1[1]
Справа № 33/824/521/2019
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Іменем України
05 липня 2019 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Новов С.О., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Левчишиної О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Левчишиної Олени Валентинівни на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 06 грудня 2018 року,
Відповідно до постанови судді Дарницького районного суду м. Києва від 06 грудня 2018 року
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Цією ж постановою суддя стягнув з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп. на користь держави.
Як встановлено постановою судді, 14.09.2018 року приблизно о 23 год. 04 хв. біля буд. № 1/1 по вул. Світлій в м. Києві, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Dacia» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, зіниці очей, які не реагували на світло. Від проходження огляду у встановленому порядку на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Левчишина О.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дарницького районного суду м. Києва від 06 грудня 2018 року, за якою ОСОБА_1 було визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді сплати штрафу у розмірі 10 200 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Прийняти нову постанову, за якою провадження відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування поданої скарги, захисник посилається на те, що зазначена постанова є незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає дійсним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.
Зокрема, як вказує апелянт, до протоколу про адміністративне правопорушення додаються два пояснення свідків, проте, в самому протоколі серії БД № 038139 дані свідків зазначені не повністю, що на думку апелянта, не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, та водночас, пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 викладені однаково, є ідентичними між собою за змістом, заповнені однією ручкою і різняться лише персональними даними цих осіб, при цьому в протоколі про адміністративне правопорушення другий свідок по прізвищу зазначений як « ОСОБА_4 », а в поясненнях зазначений « ОСОБА_5 », і для встановлення обставин оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, захист ОСОБА_1 клопотав про виклик та допит вказаних свідків у судовому засіданні, однак суд зазначене клопотання не розглянув та не задовольнив.
Крім того, апелянт зазначає про те, що на вул. Світлій, де було зупинено водія ОСОБА_1 відсутній відеозапис, а інспектор патрульної поліції Наумук П.О., допитаний в судовому засіданні, пояснив, що самого ОСОБА_1 він не зупиняв, однак від свого командира отримав інформацію про необхідність прибути для проведення медичного огляду, а також поліцейський ОСОБА_6. зазначав про одні ознаки сп'яніння, а в протоколі ним були зазначені інші ознаки, і наразі є незрозумілим, якою була і чи взагалі була вимога поліцейського про проведення огляду на стан сп'яніння.
Звертає увагу апелянт і на те, що відеозапис з камери поліцейського починається з часу 23:59 при тому, що протокол про адміністративне правопорушення був складений 14 вересня 2018 року о 23:55, у зв'язку з чим, як вказує апелянт, спочатку був складений протокол, а потім поліцейські запросили самого ОСОБА_1 та двох свідків, яких поставили перед фактом відмови водія від огляду на стан сп'яніння, а отже протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 038139 є неналежним доказом в розумінні ст. 251 КУпАП.
На думку захисника, працівниками поліції було порушено порядок огляду на стан наркотичного сп'яніння, передбачений ст. 266 КУпАП, що має тягнути за собою висновки про неналежність доказів у справі про адміністративне правопорушення, проте, суд першої інстанції прийшов до протилежного висновку.
Також, апелянт зазначає про те, що на підставі п. 4 Розділу ІХ «Інструкції», огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства, проте, цього по відношенню до ОСОБА_1 здійснено не було.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Левчишиної О.П., які підтримали апеляційну скаргу останньої та просили її задовольнити; пояснення свідка ОСОБА_2 ; перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи поданої апеляційної скарги вважаю, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги захисника, матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновку суду щодо доведеності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зокрема, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 038139 від 14 вересня 2018 року, який було складено щодо ОСОБА_1 , вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як обґрунтовано зазначається в оскаржуваній постанові, підтверджується: письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння; відеозаписом з нагрудних камер інспекторів патрульної поліції, атакож поясненнями допитаного в суді першої інстанції в якості свідка інспектора патрульної поліції ОСОБА_7 , який здійснював оформлення щодо ОСОБА_1 матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
При цьому, погоджуючись із висновками судді, який розглядав дану справу, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Відповідно до вимог п. 2.5. ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проходження такого огляду регламентовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція від 09.11.2015 року № 1452/735).
Як передбачено п. 12 Розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з вимогами, передбаченими п. 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (надалі - Інструкція від 07.11.2015 року № 1395), у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Аналіз вимог зазначених вище нормативно-правових актів та обставин, встановлених під час розгляду справи, дозволяє зробити висновок про те, що у зв'язку з відмовою водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, куди його було доставлено, останнього обґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, який було складено поліцейським у присутності двох свідків.
З огляду на вищенаведене доводи апеляційної скарги захисника про те, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає дійсним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, не можуть бути визнані обґрунтованими та служити підставами для скасування судового рішення щодо ОСОБА_1
Більш того, з пояснень опитаного судом апеляційної інстанції свідка ОСОБА_2 , у присутності якого поліцейським було складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , не встановлено будь-яких даних, які б дозволили зробити висновок про те, що протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 038139 є неналежним доказом у розумінні ст. 251 КУпАП, як про це безпідставно зазначається в апеляційній скарзі захисника.
Це стосується і оцінки інших доказів, на підставі сукупності яких, суддя дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на вищенаведене, перевіривши наявні у справі докази, в тому числі відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників Управління патрульної поліції у м. Києві, які здійснювали оформлення адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_1 , вважаю, що доводи, наведені в апеляційній скарзі його захисника не спростовують правильності та законності постанови судді Дарницького районного суду м. Києва від 06 грудня 2018 року, а тому не можуть бути визнані обґрунтованими та служити законними підставами для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, за наслідками розгляду цієї скарги, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне прийняти рішення, яким залишити вказану апеляційну скаргу без задоволення, а постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 06 грудня 2018 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Левчишиної О.В. залишити без задоволення, а постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 06 грудня 2018 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнутодо адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду
С.О. Новов
Головуючий у 1-й інстанції - суддя Домарєв О.В.