1[1]
Справа № 33/824/1165/2019
Категорія: ст. 124 КУпАП
Іменем України
29 березня 2019 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Новов С.О., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , іншого учасника ДТП ОСОБА_2 та її представника - адвоката Ненюка А.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня 2019 року,
Відповідно до постанови судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня 2019 року, провадження у справі щодо
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП закрито на підставі ст. 38 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Як встановлено постановою судді, 07.09.2018 року о 16.50 водій ОСОБА_1 , керуючи власним автомобілем марки «Daewoo Lanos», д/н НОМЕР_1 , по вул. Кірова в смт Чабани Києво-Святошинського району Київської області, при випередженні автомобіля марки «Honda Civic», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , будучи в межах Т-подібного перехрестя з провулком Польовим, не впевнився в безпечності свого маневру, не врахував, що автомобіль «Honda Civic», д/н НОМЕР_2 , здійснює поворот праворуч з ввімкненим покажчиком повороту на право, внаслідок чого скоїв зіткнення з вказаним автомобілем, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.3 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.01.2019 р. про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно нього у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Купам, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 цього Кодексу.
Визнати водія ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.
Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, ОСОБА_1 посилається на те, що винесена постанова є необґрунтованою, безпідставною, яка не відповідає обставинам та матеріалам справи у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Зокрема, як вказує апелянт, суд першої інстанції під час розгляду справи не дотримався ст. 245 КУпАП, не проаналізував наявні у справі докази, а його висновок про порушення ним п. 13.3 Правил дорожнього руху України є необґрунтованим.
Крім того, апелянт зазначає про те, що судом першої інстанції не було взято до уваги обставини зіткнення транспортних засобів в конкретній дорожній ситуації та механічні пошкодження виявлені і зафіксовані на схемі місця дорожньо-транспортної пригоди і фотографіях, а також поза увагою суду залишились дані щодо конкретної ділянки дороги та особливостей даного Т-подібного перехрестя, а в подальшому і розташування транспортних засобів на проїзній частині дороги.
На думку апелянта, сукупність досліджених доказів, наявних дорожніх знаків, розмітки, зафіксованих слідів, розташування транспортних засобів та наявних на них пошкоджень, а також пояснень зазначених учасниками дорожньо-транспортної пригоди, дає підстави прийти до висновку про те, що автомобіль, яким він керував, рухався з дотриманням Правил дорожнього руху України, фактичним підтвердженням чого слугують зазначені дорожні знаки і розмітка, а також і розташування транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди, і наведене узгоджується і з механічними пошкодженнями виявленими на транспортних засобах, а також зафіксованих слідах на місці пригоди.
Також, як вважає апелянт, суд першої інстанції зробив неправомірний висновок, що в матеріалах справи відсутні докази про те, що водій автомобіля «Honda Civic», д/н НОМЕР_2 ОСОБА_2 здійснювала маневр повороту ліворуч, оскільки це підтверджується схемою місця ДТП, яка є в матеріалах справи, зокрема замірами ширини смуги руху та розташуванням автомобілів на схемі місця ДТП.
Звертає увагу апелянт і на те, що суд належно не дослідив схему місця ДТП та не дав належну оцінку фактам, які підтверджуються схемою ДТП, а також належно не дослідив надані фотографії та зробив необґрунтований висновок про відсутність доказів про даний факт у матеріалах справи.
Вказує апелянт і на характер руху транспортного засобу, яким він керував, який, на його думку, не є причиною виникнення даної ДТП та її наслідків, оскільки враховуючи маневри водія ОСОБА_2 , він мав безперешкодну можливість здійснити випередження автомобіля «Honda Civic», д/н НОМЕР_2 .
На думку апелянта, саме незрозумілі дії водія ОСОБА_2 , яка почала несподівано повертати праворуч, до того ж без ввімкнення покажчика повороту, призвели до зіткнення автомобілів, оскільки відреагувати на її маневри в нього вже не було можливості, і саме водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Honda Civic», д/н НОМЕР_2 07.09.2018 о 16:50 порушила пункти 10.1, 10.3, 10.5 ПДР.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення іншого учасника ДТП ОСОБА_2 та її представника - адвоката Ненюка А.О., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити постанову судді - без змін; перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги вважаю, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , матеріали справи містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновків суду як щодо встановлених обставин вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, так і його вини у вчиненні цього правопорушення.
Зокрема, враховуючи дані, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення від 09 вересня 2018 року, складеному щодо ОСОБА_1 , схемі ДТП; письмових поясненнях обох учасників дорожньо-транспортної пригоди, суддя, яка розглядала цю справу, дійшла обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки його вина повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Посилання ОСОБА_1 на те, що суддя безпідставно дійшла до висновку про наявність в його діях складу правопорушення, не встановивши всіх обставин, що мають значення для справи та не надавши їм належної оцінки, в тому числі не прийнявши до уваги ні схему ДТП, ні фотографій, а також даних щодо конкретної ділянки дороги та особливостей Т-подібного перехрестя, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки вони не знайшли свого об'єктивного підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення.
Більш того, всупереч доводам апеляційної скарги, оцінка зібраних по справі доказів у їх сукупності, з урахуванням розташування та характеру пошкоджень обох транспортних засобів, дозволяє зробити беззаперечний висновок про те, що саме порушення водієм автомобіля «Daewoo Lanos», д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 вимог п. 13.3 Правил дорожнього руху України, стало причиною дорожньо-транспортної пригоди, яка призвела до механічних пошкоджень обох транспортних засобів, що свідчить про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Що ж стосується інших доводів апеляційної скарги, то вони не можуть служити підставами для скасування постанови судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня 2019 року та закриття провадження у справі з наведених у ній підстав, оскільки вони не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення.
З огляду на вищенаведене, апеляційна скарга ОСОБА_1 не може бути задоволена, оскільки вона не містить в собі достатніх підстав для висновку про те, що постанова судді про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП, є незаконною та необґрунтованою, у зв'язку з чим, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне прийняти рішення, яким залишити вказану апеляційну скаргу без задоволення, а постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня 2019 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Києво-Святошинського районного суду м. Києва від 24 січня 2019 року, відповідно до якої провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду
С.О. Новов
Головуючий у 1-й інстанції - суддя Омельченко М.М.