справа№1.380.2019.003968
30 серпня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 1. 380.2019.003968 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУПФУ у Львівській області), в якому просить суд:
визнати протиправним і скасувати рішення Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 18 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України Львівської області від 01.02.2019 № 45/0319-32 про відмову у призначенні пенсії;
зобов'язати відповідача вирішити питання про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, починаючи з 11.12.2018.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що рішенням відповідача від 01.02.2019 № 45/0319-32 їй відмовлено в призначенні пенсії. Відмова мотивована тим, що не підтверджується зайнятість позивача протягом повного робочого дня на посаді рентген-лаборанта.
Вважаючи таку відмову безпідставною, незаконною та протиправною, позивач звернулася до суду з означеним позовом.
Ухвалою від 06 серпня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Відповідач подав відзив на позов, у якому зазначив, що законні підстави для зарахування періоду роботи з 01 квітня 2005 до 30 вересня 2014 року до пільгового стажу відсутні, тому просить відмовити у задоволенні позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с. 14-15) ОСОБА_1 працювала, зокрема на таких посадах:
30.08.1993 - прийнята вчителем математики і фізики на час відсутності основного працівника
02.10.2000 - звільнена з цієї посади за власним бажанням;
01.04.2005 прийнята на роботу рентген-лаборантом за трудовим договором № 138 від 04.04.2005, який зареєстрований у Новороздільському МЦЗ.
30.09.2014 - звільнена з роботи за угодою сторін.
11.12.2018 позивач звернулася до ГУПФУ у Львівській області через Відділ з питань призначення та перерахунків пенсій № 18 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України Львівської області щодо призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Рішенням від 01.02.20198, надісланим позивачу 01.02.2019 за вих. № 45/03.19-32 (а.с. 21-22) їй відмовлено у призначенні пенсії за Списком № 1 у зв'язку з тим, що не підтверджується зайнятість протягом повного робочого дня на посаді рентгенолаборанта. Зокрема зазначено, що згідно Акту позапланової перевірки достовірності документів про стаж роботи для призначення (перерахунку) пенсії згідно із Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в табелях обліку робочого часу становить 40 годин на тиждень (для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, відповідно до ч. 1 ст. 51 КЗпП України, встановлюється скорочена тривалість робочого часу не більше 36 годин на тиждень), чергові відпустки, додаткові відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці не зазначені. В розрахунково-платіжних відомостях по нарахуванню заробітної плати не зазначено посаду, відсутня доплата за шкідливі умови праці. Документи для визначення зайнятості протягом повного робочого дня, зокрема документів реєстрації та обліку обстежених: записи про рентгенографію хворих, фотообробки рентгенограм (журнал запису рентгенологічних досліджень, щоденник обліку роботи рентгенокабінету) немає.
Таку відмову позивач вважає безпідставною, що й стало підставою для звернення до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах за списками № 1 та 2 визначається відповідно до ст. 13 та 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно з ч.1 ст. 13 цього закону на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року.
Тобто, для призначення пенсії за віком на пільгових умовах потрібно досягти певного пенсійного віку (в т. ч. в залежності від року народження жінки, якій призначатиметься така пенсія) та мати відповідний стаж роботи (за списками № 1 або № 2).
Аналогічні приписи містить ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-1V, відповідно до якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пенсія за віком на пільгових умовах призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років б місяців на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року.
Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені: постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173; постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10 (з 1 січня 1992 року); постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 (з 11 березня 1994 року); постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 (з 16 січня 2003 року); постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 (з 03 серпня 2016 року).
Порядок застосування Списків затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383. Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначається за Списками, що були чинними в період роботи особи (п. 3 наказу № 383). При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків. Пільговий стаж після 21.08.1992 підтверджується результатами атестації робочих місць.
Розділом XIX "Охорона здоров'я" Списку №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, були передбачені лікарі-рентгенологи, а також лікарі, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок) та рентгенолаборанти, у тому числі у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок) і флюрографічних кабінетах.
Спірним у вказаній справі є зарахування до спеціального стажу за Списком № 1 виробництв, робіт, професій посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення період роботи позивача в період з 01.04.2005 по 30.09.2014 на посаді рентгенлаборанта.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Така ж норма міститься в п. 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Згідно п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Звертаючись до ГУПФУ у Львівській області із заявою про призначення їй пенсії позивачем було надано: трудову книжку, уточнюючу довідку про пільговий характер роботи від 10.12.2018 № 1/12-2018, копію наказу «Про підсумки результатів атестації робочих місць за умови праці» від 15.07.2005 № 4, копію наказу «Про підсумки результатів атестації робочих місць за умови праці» від 14.07.2010 № 35, копію висновку № 1100 про результати експертизи якості атестації робочих місць за умовами праці в приватному стоматологічному кабінеті ОСОБА_2 .М ОСОБА_3 , копію висновку № 2584 про результати експертизи якості атестації робочих місць за умовами праці в ФОП ОСОБА_4 , копію наказу від 01.04.2005 № 1 про прийом на роботу, копію наказу від 30.09.2014 № 52 про звільнення з роботи.
Суд зазначає, що наведені відомості у трудовій книжці про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останньої на відповідні посаді, віднесеній до Списку №1. Записи про спірний період роботи засвідчені відповідними печатками і дефектів їх вчинення не мають, а відтак факт роботи позивача у спірний період підтверджується відповідними записами, які були внесені відповідно до діючого законодавства.
Записів щодо переведення позивача на іншу посаду чи її зайнятість неповний робочий день трудова книжка не містить.
Незважаючи на те, що у трудовій книжці позивача наявні відповідні записи, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, останньою серед іншого також було надано відповідачу довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10.12.2018 № 1/12-2018 (а.с. 18), в якій зазначено, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день в приватному стоматологічному кабінеті ФОП ОСОБА_4 і з період з 01.04.2005 по 30.09.2014 робила рентгенівські знімки рентгенівським апаратом IRIX 70 пацієнтам, виконувала обов'язки рентгенлаборанта за професією рентгенлаборант, що передбачена Постановою КМУ № 36 від 16.01.2003, Списком № 1 розділ ХІХ підрозділ «Установи охорони здоров'я» код КП 3229-24577, поз. 19 за період з 01.04.2005 по 30.09.2014 9 років 6 місяців.
Зазначену довідку видано на підставі Наказу № 1 від 01.04.2005 на прийом та Наказу № 52 від 30.09.2014 на звільнення, розрахункових платіжних відомостей по нарахуванню зарплати за 2005-2014 роки, табелю обліку робочого часу.
Окрім того, зазначено про проведення атестації робочих місць за умовами праці, що підтверджується наказом «Про підсумки результатів атестації робочих місць за умови праці» від 15.07.2005 № 4, висновком № 1100 про результати експертизи якості атестації робочих місць за умовами праці в приватному стоматологічному кабінеті ОСОБА_4 , наказом «Про підсумки результатів атестації робочих місць за умови праці» від 14.07.2010 № 35, висновком № 2584 про результати експертизи якості атестації робочих місць за умовами праці в ФОП ОСОБА_4
Тобто вказаною довідкою також підтверджується факт зайнятості позивача на відповідній посаді, віднесеній до Списку №1 повний робочий день.
Також зайнятість позивача на відповідній посаді протягом повного робочого дня випливає і з умов трудового договору № 138, укладеного між нею та ФОП ОСОБА_4 01.04.2005 (а.с. 16-17).
Крім того, інших доказів, які б спростовували факт роботи позивача повний робочий день у шкідливих умовах праці та інших доказів, які підтверджували невиконання позивачем роботи за зазначеною професією у спірні періоди до суду не надано.
Суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність документів реєстрації та обліку обстежених, з огляду на наступне.
За приписами ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) (далі - Порядок № 22-1).
Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 визначено перелік документів, що додаються до заяви про призначення пенсії за віком та визначені в оскаржуваному рішенні документи не підпадають під зазначений перелік.
Суд акцентує увагу на тому, що згідно п.9 Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-1, органи Пенсійного фонду не мають права вимагати від заявника надання документів, інформації або вчинення дій, надання або здійснення яких не передбачено законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відповідні відносини, або які знаходяться в розпорядженні (віднесені до компетенції) відповідного органу Пенсійного фонду. Суд приходить до висновку, що надані позивачем при зверненні із заявою про призначення пільгової пенсії документи в достатній мірі підтверджують наявність у неї пільгового стажу та відповідно про відсутність потреби додаткового підтвердження наявності такого стажу документами реєстрації та обліку обстежених, що узгоджується з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Таким чином, на думку суду, відповідач протиправно не включив до пільгового стажу позивача період з 01.04.2005 по 30.09.2014.
З урахуванням вищенаведеного, судом встановлено, що позивач на момент звернення до ГУПУФУ у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, досягла відповідного пенсійного віку та має відповідний загальний стаж трудової діяльності, а також пільговий стаж на посаді, віднесеної до Списку №1, як того вимагають приписи п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно із загальним правилом, передбаченим ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією - 11.12.2018.
Положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до положень ст.9 Конституції України, ст. 6 КАС України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно зі ст.1 Протоколу №1 до вказаної Конвенції, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Борги розглядаються у сенсі поняття "власності", яке міститься у ч.1 ст.1 Протоколу №1 до Конвенції і яке не обмежене власністю на фізичні речі та залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як "майнові права" і, таким чином, як власність.
Відповідно до пункту "d" Декларації про майбутнє Європейського суду з прав людини від 26.04.2011 р.: "Установити і зробити передбачуваними для всіх сторін публічні правила стосовно застосування статті 41 Конвенції, включаючи рівень справедливого відшкодування, котрого слід очікувати за різних обставин".
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи те, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову належними та допустимими доказами, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 1536,80 грн., сплачений нею при зверненні до суду із даним позовом.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати рішення Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 18 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України Львівської області від 01.02.2019 № 45/0319-32 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) вирішити питання про призначення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, починаючи з 11.12.2018.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 1536 (одну тисячу п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кухар Н.А.