1[1]
Справа № 33/824/467/2019
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Іменем України
22 лютого 2019 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Новов С.О., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 27 листопада 2018 року,
Відповідно до постанови судді Деснянського районного суду м. Києва від 27 листопада 2018 року
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Цією ж постановою суддя стягнув з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок.
Як встановлено постановою судді, 28.10.2018 року о 02 год. 10 хв. ОСОБА_1 в м. Києві по вул. Закревського, 2/1, керував автомобілем «Skoda Fabia» номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці очей не реагують на подразнення світлом. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, з урахуванням внесених під час її розгляду уточнень, які були подані 14 січня 2019 року, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду м. Києва від 27 листопада 2018 року; скасувати зазначену постанову, а провадження у справі за фактом вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Як зазначає апелянт у поданій скарзі, адміністративне стягнення, якому його було піддано постановою суду від 27.11.2018 не відповідає вимогам законодавства та матеріалам справи, оскільки, в матеріалах справи відсутні будь-які докази з приводу того, що його було своєчасно сповіщено про судове засідання, яке відбулося 27.11.2018, а довідка про те, що його було сповіщено про час та місце розгляду справи шляхом надсилання смс-повідомлення, яка міститься в матеріалах справи, на думку апелянта, не може вважатись належним повідомленням, так як він не писав і не підписував жодної заявки про намір отримання судової повістки в електронному вигляді у зв'язку з чим, суд першої інстанції не повідомив його про час та місце розгляду справи, що позбавило його права на захист.
Крім того, як вказує апелянт, в матеріалах справи взагалі відсутні докази, що він керував транспортним засобом, і даний факт взагалі не досліджувався судом першої інстанції.
Зокрема, апелянт звертає увагу на те, що він ні безпосередньо перед затриманням його працівниками поліції, ні в момент затримання не керував своїм транспортним засобом, так як не рухався взагалі, а стояв припаркований і таким чином, як вважає апелянт, не зобов'язаний був проходити огляд на наркотичне сп'яніння, так як не керував транспортним засобом.
За таких обставин, на думку апелянта, твердження суду першої інстанції про е, що він є винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП не відповідає матеріалам справи та встановленим обставинам, а тому є необґрунтованим, а отже твердження про порушення ним Правил дорожнього руху є безпідставним.
Обґрунтовуючи своє прохання про поновлення строку на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, апелянт вказує на те, що судову повістку про його виклик до Деснянського районного суду м. Києва на 27.11.2018, він отримав лише 05.12.2018, забравши її з поштової скриньки, у зв'язку з чим не міг вчасно з'явитись на судове засідання, що відбулось 27.11.2018 та суд відбувся без його участі, що на думку апелянта, є суттєвим порушенням процесуальних норм, оскільки такий розгляд справи позбавив його можливості реалізувати його права, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема, дати пояснення, заявити клопотання про допит свідків, подавати докази.
Зважаючи на істотність порушень, допущених під час винесення оскаржуваної постанови та позбавлення його, ОСОБА_1 , можливості на захист своїх прав, у тому числі на оскарження постанови по справі, апелянт просить поновити йому строк на подання апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який в судовому засіданні 14 січня 2019 року підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити; перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги вважаю, що задоволенню підлягає лише клопотання порушника про поновлення строку на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення щодо нього, оскільки обставини наведені в апеляційній скарзі дозволяють зробити висновок про те, що цей строк було пропущено з поважних причин.
Що ж стосується самої апеляційної скарги, то вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо нього містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновку судді щодо доведеності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зокрема, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 166525 від 28 жовтня 2018 року, який було складено щодо ОСОБА_1 , вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як обґрунтовано зазначається в оскаржуваній постанові, підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які засвідчили відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, запропонованого працівниками патрульної поліції, а також відеозаписом з нагрудної камери інспектора патрульної поліції, який був переглянутий в суді апеляційної інстанції.
При цьому суддя, який розглядав справу не просто навів докази, які підтверджували вину ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а й надав їм належну правову оцінку, яка ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності та відповідає нормам діючого законодавства, якими повинен був керуватися суддя.
З огляду на вищенаведене, перевіривши наявні у справі докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо незаконності оскаржуваного судового рішення, не можуть бути визнані обґрунтованими та служити законними підставами для скасування постанови судді у справі про адміністративне правопорушення.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а протокол про адміністративне правопорушення є сумнівним та недостатнім доказом для визнання його винним у вчиненні вказаного правопорушення не можуть бути визнані обґрунтованими, з огляду на таке.
Відповідно до вимог п. 12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
З огляду на це, а також на те, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного, а не алкогольного сп'яніння його огляд на стан сп'яніння повинен був проводитися лише лікарем-наркологом в закладі охорони здоров'я, а не поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів.
У зв'язку з цим, а також відмовою ОСОБА_1 від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський, у відповідності до вимог п. 6 Розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказам МВС України від 07.11.2015 року № 1395, в присутності двох свідків, обґрунтовано склав протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , в якому зазначив ознаки наркотичного сп'яніння та дії водія щодо ухилення від проходження огляду.
За таких обставин, перевіривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції вважає необхідним, за наслідками її розгляду, прийняти рішення, яким залишити вказану апеляційну скаргу без задоволення, а постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 27 листопада 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Деснянського районного суду м. Києва від 27 листопада 2018 року у справі про адміністративне правопорушення щодо нього.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 27 листопада 2018 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду
С.О. Новов
Головуючий у 1-й інстанції - суддя Вінтоняк Р.Я.