Справа №22-4092/2009 р. Головуючий у 1-й інстанції: Ворожбянов A.M.
Суддя-доповідач: Краснокутська О.М.
07 жовтня 2009 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.
Суддів: Сапун О.А. Краснокутської О.М.
При секретарі: Петровій О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 15 липня 2009 року по справі за позовом відкритого акціонерного товариства „Запоріжгаз" в особі філії Токмацьке управління по газопостачанню та газифікації до ОСОБА_1 про стягнення збитків та заборгованості за природний газ та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства „Запоріжгаз" в особі філії Токмацьке управління по газопостачанню та газифікації про визнання дій постачальника газу по нарахуванню збитків і заборгованості за газ неправомірними,
У жовтні 2008 року ВАТ „Запоріжгаз" в особі філії Токмацьке управління по газопостачанню та газифікації звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків та заборгованості за природний газ.
В позовній заяві зазначено, що 30 січня 2006 року ОСОБА_1 уклала з ВАТ „Запоріжгаз" в особі філії Токмацьке управління по газопостачанню та газифікації договір № 780 про надання послуг з газопостачанням. Згідно з ст. 28 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність" підприємства, установи та фізичні особи повинні своєчасно, з урахуванням встановлених міжповірочних інтервалів, надавати свої вимірювальні прилади до спеціалізованих установ для проведення періодичної повірки.
В ході проведення дій на виконання вищенаведеного нормативного акту, працівниками Токмацького УГГ у ОСОБА_1 були виявлені порушення щодо застосування лічильника газу, про що було складено акт № М 107 від 25.07.2007 року. Після зняття лічильника, було встановлено, що лічильник потребує проведення експертизи, про що було складено акт № М 107 від 25.07.07 про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи. Згідно акту експертизи № 107 від 16.08.2007 комісію здійснені висновки: „ Пломба заводу виробника на обліковому пристрої не порушена.
Знімається скло облікового пристрою, можливо втручання. Огріх лічильника перевищує допустиму величину". Останнє зняття показань лічильника газу контролером у абонента відбулося більш двох років томую. Згідно з розрахунком збиткі складають 6894, 44 грн., заборгованість за природний газ 1570, 42 грн.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за природний газ, відшкодувати збиткі та стягнути судові витрати.
В травні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою до ВАТ „Запоріжгаз" в особі філії Токмацьке управління по газопостачанню та газифікації про визнання дій постачальника газу неправомірними при нарахуванні заборгованості за газ і збиткі.
Просила суд визнати дії ВАТ „Запоріжгаз" по нарахуванню збитків в сумі 6894, 44 грн. неправомірними, а також зобов'язати відповідача провести перерахування заборгованості за газ із розрахунку в залежності від об'єму спожитого газу , відмовити у стягненні заборгованості і збитків, а також стягнути на її користь судові витрати, які складаються із витрат на правову допомогу у сумі 2000 грн.
Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 15 липня 2009 року позов ВАТ „Запоріжгаз" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ „Запоріжгаз" в особі філії Токмацьке управління по газопостачанню та газифікації 1578 (одна тисяча п'ятсот сімдесят вісім) гривень 42 коп.3аборгованість за використаний природний газ.
В іншій частині у задоволенні позову відмовлено. ВАТ „Запоріжгаз" рішення суду не оскаржує.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії ВАТ „Запоріжгаз" в особі філії Токмацьке управління по газопостачанню та газифікації по нарахуванню завданих збитків ОСОБА_1 у сумі 6894, 44 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням в частині стягнення заборгованості за спожитий газ і з частковим задоволенням зустрічних позовних вимог, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення змінити, відмовити у задоволенні позовних вимогах ВАТ „Запоріжгаз" про стягнення заборгованності, а її зустрічні позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши в засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Згідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Задовольняючи частково позовні вимоги ВАТ „Запоріжгаз" і стягуючи з відповідачки суму 1578гр.42 коп.3аборгованості за газ, суд першої інстанції виходив із того, що розрахунок заборгованості відповідачки за спожитий газ здійснений у відповідності до Постанови КМУ від 08.06.1996року №619.
При цьому суд у порушення вимог ст.213, 214 ЦПК України не зазначив, якій саме Постанові Кабінету міністрів України і яким саме вимогам постанови відповідає нарахування позивачем заборгованості за спожитий газ.
Із наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачки видно, що він здійснений, виходячи із кількості спожитого газу за ціною 0, 98гр. за один кубометр газу. Тариф 0, 98коп.3астосований на підставі об"єму використаного у 2007 році газу.
Між тим, згідно до п.16-1 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999року № 2246 ( з послідуючими змінами) на час зняття лічильника газу для проведення його періодичної повірки та ремонту, пов"язаного з такою повіркою, розрахунки із споживачем здійснюються відповідно до середньомісячного обсягу споживання природного газу в аналогічному періоді(опалювальному або міжопалювальному) попереднього року або фактичному періоді споживання, якщо він становить менш як шість місяців.
Згідно до п.10 зазначених Правил застосування роздрібних цін, диференційованих залежно від річних обсягів споживання, у поточному році для споживачів здійснюється залежно від річного обсягу фактичного використання природного газу(зафіксованого на кожному особовому рахунку споживача) у попередньому році.
Відповідно до роздрібних цін на газ, що використовується для потреб населення, встановлених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №750 від І4.062007року, ціна за 1куб.м. газу за умови, що обсяг споживання не перевищує 2500куб.м. нарік, дорівнює 31, 5 коп.
Для розрахунку заборгованості за час перебування лічильника на експертизі з 26.07.07р. до 17.09.07року на підставі зазначених Правил і Постанови кількість спожитого відповідачкою газа слід вираховувати із кількості спожитого нею газа у відповідний міжопалювальний період 2006року за ціною, яка відповідає тарифу, визначеному із об"єму газа, спожитого у 2006 році.
Згідно відомостей , наданих позивачем(а.с.34), кількість спожитого відповідачкою газу у 2006 році складає 829 куб.м.Кількість спожитого за час відсутності лічильника газу становить 37, 8куб.м., ціна якого за Правилами повинна дорівнювати 31, 5коп.
Лічильник встановлений 17.09.09р.Показники зняті 18.08.08року.Обсяг спожитого газу за цей час становить 3 122куб.м., а загальна кількість спожитого газу за весь період складає 3160куб.м.
Згідно даних позивача (а.с.35) відповідачкою спожито газу у 2007 році у кількості 1860куб.м.
Таким чином виходячи із кількості спожитого відповідачкою газу за час без лічильника і за час після його встановлення до зняття показань станом на 18.08.2008 року вартість газу, спожитого відповідачкою буде складати : 31, 5коп.х 3160куб.м.= 995гр.40коп.
Згідно даних, наданих позивачем(а.с.5) переплата за газ станом на 17.09.07 року становила 203 гривні. З вересня 2007 року по серпень2008 року відповідачкою сплачено 1323гр.18 коп.
Виходячи із того, що на час звернення позивача до суду за відповідачкою борг за газ був відсутній , мала місце переплата, а нарахування у позовній заяві здійснено безпідставно за підвищеними тарифами, 0, 98коп.3а 1 куб.м. газу, судова колегія приходить до висновку про те, що позовні вимоги ВАТ „Запоріжгаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий газ задоволенню не підлягають, проте суд першої інстанції, не надавши доказам по справі належної оцінки, здійснив помилкові висновки і постановив неправильне в цій частині рішення, яке підлягає скасуванню з постановою нового рішення про відмову у задоволенні зазначених позовних вимог.
Крім того , суд першої інстанції безпідставно розглянув зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 про визнаня дій постачальника газу по нарахуванню збитків і заборгованості за спожитий газ неправомірними і постановив в цій частині рішення, хоча ці її вимоги є по суті запереченням проти пред"явлених до неї позовних вимог про стягнення збитків і заборгованості , про що суд постановив рішення, розглянувши вимоги ВАТ „Запоріжгаз" до ОСОБА_1
Враховуючи, що оскарження дій працівників підприємства по нарахуванню заборгованості за газ не є способом захисту прав, передбаченим статтею 16 ЦК України, а є фактично незгодою з характером і розміром нарахувань і пред"явлених до неї позовних вимог, рішення суду в цій частині підлягає скасуванню , а провадження по справі- закриттю на підставі ст.205ч. 1 п. 1) ЦПК України.
Згідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Згідно до Постанови КМУ від 27 квітня 2006 року №590 „Про граничні розміри компенсації витрат, пов"язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави", граничний розмір компенсації витрат, пов"язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, становить 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи.
Із угоди №621 від 20 квітня 2009 року(ах.60), угоди №621/1 від 09 вересня 2009 року(а.с 108), укладених ОСОБА_1 і адвокатом ОСОБА_2 вбачаєтьсялцо правова допомога полягає у представництві інтересів ОСОБА_1 по даній справі.
Із журналів судових засідань Михайлівського районного суду Запорізької області по цій справі від 28.05.09р„01.07.2009 року, .15.07.2009р., вбачається, що представник надавав ОСОБА_1 правову допомогу і робочий час його складає З години.
Крім того, адвокат ОСОБА_2 представляє інтереси ОСОБА_1 у засіданні судової колегії апеляційного суду.
Враховуючи зазначене і вимоги ст.88ЦПК України, Постанови КМУ від 27.04.2006року №590, з ВАТ „Запоріжгаз" на користь ОСОБА_1 належить стягнути компенсацію понесених нею витрат на правову допомогу в сумі 847 гривень(605гр. х 40% X 3, 5 год. = 847гр)
Згідно до вимог ст. 309ч1 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України , колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 15 липня 2009 року по цій справі в частині позовних вимог ВАТ „Запоріжгаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий газ, а також в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ВАТ по газопостачанню і газифікації „Запоріжгаз" в особі філії Токмацького управління по газопостачанню та газифікації „Запоріжгаз" про визнання незаконними дій постачальника з нарахування збитків і заборгованості за спожитий газ скасувати.
У задоволенні позовних вимог ВАТ"Запоріжгаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий газ відмовити.
Провадження по справі за позовними вимогами ОСОБА_1 до ВАТ „Запоріжгаз" про визнання дій постачальника з нарахування збитків і заборгованості за спожитий газ незаконними закрити.
Стягнути з ВАТ „Запоріжгаз" на користь ОСОБА_1 компенсацію витрат по наданню їй правової допомоги в сумі 847 гривень. В іншій частині рішення не оскаржено.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.