29 серпня 2019 року справа № 340/146/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (в письмовому провадженні) адміністративний позов Головного управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області (далі - Управління) до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (далі - виконавча служба) про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач звернувся до суду з заявою до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови від 08 січня 2019 року, якою накладено штраф у сумі 10200 грн.
У позовній заяві Управління зазначає, що пенсії працівникам органів внутрішніх справ виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Стверджує, що, виконуючи рішення суду про виплату пенсії ОСОБА_1 , дотримувалось цих правил.
Звертає увагу, що невиконання судового рішення за відсутності відповідного фінансового забезпечення є поважною причиною.
Виконавча служба заперечила щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.37-40).
Зазначає, що відсутність коштів не доводить поважність причин невиконання судового рішення.
Ухвалою суду від 23 серпня 2019 року прийнято рішення про розгляд і вирішення справи в порядку письмового провадження (а.с.81-82).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.
Так, 07 вересня 2018 року Кіровоградський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким зобов'язав Управління не пізніше 30 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, виходячи з 76% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум (а.с.83-90).
Рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили 08 жовтня 2018 року.
19 жовтня 2018 року виконавча служба прийняла постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с.10).
01 листопада 2018 року Управління сповістило виконавчу службу, що провело перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 07 жовтня 2018 року в сумі 17900,28 (а.с.11).
Зазначає, що згадана заборгованість виплачується відповідно до приписів постанови Уряду України від 22 серпня 2018 року №649, якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - Порядок).
Приписами пунктів 3-4 та 10 Порядку встановлено, що боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.
Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.
Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.
Постанова набрала чинності 28 серпня 2018 року.
Доплату в сумі 434,90 грн. за період з 07 по 31 жовтня 2018 року нараховано і виплачено ОСОБА_1 у листопаді 2018 року.
16 листопада 2018 року виконавча служба прийняла постанову про накладення на Управління штрафу в сумі 5100 грн. за невиконання рішення суду у встановлений державним виконавцем строк (протягом 10 робочих днів) (а.с.61-64).
Цією ж постановою встановлено новий строк виконання рішення (протягом 10 робочих днів).
Управління оскаржило постанову в судовому порядку.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2018 року задоволено позов (а.с.61-64).
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін (а.с.65-70).
08 січня 2019 року виконавча служба прийняла постанову про накладення на Управління штрафу в сумі 10200 грн. за повторне невиконання рішення суду у встановлений державним виконавцем строк (а.с.8-9).
Постанову про накладення штрафу Управління отримало 11 січня 2019 року (а.с.8).
Позивач звернувся до суду 17 числа того ж місяця і року (а.с.5-7).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, суд зобов'язав Управління перерахувати пенсію ОСОБА_1 , починаючи з 01 січня 2016 року, і сплатити заборгованість, у тому числі за період зі згаданої дати до 07 жовтня 2018 року.
Суд не встановлював часткові розміри і періодичність сплати заборгованості.
Тому, кошти мають бути сплачені Управлінням одним або декількома платежами упродовж короткого періоду часу після набрання рішенням суду законної сили (упродовж декількох днів).
Варто звернути увагу, що несвоєчасна виплата пенсії або не у повному розмірі може мати місце з двох причин.
З вини пенсіонера та Пенсійного фонду України.
Приписами статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) встановлено порядок сплати заборгованості з пенсії у згаданих двох випадках.
Так, цією нормою права визначено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Отже, у випадку, коли заборгованість з виплати пенсії виникла з вини державного органу, то графік її погашення не складається.
Якщо не складається, то треба розуміти, що вона сплачується негайно.
У даній справі заборгованість виникла з вини держави.
Управління вважає, що заборгованість, яка виникла перед ОСОБА_1 до 07 жовтня 2018 року, має виплачуватись на підставі приписів Порядку.
Приписами пунктів 2-4 Порядку встановлено, що останній визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.
Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.
Отже, Уряд України надав право Пенсійному Фонду України відстрочувати виконання рішення суду, чим втрутився в правове регулювання суспільних відносин, яке здійснювалось на підставі Закону.
Таким чином, Порядок не відповідає Закону.
У такому разі суд, керуючись приписом частини 3 статті 7 КАС України застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Ним є Закон.
Приписами статті 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України.
Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, після набрання рішенням законної сили його юридична сила прирівнюється до сили закону у правовідносинах між сторонами.
Змінити порядок виконання судового рішення можна тільки в порядку, який встановлено законом.
Відповідно до приписів частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішень, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що відстрочити або розстрочити виконання судового рішення може тільки суд, а не суб'єкт владних повноважень (у тому числі боржник).
Тому, Управління не виконало рішення суду у встановлений державним виконавцем строк.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року №280, він є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Його територіальні підрозділи є також органами виконавчої влади.
Управління, яке представляє державу у правовідносинах з ОСОБА_1 , стверджує, що не може виконати рішення суду у зв'язку із відсутністю коштів.
На його погляд, таку причину невиконання рішення суду треба визнати поважною.
Такий висновок позивач ґрунтує на правовому висновку Верховного Суду України, який міститься в постанові від 22 листопада 2016 року у справі №804/5081/13-а.
Так, Верховний Суд України зробив такий висновок: невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Суд не погоджується з правовим висновком Верховного Суду України та відхиляється від нього.
Якщо погодитись з цим висновком, то треба визнати, що рішення суду стосовно грошових зобов'язань держави можуть не виконуватись роками, оскільки у неї постійно існує дефіцит бюджетних коштів.
Накладення штрафу на державний орган за невиконання судового рішення ніяким чином не порушує права держави, так як його сума перераховується до Державного бюджету України.
У такому випадку накладення штрафу є постійним нагадуванням державі про невиконання нею конституційного обов'язку.
Це ж спонукає державу пришвидшити пошуки коштів, щоб виконати рішення суду.
У даному випадку суд зобов'язав сплатити заборгованість за період з 01 січня 2016 року по 07 жовтня 2018 року.
Отже, у держави виник обов'язок запланувати у 2017 році погашення заборгованості перед ОСОБА_1 за минулий рік.
Держава проігнорувала його та допустила виплату пенсії у неповному розмірі ще й у 2017 та 2018 роках.
Водночас, держава не звернулась до суду з клопотанням про розстрочення або відстрочення виконання судового рішення.
Це ж доводить, що вона не намагалась довести суду наявність підстав, що унеможливлюють своєчасне виконання рішення суду.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що боржник (держава) не виконав судове рішення без поважних причин.
За повторне таке порушення встановлена відповідальність юридичних осіб відповідно до приписів частин 1 та 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) (штраф у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Штраф накладено у розмірі, що відповідає вимогам Закону.
Однак, у даному випадку відсутня ознака повторності, оскільки перша постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду скасована судом.
Тому, суд зробив висновок, що штрафна санкція має застосовуватись на підставі частини 1 статті 75 Закону (300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн.).
Таким чином, позов належить задовільнити частково.
Судові витрати у справі складаються з судового збору в сумі 1921 грн.
Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів частини 3 статті 139 КАС України (пропорційно до розміру задоволених вимог).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 08 січня 2019 року про застосування до Головного управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області штрафу в сумі 10200 грн. в частині його накладення у 5100 грн.
В іншій частині позову відмовити у задоволенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області на користь Головного управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області судові витрати в сумі 960,50 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом десяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей