донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
10.07.2007 р. справа № 44/139
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Шевкової Т.А.
суддів
Діброви Г.І. , Стойка О.В.
за участю представників сторін:
від позивача:
Божнюк С.Ю. за дов. № 4 від 05.02.2007р.,
від відповідача:
Тюрина О.В. за дов. б/н від 26.04.2007р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Скіф Шіппінг" м.Донецьк
на рішення господарського суду
Донецької області
від
03.05.2007 року
по справі
№ 44/139 (суддя Мєзєнцев Є.І.)
за позовом
Державного підприємства "Дельта-лоцман" м.Миколаїв
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Скіф Шіппінг" м.Донецьк
про
стягнення 7774грн. 01коп.
Державне підприємство “Дельта-лоцман» м.Миколаїв звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Скіф Шіппінг» м.Донецьк заборгованості за надані послуги у сумі 7258грн.25коп., пені у сумі 242грн.63коп., штрафу у сумі 273грн.13коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору № 197/П-06 від 27.09.2006р., та на ст.ст.106, 115 Кодексу торговельного мореплавства України, Наказ Міністерства транспорту України від 27 червня 1996р. N214, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.07.96р. за N374/1399 про затвердження Зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, на підставі статті 24 ГПК України, просив залучити до участі у справі іншого відповідача -ВАТ “Укррічфлот», оскільки споживачем послуг Регіональної служби регулювання руху суден та послуг з лоцманського проведення суднам є ВАТ «Укррічфлот», яке є судновласником за договором №197/П-06 від 27.09.2006р. і має нести відповідальність за цим договором.
Господарський суд Донецької області рішенням від 03.05.2007р. у справі №44/139 задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.
Своє рішення господарський суд мотивував тим, що грошове зобов'язання замовника, відповідача у справі, перед позивачем з повної оплати наданих послуг у розмірі 7258грн.25коп. на момент подання позову виконане не було, у зв'язку з цим вимоги про стягнення даної суми боргу визнані такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги щодо стягнення пені у сумі 242грн.63коп. та штрафу у сумі 273грн.13коп. також визнані такими, що підлягають задоволенню, оскільки мало місце прострочення замовником грошового зобов'язання.
Клопотання відповідача про залучення ВАТ “Укррічфлот» належним відповідачем у справі господарським судом залишено без задоволення, виходячи з того, що пунктом 4.3 договору №197/П-06 від 27.09.2006р. встановлений обов'язок Замовника сплачувати кошти за надання послуг, та визнано, що вищевказаний договір не створює прав та обов'язків для ВАТ “Укррічфлот».
Товариство з обмеженою відповідальністю “Скіф Шіппінг» м.Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить залучити до участі у справі належного відповідача -Акціонерну судноплавну компанію “Укррічфлот», рішення господарського суду Донецької області від 03.05.2007р. у справі №44/139 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заявник скарги вважає, що при прийнятті рішення господарський суд залишив поза увагою той факт, що відповідно до п.1.1. договору №197/П-06 від 27.09.2006р. споживачем послуг Підприємства -ДП “Дельта-Лоцман» є судновласник -АСК “Укррічфлот», що експлуатує т/х “Славутич-9», “Славутич-18» від свого імені.
Заявник скарги вважає, що агент судновласника не винен у несвоєчасному виконання фінансових зобов'язань перед ДП “Дельта-Лоцман», і не може нести відповідальність за несвоєчасність сплати рахунків за надані послуги судновласнику, оскільки забезпечення агента коштами, достатніми для виконання агентського обслуговування є обов'язком судновласника.
Державне підприємство “Дельта-лоцман» м.Миколаїв вважає рішення господарського суду Донецької області від 03.05.2007р. у справі №44/139 винесеним при повному з'ясуванні обставин справи з правильною оцінкою доказів, тому просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України “Про судоустрій» та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні», статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України був здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Між ДП “Дельта-лоцман» м.Миколаїв та ТОВ “Скіф Шіппінг» м.Донецьк був укладений договір №197/П-06 від 27.09.2006р. про надання послуг з лоцманського проведення та регулювання руху суден.
Сторони у п.8.1 договору встановили, що даний договір набирає сили з 22.09.2006р. і діє до 31.12.2007р.
В пункті 1.1 договору сторони встановили, що споживачем послуг ДП “Дельта-Лоцман» є судновласник, в розумінні ст.20 Кодексу торговельного мореплавства України.
Умовами договору сторони визначили, що відповідач є агентом, позивач - підприємство.
Як зазначено у п. 2.1.1 договору підприємство зобов'язується за заявками агента у встановленому порядку, відповідно до діючих Правил плавання, Обов'язкових постанов тощо, своєчасно і якісно виконувати лінійні і портові лоцманські проведення суден та надавати послуги Регіональної служби регулювання рухом суден (далі РС РРС) в портах Маріуполь, Бердянськ, ТОВ “СРЗ» та в порту “Азовсталь».
Пунктом 2.1.2. договору сторони передбачили, що підприємство зобов'язується надавати агенту рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами, які оформлені на підставі встановлених цін і державних тарифів та вимог цього договору. Рахунки для сплати зборів за лоцманські послуги та послуги РС РРС направляються поштою або вручаються агенту під розписку. В необхідних випадках рахунки попередньо можуть направлятися факсом.
У розділі 4 договору “Порядок розрахунків» сторони передбачили, що порядок стягнення і розмір зборів та плати визначаються відповідно до нормативно-правових актів, якими затверджені відповідні збори та плати.
Згідно пункту 5.4 агент несе повну матеріальну відповідальність перед підприємством за повноту та своєчасність оплати наданих послуг по розрахунках як у національній валюті, так і у ВКВ.
Як правильно встановлено господарським судом на виконання умов даного договору у період з 27.01.2007р. по 08.03.2007р. позивач надавав суднам “Славутич-18» та “Славутич-9» , які знаходились під агентуванням відповідача, послуги Регіональної служби регулювання рухом суден та послуги з лоцманського проведення суден.
Факт надання вищевказаних послуг підтверджується лоцманськими квитанціями №№ 36/А, 37/М, 16/А, 17/А, 13/А, 14/А, 34/А, 35/А, які видані відповідачу в порядку статті 101 КТМ України, та в яких зазначено лоцмана, який здійснював проводку судна, назву судна, порту заходу/призначення, дати та час прибуття/вибуття.
Для оплати цих послуг, наданих у період з 27.01.2007р. по 08.03.2007р., позивач нарахував та пред'явив до оплати рахунки № АФ-0000241 від 29.01.07р., АФ-0000254 від 30.01.07р., АФ-0000527 від 06.03.07р. та АФ-0000564 від 12.03.07р. на суму 7258грн.25коп.
Факт отримання відповідачем вищевказаних рахунків підтверджується наданими реєстрами одержаних рахунків разом з оригіналами квитанцій, які містять відмітки відповідача про отримання поштових відправлень.
Статтею 84 Кодексу торговельного мореплавства України встановлені види цільових портових зборів та зазначено, що інші види зборів можуть встановлюватися законодавчими актами України.
Відповідно до статті 106 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами державних морських лоцманів, справляється лоцманський збір, порядок справлення і розмір якого встановлюються Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.
Згідно частини 1 статті 115 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.
Наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996р. № 214 (із змінами) затверджені Збори і плати за послуги, що надаються судам у морських торговельних портах України та встановлено лоцманський збір, збір за користування послугами служби регулювання рухом суден, швартовий збір, плата за роботу буксирів при швартових операціях, плата за користування плавзасобами, плата за агентські послуги.
Відповідачем не оскаржена правомірність нарахування розміру сум зборів та плат за спірні послуги з лоцманського проведення суден та регулювання рухом суден.
Відповідно ст.ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Враховуючі те, що відповідачем умови договору №197/П-06 від 27.09.2006р. не були виконані, доказів оплати позивачу наданих послуг у сумі 7258грн.25коп. суду надано не було, колегія суддів вважає висновок господарського суду про обґрунтованість позовних вимог в цій частині правильним та таким, що відповідає матеріалам справи.
Сторони в пункті 5.3 договору №197/П-06 від 27.09.2006р. передбачили, що у разі порушення взятих на себе за цим договором зобов'язань агент за вимогою підприємства несе перед останнім відповідальність, передбачену ч.2 ст.232 ГК України.
Колегія суддів вважає законним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача в частині стягнення нарахованої позивачем за несвоєчасну оплату товару пені в сумі 242грн.63коп. та штрафу у сумі 273грн.13коп.
Доводи заявника апеляційної скарги відносно покладення відповідальності на судновласника АСК «Укррічфлот», колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки умовами договору №197/П-06 від 27.09.2006р. сторони визначили обов'язок відповідача у справі, здійснювати оплату наданих послуг. Договір №197/П-06 від 27.09.2006р. укладений відповідачем від свого імені, а не за дорученням судновласника.
Господарський суд правильно визнав, що договір №197/П-06 від 27.09.2006р. не створює прав та обов'язків для ВАТ «Укррічфлот», тому залишив без задоволення клопотання відповідача про залучення ВАТ «Укррічфлот» належним відповідачем у справі.
Отже, враховуючі вищенаведене судова колегія вважає доводи апеляційної скарги такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та вважає безпідставними доводи про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 03.05.2007року у справі №44/139 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, підстав до його зміни або скасування не встановлено.
Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на заявника скарги.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Скіф Шіппінг» м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 03.05.2007р. у справі №44/139 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 03.05.2007р. у справі №44/139 залишити без змін.
Головуючий Т.А. Шевкова
Судді: Г.І. Діброва
О.В. Стойка
Надруковано 5 примирників:
2 -сторонам
1 - у справу
1 -ДАГС
1 -ГСДО