ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 27/4101.02.10
За позовом Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»
до1) Фізичної особи -підприємця Чижевського Дмитра Анзоровича
2) Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»
провідшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 10 763, 50 грн.
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін:
Від позивача: Шупик О.А. -представник за довіреністю від 31.12.2009 року;
Від відповідача:1) не з'явились;
2) Кучма О.В. -представник за довіреністю від 22.06.2009 року
Закрите акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи -підприємця Чижевського Дмитра Анзоровича та Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про стягнення коштів в порядку регресу у розмірі 10 763, 50 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23.03.2008 року на вулиці пр. Визволителів, 15 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Хонда Аккорд, д.н. АА 5970 СХ, під управлінням гр. Блоцького Ю.С., який був застрахований у позивача на підставі договору страхування засобів наземного транспорту № 640529739 від 11.07.2007 року, та автомобіля Рено Кліо, д.н. АА 3036 СТ, під управлінням гр. Чижевського Д.А.
Позивачем було виплачено власнику автомобіля Хонда Аккорд, д.н. АА 5970 СХ страхове відшкодування у розмірі 10 763, 50 грн.
Відповідальність Чижевського Д.А. була застрахована у ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Орната», що підтверджується полісом № ВА/6362263.
У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 10 253, 50 грн. з відповідача 2 та з відповідача 1 у розмірі 510, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 01.02.2010 року.
У судовому засіданні 01.02.2010 року представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку із сплатою відповідачем 1 суми боргу у розмірі 510, 00 грн., а тому просить суд стягнути з відповідача 2 заборгованість у сумі 10 253, 50 грн.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, судом прийнята подана позивачем заява про зменшення позовних вимог.
Представник відповідача 1 у судове засідання 01.02.2010 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача 2 у судове засідання 01.02.2010 року визнав позовні вимоги у повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
З довідки управління Державної автомобільної інспекції у м. Києві та постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 24.03.2008 року у справі №3-10577\08, вбачається, що 23.03.2008 року о 14:25 год. Чижевський Д.А, керуючи автомобілем Рено Кліо, д.н. АА 3036 СТ по пр. Визволителів, 15 не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної швидкості руху та безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Хонда, д.н. АА 5970 СХ, під керуванням водія Блоцького Ю.С., чим заподіяв матеріальний збиток.
Дніпровського районного суду міста Києва від 24.03.2008 року у справі №3-10577\08, Чижевського Д.А. визнанно винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП на накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Хонда, д.н АА 5970 СХ.
Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору №640529739 страхування засобів наземного транспорту від 11.07.2007 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»та Блоцьким Юрієм Сергійовичем.
Як вбачається із страхового акту № 30726 від 30.04.2008 року та наказу на виплату по страховому випадку № 30726 від 30.04.2008 року позивачем було прийнято рішення про виплатиту Блоцькому Ю.С. 10 763, 50 грн.
12.05.2008 року було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 10 763, 50 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 4146 від 12.05.2008 року.
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Як встановлено судом у судовому засіданні, транспортний засіб - автомобіль Рено Кліо, д.н. АА 3036 СТ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Хонда, д.н АА 5970 СХ, належить Чижевській Ю.В.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що між Чижевською Ю.В. та Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»укладено поліс № ВА/6362263 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»взяло на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу -автомобіль Рено Кліо, д.н. АА 3036 СТ -і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність Чижевської Ю.В. (страхувальника). Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза -510,00 грн.
Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відшкодувавши збитки завдані водієм Чижевським Д.А. позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 ЦК України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобов'язанні, що виникло з делікту, замість потерпілого Блоцького Ю.С.
Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу відповідальну за її спричинення став кредитором у деліктному зобов'язанні отримавши право замість потерпілого водія вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктами 1, 3 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
За загальним правилом зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи (стаття 511 ЦК України).
Водночас, згідно з частиною 7 статті 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.
Згідно з частинами 1, 2 статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.
Вказані норми містяться у розділі І «Загальні положення про зобов'язання»книги п'ятої ЦК України і стосуються як договірних, так і недоговірних (деліктних) зобов'язань.
Отже, укладаючи з Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів № ВА/6362263 Чижевська Ю.В. поклала на відповідача 2 обов'язок у випадку настання ДТП спричиненого з її вини, відшкодувати завдану ним шкоду потерпілій особі у межах встановленого ліміту відповідальності.
Відповідно до статті 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Згідно з пунктом 4 частини 1 та частиною 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Ні вище вказані договори страхування, ні закон не містять заборони на зміну кредитора у зобов'язанні щодо відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, у Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» у зв'язку із існуючим між відповідачем 1 та відповідачем 2 договірним зобов'язанням, виникло право вимоги у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України «Про страхування»та 993, 1194 ЦК України на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків як до Фізичної особи -підприємця Чижевського Д.А., так і до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта».
Враховуючи зазначене, суд визнає пред'явлення даного позову до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», як до страховика особи відповідальної за завдані збитки, правомірним, а також зазначає, що позивачем правильно визначено розмір збитків за вирахуванням суми франшизи у зв'язку з цим, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 суми відшкодування у розмірі 10 253, 50 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, згідно із поданої позивачем квитанції № 774 від 21.01.2010 вбачається, що відповідачем 1 сплачено позивачу сума франшизи у розмірі 510, 00 грн.
Таким чином, станом на день розгляду справи предмет спору щодо стягнення суми основної заборгованості відсутній.
Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України якщо відсутній предмет спору, господарський суд припиняє провадження у справі.
Тому, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення з відповідача 1 збитків у сумі 510, 00 грн.
Згідно ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.
Судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно задоволених позовних вимог. При цьому судом враховано, що відповідачем 1 сума збитків булла сплачена після подання позовної заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 1166, 1187 ЦК України та ст.ст. 33, 49, ст. 81 ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Фізичної особи -підприємця Чижевського Дмитра Анзоровича суми збитків у розмірі 510, 00 грн.
2. Позов до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»задовольнити повністю.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; код ЄДРПОУ 00034186), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»(01054, м. Київ, вул. Воровського, 33; код ЄДРПОУ 116285602) страхове відшкодування у розмірі 10 253 (десять тисяч двісті п'ятдесят три) грн. 50 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 53 коп., та 224 (двісті двадцять чотири) грн. 81 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Стягнути з Фізичної особи -підприємця Чижевського Дмитра Анзоровича (03148, м. Київ, вул. М. Терещенко, 1; ідентифікаційний код 20008501545), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»(01054, м. Київ, вул. Воровського, 33; код ЄДРПОУ 116285602) витрати по сплаті державного мита в сумі 5 (п'ять) грн. 10 коп., та 11 (одинадцять) грн. 19 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Дідиченко М.А.
Дата підписання 08.02.2010 року.