ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 11/54829.01.10
За позовомБориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі:
1) Головного управління Державного казначейства у Київській області;
2) Бориспільського управління Державного казначейства;
3) Мартусівської сільської ради Бориспільського району Київської області
до
про Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк"
зобов'язання вчинити дії
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від прокуратури:
від позивачів
від відповідача Теслюк Б.А. -прокурор відділу
1) не з'явились;
2) не з'явились
3) Косовець В.І. -голова, Власенко С.П. - представник
Бєляков П.О. -представник
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі позивачів про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" повернути Мартусівській сільській раді Бориспільського району Київської області грошові кошти в сумі 11 591 347,80 грн., шляхом їх перерахування на поточний рахунок Мартусівської сільської ради Бориспільського району Київської області.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.11.2007 між позивачем-3 та відповідачем укладено договір банківського строкового вкладу №122/Ю-07, відповідно до умов якого позивач-3 розміщує кошти в сумі 11591347,80 грн. на умовах повернення вкладу зі строком розміщення з дати фактичного надходження депозиту в повній суми на депозитний рахунок по 21.11.2008. Однак, після закінчення строку депозиту банк вказані кошти не повернув. Відтак, прокурор вважає відмову Банку виконувати умови Депозитного договору незаконною та такою, що наносить шкоду інтересам держави.
Позивачі -1, 2 письмових пояснень по суті позовних вимог не надали.
Позивач-3 повністю підтримує позовні вимоги прокурора та просить їх задовольнити.
Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на введення Національним банком мораторію на задоволення вимог кредиторів та на прийняття 21.01.2010 постанови про відкликання банківської ліцензії відповідача.
Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників процесу, суд
14.11.2007 між Мартусівською сільською радою (далі - Вкладник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (далі - Банк) укладено договір № 122/Ю-07 банківського строкового вкладу.
Відповідно до п. 1.1. Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № 2546801302620 в ТОВ "Укрпромбанк", код банку 321228.
Вкладник перераховує грошові кошти у безготівковій формі на рахунок, а Банк приймає грошові кошти Вкладника в сумі 11 591347,80 грн. відповідно до п.1.2. договору.
Банк зобов'язується повернути суму вкладу 21 листопада 2008 року (п.1.3. договору).
За користування коштами Банк сплачує Вкладнику проценти з розрахунку 13,1 (Тринадцять цілих одна десята) процентів річних (п.1.4. договору).
Пунктом 3.1.2 даного Договору також визначено, що відповідач зобов'язаний повернути Позивачу-3 вклад та виплатити проценти згідно умов договору.
Таким чином, сторонами цього Договору фактично визначено останній день розміщення депозиту -21.11.2008, з настанням якого Відповідач зобов'язаний перерахувати грошові кошти на рахунок позивача (Вкладника).
21.11.2008 між Мартусівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" укладено додатковий договір № 1 про внесення змін та доповнень до договору банківського вкладу в національній валюті № 122/Ю-07 від 14.11.2007, яким сторони погодили договір банківського вкладу № 122/Ю-07 викласти в новій редакції.
Відповідно до п. 1.1. Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № 2546801302620 в ТОВ "Укрпромбанк", код банку 321228.
Вкладник перераховує грошові кошти у безготівковій формі на рахунок, а Банк приймає грошові кошти Вкладника в сумі 11 591347,80 грн. відповідно до п.1.2. договору.
Банк зобов'язується повернути суму Вкладу 21 листопада 2009 року (п.1.3. договору).
За користування коштами Банк сплачує Вкладнику проценти з розрахунку 14,5 (чотирнадцять цілих п'ять десятих) процентів річних (п.1.4. договору).
Пунктом 3.1.2 даного Договору також визначено, що Відповідач зобов'язаний повернути Позивачу-3 вклад та виплатити проценти згідно умов договору. Якщо днем повернення вкладу є вихідний, святковий або неробочий день, то грошові кошти та нараховані проценти за вкладом повертається на наступний робочий день.
Таким чином, сторонами цього Договору фактично визначено останній день розміщення депозиту -21.11.2009, з настанням якого Відповідач зобов'язаний перерахувати грошові кошти на рахунок позивача (Вкладника).
На виконання умов договору № 122/Ю-07 позивач-3 перерахував відповідачу кошти у розмірі 11591347,80 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням 14.11.2007 № 753 та не заперечується відповідачем.
Згідно листа Броварського управління Державного казначейства від 26.08.2009 за № 03-22/519 станом на 26.08.2009 ТОВ "Український промисловий банк" не повернув вклад по договору № 122/Ю-07 у розмірі 11591347,80 грн., що також підтверджується відповідачем.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ч.1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не повернув позивачу суму депозитного вкладу чим порушив свої зобов'язання по договору.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1. ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 4 статті 343 Господарського кодексу України юридичні особи та громадяни-підприємці відкривають рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій у будь-яких банках України за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, встановленому Національним банком України.
Частиною першою статті 1058 Цивільного кодексу України визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до частини 3 статті 1058 Цивільного кодексу України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Частиною 2 статті 1060 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Згідно частини 1 статті 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Згідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (п.1).
Банк зобов'язався повернути вкладнику депозит на його поточний рахунок по закінченню строку депозиту.
Відповідно до договору банківського вкладу в національній валюті № 122/ю-07 банк зобов'язаний повернути суму вкладу 27.11.2009 .
Позивач -3 неодноразово звертався до відповідача з вимогою про повернення суми вкладу позивачу -3, що підтверджується наявними у матеріалах справи листами.
Відповідач листом від 24.04.2009 повідомив позивача -3 про відсутність коштів та про облік розрахункових документів на позабалансовому рахунку.
Матеріалами справи доведено і відповідачем не спростовується, що сума депозиту (вкладу) у розмірі 11591347,80 грн. не повернута позивачу-3.
Відтак, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 11591347,80 грн. прокурором та позивачем-3 належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.
Разом з тим, судом враховано, що постановою Правління Національного банку України від 20.01.2009 № 19/БТ "Про призначення тимчасової адміністрації в Товаристві з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік (21.01.2009-21.01.2010) мораторій на задоволення вимог кредиторів введено з 21.01.2009 до 21.07.2009, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 05.08.2009 № 447 продовжений мораторій на задоволення вимог кредиторів з 05.08.2009 до 21.01.2010, крім зобов'язань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов'язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України.
Відповідно до частини 2 статті 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (у редакції статті, що діяла станом до 06.08.2009) мораторій на задоволення вимог кредиторів станом до 06.08.2009 поширювався на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
Дана норма кореспондувалась з поняттям мораторію, наведеного у статті 2 вказаного Закону (у редакції визначення терміну наведеного у цьому Законі станом до 06.08.2009). Зазначене поняття мораторію відображало його суть, та під яким розумілося зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Таким чином, оскільки строк виконання зобов'язань відповідача перед позивачем за Депозитним договором настав після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, то дія мораторію на спірні правовідносини не поширювались.
Судом також враховано, що Законом України № 1617-VI від 24 липня 2009 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків" було внесенні зміни до Закону України "Про банки і банківську діяльність". Вказаний закон набрав чинності 06.08.2009 (опубліковано в газеті “Урядовий кур'єр” № 141 за 6 серпня 2009 року).
Відповідно до визначення терміна «мораторій», наведеного у Законі України "Про банки і банківську діяльність" у редакції Закону України від 24.07.2009 № 1617-VI мораторій - зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.
Проте, як зазначалось вище, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 05.08.2009 № 447, мораторій на спірні правовідносини, які виникли за депозитним договором, не поширюється.
Також, судом враховується, що Правлінням Національного банку України прийнята постанова від 21.01.2010 № 19, відповідно до якої з 21.01.2010 відкликано банківську ліцензію Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" та постановлено ініціювати процедуру ліквідації Банку; призначити ліквідатором банку службовця Національного банку України Раєвського Костянтина Євгенійовича.
Однак, дана обставина не впливає негативно на права позивача щодо судового захисту своїх прав. Відповідно до ст. 91 Закону України "Про банки і банківську діяльність" з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора: 1) припиняються повноваження загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) банку та тимчасового адміністратора, який негайно передає ліквідатору всі справи; 2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; 3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; 4) припиняється нарахування процентів, неустойки (штрафу, пені) та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банку; 5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю; 6) укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим Законом; 7) скасовуються арешт, накладений на майно (в тому числі на власні кошти банку на його рахунках) банку, чи інші обмеження щодо розпорядження його майном. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; 8) вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
Отже, відкликання ліцензії та призначення ліквідатора банку не впливає на право кредитора (позивача-3) звернутися до суду із позовними вимогами та на право суду розглянути та задовольнити їх, оскільки позовні вимоги не стосуються стягнення неустойки чи фінансових санкцій.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.
В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи прокурор та позивач-3 довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати покладаються на відповідача та підлягають стягненню на користь Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”(01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 1, код ЄДРПОУ 193573325) повернути Мартусівській сільській раді Бориспільського району Київської області (08343, Київська область Бориспільський район, м. Мартусівка, вул. Бориспільська, 2, код ЄДРПОУ 25897623) кошти в сумі 11 591 347 (одинадцять мільйонів п'ятсот дев'яносто одна тисяча триста сорок сім) грн. 80 коп., шляхом їх перерахування на поточний рахунок Мартусівської сільської ради Бориспільського району Київської області № 31523777899115, відкритий в УДК в Київській області, код банку 821018.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”(01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 1, код ЄДРПОУ 193573325) в доход Державного бюджету України 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”(01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, 1, код ЄДРПОУ 193573325) в доход Державного бюджету України (одержувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, ЄДРПОУ 26077968, банк одержувача ГУДКУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 31213259700011, код платежу 22050000) 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Ю.М. Смирнова
Дата підписання рішення: 10.02.2010