Іменем України
15.03.2010 справа № 5020-7/066
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРСКО ІНФРАСТРАКЧЕ УКРАЇНА», м. Київ,
до відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю «Югмонолітспецстрой», м. Севастополь,
про стягнення 21 514,77 грн.
Суддя С. М. Альошина
Від позивача - не з'явився
Від відповідача -не з'явився
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАРСКО ІНФРАСТРАКЧЕ УКРАЇНА», м. Київ, звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Югмонолітспецстрой», м. Севастополь, про стягнення 21 514,77 грн., у тому числі 16 655,81 грн. основного боргу, 1 232,68 грн. індексу інфляції, 3% річних у розмірі 463,76 грн. та 3 162,52 грн. пені.
Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив.
Відповідач явку свого представника у засідання суду не забезпечив, вимоги ухвал суду від 19.02.2010 та від 04.03.2010 не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не представив, хоча про час та місце розгляду справи у судовому засіданні повідомлений належним чином -рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд
22.01.2009 між сторонами був укладений договір № 5.
Відповідно до Розділу 1 цього договору предметом договору є постачання продавцем (позивачем) і передача у власність покупцеві комплекту опалубки «PROPS & BEAMS», який раніше був у застосуванні (в експлуатації), в подальшому за текстом -товар, визначеного у специфікації від 22.01.2009, яка є невід'ємною частиною договору.
Згідно з Розділом 2 договору, приймання-передача товару за кількістю здійснюється відповідно до специфікації до договору та накладної на товар.
Розділом 3 договору загальна сума договору складає 16 655,95 грн. (шістнадцять тисяч шістсот п'ятдесят п'ять гривень 95 коп.), у тому числі ПДВ 20% складає 2 775,99 грн. (дві тисячі сімсот сімдесят п'ять гривень 99 коп.).
Розрахунки за договором здійснюються у національній валюті України безпосередньо між продавцем і покупцем.
Сторони узгодили, що розрахунки за передану партію товару проводитимуться покупцем на протязі 10-ти календарних днів з дня поставки товару на підставі рахунку продавця.
Датою поставки товару вважається дата, зазначена на накладній на товар, яка підписана уповноваженими на це сторонами.
У відповідності з розділом 4 договору покупець зобов'язувався своєчасно здійснити оплату за товар згідно п. 3 договору.
На виконання умов вказаного договору, позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, поставивши відповідачу товар за видатковою накладною № РН-0000024 від 03.02.2009 на суму 16 655,81 грн., належно завірена копія якої додана позивачем до матеріалів справи, який був одержаний представником відповідача за довіреністю серії ЯОФ № 548528, копія якої також наявна у матеріалах справи.
Проте, відповідач, у порушення умов договору, свої зобов'язання перед позивачем не виконав, у зв'язку з чим за ним, утворилась заборгованість у сумі 16 655,81 грн.
Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Згідно з п. b Розділу 6 за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує продавцю пеню з розрахунку діючої подвійної облікової ставки НБУ, від вартості несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення та за весь час прострочення.
У випадку затримки оплати покупець сплачує суму боргу продавцю з урахуванням індексу інфляції за весь час затримки оплати та 3% річних.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, згідно розрахунку позивача, відповідачу нараховано 1 232,68 грн. індексу інфляції за період з березня по грудень 2009 та 3% річних за період з 16.02.2009 по 22.01.2010 у розмірі 463,76 грн., які і підлягає стягненню з відповідача.
Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином відповідачу, згідно розрахунку позивача, нараховано 3 162,52 грн. пені за період з 16.02.2009 по 22.01.2010.
Проте, у відповідності з частиною шостою ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 1 932,26 грн. за період з 16.02.2009 по 16.08.2009.
З урахуванням викладеного, у позові в частині стягнення 1 230,26 грн. пені повинно бути відмовлено.
Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 20 284,51 грн., у тому числі 16 655,81 грн. основного боргу, 1 232,68 грн. індексу інфляції, 3% річних у розмірі 463,76 грн. та 1 932,26 грн. пені, документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем.
За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.
Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1). Позов задовольнити частково.
2). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Югмонолітспецстрой»(99059, м. Севастополь, вул. Героїв Сталінграду, 63, оф. 12, ідентифікаційний код 34402741, р/р 2600701300242 в «Укрпромбанк», м. Севастополь, МФО 384834, або з інших рахунків) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРСКО ІНФРАСТРАКЧЕ УКРАЇНА»(03142, м. Київ, пр. Академіка Палладіна, 18/30, нежиле приміщення № 13А, ідентифікаційний код 33601363, р/р 26006003150200 в АБ «ІНГ БАНК Україна», м. Київ, МФО 300539, або на інші рахунки) 20 284,51 грн., у тому числі 16 655,81 грн. основного боргу, 1 232,68 грн. індексу інфляції, 3% річних у розмірі 463,76 грн. та 1 932,26 грн. пені, а також 202,85грн. державного мита та 222,51 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3). В іншій частині у позові відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Суддя С. М. Альошина