ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 11/55008.02.10
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кришталеве джерело"
доКиївської міської ради
провизнання частково недійсним рішення
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивачаХристенко О.О. -представник
від відповідачаДорошенко О.С. - представник
Рішення прийняте 08.02.2010, оскільки 19.01.2010 в судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кришталеве джерело" про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 09.07.2009 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 08.02.2007 "Про програму приватизації комунального майна територіальної громади м. Києва на 2007-2010 роки" в частині виключення з переліку об'єктів, що підлягають приватизації у 2007-2010 роках нежитлового приміщення площею 190 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 19 літера "А" та визнання за позивачем права на приватизацію шляхом викупу нежитлового приміщення площею 190 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 19 літера "А" (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, поданої в судовому засіданні 08.02.2010).
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне рішення є незаконним та порушує права та охоронювані законом інтереси позивача на приватизацію об'єкта оренди. Прийняття оскаржуваного рішення свідчить, що відповідач не погоджується (оспорює) право позивача на приватизацію об'єкта нерухомості.
Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що на момент розгляду даної справи оспорюване позивачем рішення в частині виключення нежитлового приміщення площею 190 кв.м., розташованого у м. Києві на вул. Прорізна, 19 літера "А", скасовано відповідачем відповідно до рішення Київської міської ради № 541/2610 від 29.10.2009. Також відповідач зазначає, що ним не порушено прав позивача на приватизацію нежитлового приміщення, а навпаки -закріплено за позивачем вказане право відповідно до свого рішення.
Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд
10.10.2007 між Головним управлінням охорони здоров'я та медичного забезпечення (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кришталеве джерело" (орендар) було укладено Договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду.
Згідно з умовами вказаного Договору орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 26.04.2007 № 472/1133 передав, а орендар прийняв оренду нерухоме майно площею 190,0 кв.м, яке розташоване в підвалі за адресою: вул. Прорізна, 19 для кафе (без реалізації горілчаних виробів).
Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
У відповідності з ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою (ч. 6 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлена виключна компетенція сільських, селищних, міських рад, а пунктом 30 статті 26 передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як, зокрема, прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
Рішенням Київської міської ради "Про внесення змін до рішення Київради від 08.02.2007 № 62/723 "Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 - 2010 роки" № 652/652 від 27.11.2008 до переліку об'єктів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва та підлягають приватизації включено нежитлове приміщення площею 190,0 кв.м по вул. Прорізна, 19 літ. "А", яке орендує Товариство з обмеженою відповідальністю "Кришталеве джерело" (п. 503 Додатку до рішення № 652/652 від 27.11.2008).
09.07.2009 Київською міською радою було прийнято рішення № 1007/2063 "Про внесення змін до рішення Київради від 08.02.2007 N 62/723 "Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 - 2010 роки".
Відповідно до даного рішення позицію 503 розділу "Головне управляння комунальної власності м. Києва" "Група А" додатка 4 до рішення визнана такою, що втратила чинність, тобто, нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 19 літера "А" загальною площею 190 кв.м виключено з переліку об'єктів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва та підлягають приватизації.
Однак, рішенням Київської міської ради "Про внесення змін до рішення Київради від 08.02.2007 № 62/723 "Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 - 2010 роки" № 541/2610 від 29.10.2009 скасовано рішення Київради від 09.07.2009 № 1007/2063 в частині щодо визнання позиції 503 розділу "Головне управління комунальної власності м. Києва" Група "А" додатка 4 до рішення такою, що втратила чинність.
Таким чином, станом на момент розгляду даної справи оспорюване позивачем рішення Київської міської ради від 09.04.2009 №1007/2063, в частині виключення з переліку об'єктів, які підлягають приватизації нежилого приміщення за адресою вул. Прорізна, 19 літера "А", скасовано відповідачем відповідно до рішення Київської міської ради 29.10.2009 №541/2610.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи викладене, предмет спору у справі № 11/550 в частині визнання частково недійсним рішення Київської міської ради від 09.04.2009 №1007/2063 відсутній, а тому провадження у справі №11/550 в цій частині підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Позивачем також заявлено вимогу про визнання за ним права на приватизацію шляхом викупу нежитлового приміщення площею 190 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 19 літера "А".
Відповідно до положень п. 51 Закону України "Про Державну програму приватизації" у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.
Станом на момент розгляду справи право позивача на приватизацію нежитлового приміщення площею 190 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 19 літера "А" закріплено пунктом 503 Додатку № 4 до рішенням Київської міської від 08.02.2007 № 62/723 "Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 - 2010 роки".
Щодо вимоги позивача про визнання за ним права на приватизацію саме шляхом викупу, суд відзначає наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" об'єктами малої приватизації є: цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, віднесених Державною програмою приватизації до групи А; окреме індивідуально визначене майно; об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.
Статтею 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено, що приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні, за конкурсом.
Згідно з ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу.
Включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації або з ініціативи відповідних органів приватизації чи покупців.
Покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про включення підприємства до одного із зазначених у цій статті переліків об'єктів, що підлягають приватизації.
Орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі.
В рішенні Конституційного суду України від 13.12.2000 № 14-рп/2000 "У справі за конституційним зверненням товариства покупців членів трудового колективу перукарні N 163 "Черемшина" (м. Київ) щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" зазначено, що з положень частини п'ятої статті 7 Закону випливає, що орган приватизації зобов'язаний розглянути заяву покупця і не пізніш як через місяць повідомити його про результати її розгляду. Відмова у приватизації можлива лише за наявності підстав, вичерпний перелік яких передбачений у цій статті Закону. Якщо підстав для відмови немає, орган приватизації включає конкретні підприємства до переліку об'єктів приватизації і направляє цей перелік до органу, який його затверджує. Доцільність застосування того чи іншого способу приватизації визначається цим органом самостійно, окрім випадків, визначених законами. Зокрема викуп застосовується у випадках, передбачених статтею 11 Закону та іншими законами, і є в такому разі обов'язковим для органів приватизації та органів, які затверджують переліки об'єктів малої приватизації.
Виходячи з того, що спосіб приватизації визначає орган, який затверджує переліки об'єктів малої приватизації, положення частини п'ятої статті 7 Закону слід розуміти таким чином, що орган приватизації, який отримав заяву від покупця, зобов'язаний розглянути її та в разі відсутності підстав для відмови включити конкретне підприємство до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у встановлений спосіб, або відмовити у приватизації.
Недодержання органом приватизації строків розгляду заяви покупця, а також включення підприємства до іншого, ніж запропоновано покупцем, переліку об'єктів приватизації, не може розглядатися як відмова у приватизації.
Таким чином, положення статті 7 Закону зобов'язують органи приватизації та органи, що за їх поданням затверджують переліки об'єктів малої приватизації, розглянути заяву покупця, проте не зобов'язують задовольнити її щодо конкретного способу приватизації об'єкта, якщо інше не передбачено законом.
Виходячи з наведеного, Конституційний Суд України вирішив: 1. Положення частин першої, третьої статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" щодо ініціативи покупців про включення відповідного майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, в аспекті конституційного звернення товариства покупців членів трудового колективу перукарні № 163 "Черемшина" (м. Київ) треба розуміти як право покупця пропонувати проведення приватизації конкретного об'єкта малої приватизації у вказаний ним спосіб, зокрема шляхом викупу.
Пропозиція покупця щодо способу приватизації підлягає розгляду у визначений законом строк, але вона не є обов'язковою для органів, які визначають або затверджують переліки об'єктів малої приватизації, за винятком випадків, передбачених статтею 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та іншими законами.
Враховуючи положення Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та офіційне тлумачення положень частин першої, третьої та п'ятої вказаного закону, що було надано рішенням Конституційного суду України від 13.12.2000, суд зазначає, що саме органи приватизації визначають спосіб приватизації об'єкту, пропозиція покупця щодо способу приватизації не є обов'язковою для органів, а тому у суду відсутні правові підстави для визнання за позивачем права на приватизацію шляхом викупу.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, юридичні особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх оспорюваних або порушених прав.
Позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про порушення відповідачем його прав або охоронюваних законом інтересів.
Відповідач виконав дії, покладені на нього законом, а саме: прийняв рішення про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 - 2010 роки, відповідно до якого нежитлове приміщення площею 190 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 19 літера "А" підлягає приватизації.
Таким чином, відповідачем не порушено права та охоронювані законом інтереси щодо приватизації майна, яке перебуває у комунальній власності.
Крім того, суд відзначає, що вимога позивача про визнання за ним права на приватизацію шляхом викупу спрямована на встановленням факту, що має юридичне значення.
Встановлення юридичного факту може встановлюватись господарським судом лише при існуванні та розгляді між сторонами господарських правовідносин спору та вирішенні спору у позовному провадженні. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.
Чинним законодавством України не передбачена підвідомчість господарським судам спорів про визнання фактів та обставин, отже, викладена у позовній заяві вимога про визнання права за своїм змістом не відповідає матеріально-правовому захисту права, визначеного законом.
Тому, вимога щодо встановлення факту (визнання права на приватизацію шляхом викупу) не може бути самостійним предметом позову, а є елементом встановлення обставин справи.
У п. 39 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 12.03.2009, № 01-08/163 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" вміщена відповідь на запитання чи повинен господарський суд у розгляді справи за позовом, який не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, відмовляти в задоволенні такого позову або ж припиняти провадження у справі здійснено посилання на постанову Верховного Суду України, зокрема, від 13.07.2004 № 10/732 де викладалася правова позиція, згідно з якою, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способом захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду.
Враховуючи викладене, вимога позивача про визнання за ним права на приватизацію шляхом викупу нежитлового приміщення площею 190 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 19 літера "А" задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 43, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Провадження у справі № 11/550 в частині позовних вимог про недійсним рішення Київської міської ради від 09.07.2009 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 08.02.2007 "Про програму приватизації комунального майна територіальної громади м. Києва на 2007-2010 роки" в частині виключення з переліку об'єктів, що підлягають приватизації у 2007-2010 роках нежитлового приміщення площею 190 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 19 літера "А" припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
2. У задоволенні позовних про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Кришталеве джерело" права на приватизацію шляхом викупу нежитлового приміщення площею 190 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 19 літера "А" відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Ю.М. Смирнова
Дата підписання рішення:10.02.2010