ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 27/58302.02.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експресс-Транс»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «ЛД Транс Експедиція»
простягнення 14 197, 22 грн.
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін:
Від позивача: Пироговський Е.М. -представник за довіреністю від 01.01.2010 року;
Від відповідача:не з'явились
Товариство з обмеженою відповідальністю «Експресс-Транс»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛД Транс Експедиція»про стягнення заборгованості у розмірі 14 197, 22 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідно до укладеного між сторонами договору № М-11 від 13.05.2009 року та заявки № 18/09/01 від 18.05.2009 року позивач надав відповідачу транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу на суму 14 025, 00 грн., однак, позивач зазначає, що, в порушення умов договору, відповідач зобов'язання з оплати послуг не виконав. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 20, 75 грн. та 151, 47 грн. пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 01.12.2009 року.
Представники сторін у судове засідання 01.12.2009 року не з'явились, вимоги ухвали суду від 04.11.2009 року не виконали, однак позивач через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника або про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2009 року розгляд справи було відкладено на 21.12.2009 року.
Представники сторін у судове засідання 21.12.2009 року не з'явились, вимоги ухвали суду від 01.12.2009 року не виконали, однак позивач через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю направити у дане судове засідання повноважного представника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2009 року розгляд справи було відкладено на 18.01.2010 року.
Представники сторін у судове засідання 18.01.2010 року не з'явились, вимоги попередніх ухвал суду не виконали, однак від позивача через загальний відділ діловодства суду надійшла телеграма, в якій він просить суд продовжити строк вирішення спору та відкласти розгляд справи, у зв'язку з неможливістю направити у дане судове засідання повноважного представника.
Згідно з ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.
На підставі вищезазначеного, суд задовольнив подане позивачем клопотання про продовження строку вирішення спору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2010 року розгляд справи відкладено до 02.02.2010 року.
Представник позивача у судовому засіданні 02.02.2010 року подав документи витребувані ухвалою суду, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання 02.02.2010 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0880484.
Оскільки, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, то на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
13.05.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Експресс-Транс»(далі -перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛД Транс Експедиція»(далі - експедитор) був укладений договір на транспортно-експедиційне обслуговування № М-11 (далі - договір), відповідно до якого регулюються відносини щодо організації, здійснення та розрахунків за транспортно-експедиційні послуги.
Відповідно до п. 2.2 договору на кожні окремі транспортно-експедиційні послуги оформлюється заявка, яка містить опис умов та особливостей конкретного перевезення, яка є невід'ємною частиною договору.
Згідно із п. 3.1 договору експедиторі інформує перевізника про об'єми необхідних транспортно-експедиційних послуг, кількості та вигляді автомобільного транспорту, який потрібен, не пізніше 48 годин до початку перевезення. Інформація передається у виді заявки., яка містить наступну інформацію: дати та точні адреси завантаження та розвантаження вантажу із зазначенням конкретних телефонів, маршрут руху; рухомий склад, який потрібен; відомості про вантаж; адреса проведення митного оформлення при завантаженні та розвантаженні вантажу; строки доставки вантажу; сума фрахту та строки оплати наданих послуг.
Пунктом 3.2 договору встановлено, що подання та підтвердження заявки здійснюється шляхом факсимільного зв'язку, який має юридичну силу оригіналу.
18.05.2009 року відповідач направив позивачу заявку № 18/09/01, відповідно до якої позивач повинен був здійснити перевезення вантажу за маршрутом м. Пірмасенс (Німеччина) -м. Ромни (Україна). Вартість перевезення становить 1 600, 00 євро в гривнях по курсу НБУ.
Як вбачається із міжнародної товарно-транспортної, накладної наявної в матеріалах справи, позивач здійснив перевезення вантажу за вищезазначеним маршрутом. Вантаж, 27.05.2009 року, був отриманий представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Таланпром», що підтверджується підписом та печаткою вантажоодержувача на накладній.
Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 14 Закону України «Про транспортно -експедиційну діяльність»від 01.07.2004 № 1955 за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.
Відповідно до п. 5.3 договору, оплата перевезення здійснюється згідно заявки. Підставою для оплати транспортно-експедиційних послуг експедитором є оригінал рахунку-фактури перевізника, акт виконаних робіт товаросупроджувальних документів з печаткою вантажоотримувача.
26.05.2009 року позивач виставив відповідачу для оплати наданих послуг рахунок-фактуру № СФ-0000173 від 26.05.2009 року на суму 14 025, 00 грн.
18.06.2009 року позивач направив відповідачу пакет вищезазначених документів, які були отримані останнім 24.06.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 03488432.
Як було вищезазначено, заявкою № 18/09/01 від 18.05.2009 року, сторони погодили, що вартість перевезення становить 1 600, 00 євро в гривнях по курсу НБУ.
В той же час, як вбачається із даної заявки позивачем було зроблено виправлення, а саме дописано, що оплата здійснюється протягом 10 днів, після пред'явлення пакету оригіналів документів.
Відповідач у судове засідання не з'являвся, доказів того, що ним підтвердженні виправлення зроблені позивачем в заявці № 18/09/01 від 18.05.2009 року щодо строків оплати виконаних послуг не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку, що строк оплати наданих послуг перевезення згідно умов договору № М-11 від 13.05.2009 року та заявки № 18/09/01 від 18.05.2009 року не встановлений, а тому застосовуються положення ст. 530 ЦК України.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
30.07.2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 1 від 23.07.2009 року про оплату вартості перевезення вантажу згідно заявки № 18/09/01 від 18.05.2009 року.
Таким чином, беручи до уваги положення ст. 530 ЦК України, відповідач повинен був здійснити оплату за виконане перевезення вантажу у строк до 06.08.2009 року.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач доказів виконання зобов'язання щодо оплати послуг не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 14 025, 00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також, позивач заявляє про стягнення суми пені у розмірі 151, 47 грн. за прострочення оплати вартості послуг за період з 10.08.2009 року по 27.08.2009 року.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 5.5 договору встановлено, що за прострочення в оплаті рахунків за виконані транспортно-експедиційні послуги, експедитор сплачує перевізнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Розмір пені становить:
14 025, 00 грн. (вартість наданих послуг) * 22% * 2 (з 10.08.2009 року по 11.08.2009 року) / 365 = 16, 91 грн.
14 025, 00 грн. (вартість наданих послуг) * 20,5% * 16 (з 12.08.2009 року по 27.08.2009 року) / 365 = 126, 03 грн.
Отже, за перерахунком суду загальний розмір пені становить 142, 94 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.
Також, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 20,75 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
3 % річних за прострочення оплати послуг складають:
Отже, 3 % річних складають 20, 75 грн. та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 929, 931 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛД Транс Експедиція»(03127, м. Київ, пр.-т 40-річчя Жовтня, 100/2; код ЄДРПОУ 33052360), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експресс-Транс»(02105, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 5, оф. 4; код ЄДРПОУ 33739797) заборгованість у розмірі 14 025 (чотирнадцять тисяч двадцять п'ять) грн. 00 коп., пеню у сумі 142 (сто сорок два) грн. 94 коп., 3% річних у сумі 20 (двадцять) грн. 75 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 141 (сто сорок одна) грн. 88 коп., та 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 86 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Дідиченко М.А.
Дата підписання 10.02.2010 року