяву і документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку.
Рішення про встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, приймається структурними підрозділами місцевих держадміністрацій з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання у місячний строк з дати подання документів.
Відсутність документів, визначених пунктом 4 цього Порядку, та їх недостовірність є підставою для відмови в наданні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону.
Отже, як вбачається із вищенаведеного, для отримання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» їй необхідно бути членом сім'ї військовослужбовця, який загинув внаслідок: поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків); захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів, який помер під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків).
Як вбачається з доданих до матеріалів справи документів, останніми підтверджується, що смерть ОСОБА_3 настала внаслідок кульових поранень, отриманих під час виконання службово-бойового завдання в зоні проведення Антитерористичної операції - смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.
У свою чергу, підставою ненадання доньці позивача ОСОБА_2 статусу особи на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» слугувало те, що позивачем не долучено відомостей які б підтверджували призначення доньці позивача пенсії по втраті годувальника за загиблого ОСОБА_3 .
Суд погоджується з вказаними покликаннями відповідача, та звертає увагу позивача на те, що статус особи на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» може бути наданий доньці позивача ОСОБА_2 лише у випадку перебування її на утриманні загиблого ОСОБА_3 якій у зв'язку з цим виплачується пенсія.
Позивачем не надано до матеріалів справи відомостей які б підтверджували призначення доньці позивача ОСОБА_2 пенсії по втраті годувальника чи рішення суду, яке б підтверджувало факт перебування останньої на утриманні померлого годувальника
Більше того, суд зазначає, що відповідачем не було прийнято жодного рішення про надання/відмову статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», деяким категоріям, а лише рекомендовано позивачу долучити необхідні документи для прийняття комісією з розгляду питань встановлення статусу «Член сім'ї загиблого» рішення.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії, чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до переконання, що оскільки, позивачем не підтверджено перебування її доньки на утриманні загиблого ОСОБА_3 (відсутні відомості які б підтверджували призначення доньці позивача пенсії по втраті годувальника, рішення суду), правові підстави для надання доньці позивача ОСОБА_2 статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відсутні.
З огляду на вищевказане, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 належить відмовити.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Франківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради(79026, м.Львів, вул.І.Рубчака, буд.21Б, кв.48) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання до вчинити дії відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кухар Н.А.