Справа № 2-32/2010 р.
м. Донецьк 26 лютого 2010 р.
Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий - суддя Іванов В.М., при секретарі Абрамчук А.В., за участю позивача ОСОБА_1, представників відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою
ОСОБА_4 до КЛПУ «Станція швидкої медичної допомоги», ЗАТ «СК «Провідна», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди , -
Позивач звернувся до суду із позовною заявою про відшкодування відповідачами матеріальної та моральної шкоди, завданої у дорожньо-транспортній пригоді.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 13 січня 2009 року приблизно в 13 год. 15 хвил. відповідач ОСОБА_3, керуючи автомобілем УАЗ 2417, з державним реєстраційним номером НОМЕР_1, який належить КЛПЗ «Станція швидкої медичної допомоги», рухався по вул.. Культурна, з вул. Таймирська в Петровському районі м. Донецька. Здійснюючи поворот на вул.. Петровського скоїв наїзд на ОСОБА_5 - рідну сестру тещі позивача. Внаслідок отриманих травм ОСОБА_5 в лікарні померла. Позивач спадкоємець після її смерті по заповіту, проводив похорон, та поніс інші матеріальні збитки. Крім цього позивачу також спричинена моральна шкода, яку позивач оцінює у 30 000 грн. З наведених підстав позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь 9 820 грн. 09 коп. в порядку відшкодування матеріальної шкоди, 30 000 грн. - в порядку відшкодування моральної шкоди.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні. Суду пояснив, що 13 січня 2009 року приблизно в 13 год. 15 хвил. відповідач ОСОБА_3, керуючи автомобілем УАЗ 2417, з державним реєстраційним номером НОМЕР_1, який належить КЛПЗ «Станція швидкої медичної допомоги», рухався по вул.. Культурна, з вул. Таймирська в Петровському районі м. Донецька. Здійснюючи поворот на вул.. Петровського скоїв наїзд на ОСОБА_5 - рідну сестру його тещі. Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5. завдано тяжкі тілесні ушкодження, та в лікарні вона померла. За час її перебування в лікарні він витратив 2 096 грн. 33 коп. для придбання медикаментів. Під час похорону та проведення поминального обіду він витратив 7 723 грн. 76 коп. Оскільки він є спадкоємцем померлої він взяв на себе всі витрати. З наведених підстав позивач просить суд стягнути з відповідачів на його користь 9 820 грн. 0 коп. в порядку відшкодування матеріальної шкоди. Крім того, внаслідок смерті ОСОБА_5 позивач та його сім'я зазнала моральні страждання, в зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідачів 30 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.
Представник відповідача КЛПЗ «Станція швидкої медичної допомоги» ОСОБА_2 позов не визнав, в судовому засіданні пояснив, що, дійсно, 13 січня 2009 року приблизно в 13 год. 15 хвил. відповідач ОСОБА_3, керуючи автомобілем УАЗ 2417, з державним реєстраційним номером НОМЕР_1, який належить КЛПЗ «Станція швидкої медичної допомоги», рухався по вул.. Культурна, з вул. Таймирська в Петровському районі м. Донецька. Здійснюючи поворот на вул.. Петровського скоїв наїзд на ОСОБА_5, яка внаслідок травм померла. Позов в частині відшкодування матеріальної шкоди визнає, однак вважає, що оскільки належним відповідачем в даному випадку є страхова компанія, оскільки цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля УАЗ, на момент скоєння ДТП водієм ОСОБА_3 була застрахована в ЗАТ СК «Провідна».
Позов в частині стягнення моральної шкоди вважає не доведеним, суму моральної шкоди завищеною та просить суд відмовити позивачу в цій частині позову.
Відповідач ОСОБА_3 позов визнав частково , в судовому засіданні пояснив, що дійсно, 13 січня 2009 року приблизно в 13 год. 15 хвил. він керуючи автомобілем УАЗ 2417, з державним реєстраційним номером НОМЕР_1, який належить КЛПЗ «Станція швидкої медичної допомоги», рухався по вул.. Культурна, з вул. Таймирська в Петровському районі м. Донецька. Здійснюючи поворот на вул.. Петровського скоїв наїзд на ОСОБА_5, яка внаслідок травм померла в лікарні. 20 травня 2009 року він вироком Петровського райсуду м. Донецька був засуджений за ст.. 286 ч. 2 КК України до 4х років позбавлення волі, на підставі ст.. 75, 76 КК України 2 роки випробувального терміну. Позов в частині відшкодування матеріальної шкоди визнає, однак вважає, що оскільки належним відповідачем в даному випадку є страхова компанія, оскільки цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля УАЗ, на момент скоєння ДТП була застрахована в ЗАТ СК «Провідна», то втискати треба з неї.
Позов в частині стягнення моральної шкоди визнає, однак вважає, що сума моральної шкоди не відповідає моральним стражданням понесеними позивачем.
Представник ЗАТ СК «Провідна» ОСОБА_6 позов визнала частково, суду пояснила, що 22 квітня 2008 року між КЛПЗ «Станція швидкої медичної допомоги» та ЗАТ «СК ПРОВІДНА» був укладений Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Забезпеченим транспортним засобом згідно вказаного Полісу є автомобіль «УАЗ 3962», яким керував відповідач ОСОБА_3, 13 січня 2009 року при здійсненні ДТП, в якій постраждала ОСОБА_5 ОСОБА_4 до відповідача, з заявою про виплату страхового відшкодування звернувся 3 грудня 2009 року. Відповідно до п. 1 ст. 37 ЗУ «ССЦВВНТЗ» виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених документів, або в строки та в обсягах визначених рішенням суду. Згідно складеного експертного висновку про розмір виплати при заподіянні шкоди життю та здоров'ю третіх осіб прийнято рішення відшкодувати ОСОБА_4 шкоду в розмірі 2 238 грн. - з яких 1 850 грн. - вартість труни та ритуальної атрибутики та 338 грн. - вартість ритуальних послуг, про що був позивачу направлений лист. В іншій частині відшкодування шкоди позивачу було відмовлено, оскільки поминальний обід не входить до комплексу заходів та обрядових дій, та не є складовою частиною процесу поховання, а тому не підлягає відшкодуванню сума сплачена позивачем за послуги кафе та придбання харчових продуктів у розмірі 4 435 грн. 76 коп., не підлягають стягненню витрати понесені позивачем для придбання ліків, оскільки вони не підтверджуються доказами, які б підтверджували, що саме ці ліки призначалися для лікування постраждалої, та саме ці ліки були придбані позивачем та передані в лікарню, також витрати на суму 1 050 грн. не підлягають відшкодуванню, оскільки також не підтверджені належними доказами. Позов в частині відшкодування моральної шкоди також не визнає, оскільки вважає, що позивач не довів глибину, обставини та факт моральних страждань з приводу смерті рідної тітки його жінки.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Вироком Петровського районного суду м. Донецька від 20 травня 2009 р. ОСОБА_3, визнаний винним у вчинені злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України та йому призначене покарання у вигляді 2х років позбавлення волі, згідно ст.. 75,76 КК України з випробувальним терміном строком на 2 роки. Судом встановлено, що 13 січня 2009 р. приблизно о 13 год. 15 хв. ОСОБА_3, керуючи автомобілем УАЗ 2417, з державним реєстраційним номером НОМЕР_1, який належить КЛПЗ «Станція швидкої медичної допомоги», рухався по вул.. Культурна, з вул. Таймирська в Петровському районі м. Донецька, порушив вимоги п. 2.3 б, 10.1, 16.2 Правил дорожнього руху, та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5, в наслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди згідно висновку експерту ОСОБА_5 отримала тяжкі тілесні ушкодження, які перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням її смерті (а.с. )
Згідно полісу № ВВ6001876 автомобіль УАЗ-3962, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 належить відповідачеві КЛПЗ «Станція швидкої медичної допомоги» м. Донецька (а.с. )
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. ).
Згідно свідоцтва про право власності за заповітом спадкоємцем ОСОБА_5 - є позивач.(а.с. )
Згідно п. 2.3 б Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 р., для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно п.10.1 тих же Правил перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно п. 16.2 Правил дорожнього руху на регульованих і не регульованих перехрестях водій повертаючи направо або ліворуч повинен вступити дорогу пішоходам, яки переходять проїжджу частину, на яку він повертає.
Аналіз викладеного свідчить про те, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_3. п.2.3 б, 10.1, 16.2 Правил дорожнього руху, що перебуває у прямому причинному зв'язку зі смертю ОСОБА_5 та спричиненням позивачу матеріальної шкоди.
У відповідності зі ст. 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно полісу № ВВ/6001876 загальнообов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів цивільно-правова відповідальність КЛПЗ «Станція швидкої медичної допомоги м. Донецька», транспортний засіб УАЗ 3962, державний номер 254-49ЕВ, застрахована ЗАТ «СК ПРОВІДНА» (а.с. ).
Як вбачається зі ст.. 22.1. Закону України « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів » при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно п. 9.3 Закону України « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів » обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51000 гривень на одного потерпілого.
Зазначені страхові відшкодування виплачуються по кожному страховому випадку, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика, з урахуванням умов, зазначених у пункті 19.1 статті 19 цього Закону.
Стаття 1229 ЦК України передбачає, що страхові виплати (страхове відшкодування) спадкуються на загальних підставах.
Згідно ст. 27 п. 1 Закону України « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів » право на отримання відшкодування за шкоду, пов'язану із смертю потерпілого, мають особи, які знаходилися на утриманні потерпілого, та особи, які взяли на себе витрати з поховання.
Як передбачає ст.. 27 п. 3 Закону України « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів » страхове відшкодування виплачується, якщо смерть потерпілого в результаті дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком такої дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно ст.. 27 п. 5 Закону України « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів » витрати на поховання мають бути обґрунтовані та відшкодовуються при наданні страховику оригіналу свідоцтва про смерть та документів, які підтверджують такі витрати.
В судовому засіданні встановлено, що автомобілем УАЗ-3962, який належить КЛПЗ «Станція швидкої медичної допомоги», керував ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована ЗАТ «СК ПРОВІДНА», а тому суд у відповідності зі ст. 1187 ЦК покладає на ЗАТ «СК ПРОВІДНА» відповідальність за спричинення відповідачем ОСОБА_3 матеріальної шкоди.
Вирішуючи питання про розмір матеріальної шкоди, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, оскільки наданими позивачем ОСОБА_4 доказами встановлено, що після смерті ОСОБА_5 він взяв на себе витрати по її похованню, а саме ритуальні послуги на суму 3 288 грн. що підтверджується наданими позивачем ксерокопіями квитанцій (а.с. ), поминальний обід в день похорон на суму 2 511 грн. 14 коп., саме ці суми суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 1190 ч.2 ЦК України суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини, а тому суд вважає, що витрати які поніс позивач на поховання ОСОБА_5 в сумі 3 288 грн. необхідно стягнути з ЗАТ «СК ПРОВІДНА», а відповідач ОСОБА_3 повинен понести витрати, пов'язані з поминальним обідом, як то передбачено звичаєм, в день похорону, оскільки саме він визнаний винним в дорожньо-транспортній пригоді, в наслідок якої ОСОБА_5 отримала травми, від яких померла в лікарні, в сумі 2 511 грн. 14 коп.
Відмовляючи позивачу в вимогах про стягнення з ЗАТ СК «ПРОВІДНА» витрат понесених позивачем для придбання медикаментів на суму 2 096 грн. суд виходить з наступного.
Згідно ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Дослідивши чеки, які надані позивачем, в якості доказів, про придбання лікарських препаратів, суд вважає, що на них не можна посилатися, як на докази, оскільки в них не вказані назви препаратів, які придбалися позивачем, в них не міститься інформація, що саме позивач проводив розрахунок в аптеці придбаючи ліки, крім цьому відсутній список ліків які були передані позивачем в лікарню, є лише листок призначення препаратів. Крім того в судовому засіданні встановлено, що ліки які передав в лікувальний заклад позивач не використовувались, в зв'язку з смертю тітки жінки позивача і він мав змогу їх забрати.
Що стосується вимог позивача про стягнення витрат понесених ним для проведення другого поминального обіду мінуючи 9 днів після похорон в сумі 1 924 грн. 62 коп., суд вважає, що ці вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки не відносяться до звичаю проведення похорон, а проводяться лише по бажанню родичів померлого.
Вирішуючи спір про відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги наступне.
Згідно ст.. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
В судовому засіданні на підставі наведених вище доказів встановлено, що померла ОСОБА_5 доводиться позивачу - рідною сестрою його тещі, тобто позивач до осіб, яким відшкодовується моральна шкода завдана її смертю, не відноситься, що є підставою, для відмови позивачу в вимогах в цій частині позову.
З наведених підстав суд вважає, що позов ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, а саме вважає необхідним стягнути з ЗАТ «СК «Провідна» на користь ОСОБА_4 в порядку відшкодування матеріальної шкоди 3 288 грн., зі ОСОБА_3 на користь позивача в порядку відшкодування матеріальної шкоди 2 511 грн. 14 коп, відмовивши позивачу в інших вимогах.
Згідно зі ст. 79, 80, 81 ЦПК, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” з відповідачів ЗАТ «СК «Провідна» та ОСОБА_3 солідарно на користь держави необхідно стягнути судовий збір у сумі 51 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1167, 1168, 1187 ЦК, Закону України « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів » ст. 79, 80, 81, 213-215 ЦПК, суд
Позов ОСОБА_4 до КЛПУ «Станція швидкої медичної допомоги», ЗАТ «СК «Провідна», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки задовольнити частково.
Стягнути з ЗАТ «СК «Провідна» на користь ОСОБА_4 в порядку відшкодування матеріальної шкоди 3 288 грн..
Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 в порядку відшкодування матеріальної шкоди 2 511 грн. 14 коп.
Стягнути солідарно з ЗАТ «СК «Провідна» та ОСОБА_3 витрати пов'язані з розглядом справи: судовий збір 51 грн.., витрати за інформаційне - технічне забезпечення розгляду справи 120 грн., а всього - 171 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження цього рішення може бути подано до місцевого суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на це рішення може бути подана в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.М. Іванов