ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 22/63301.02.10
За позовом Дочірнього підприємства «ДніпроОптика»
до Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»
про зобов'язання виконати платіжне доручення
Суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: Кравчук М.М. (довіреність від 27.11.2009р.);
від відповідача: не з'явились;
В судовому засіданні 01.02.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дочірнє підприємство «ДніпроОптика»(надалі ДП «ДніпроОптика», позивач) звернулось до суду з позовом зобов'язати Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»(надалі ВАТ КБ «Надра», відповідач) перерахувати грошові кошти в сумі 69 800 грн. з рахунку ДП «ДніпроОптика»м. Дніпропетровськ, № 26002000193001 МФО 306016 на поточний рахунок ТОВ «Центр міста»№ 260013015227 МФО 305482 шляхом закінчення грошового переказу за платіжним дорученням № 894 від 06.02.2009р.. Також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 2 294, 80 грн., 3% річних в розмірі 686, 55 грн., збитків від інфляції в розмірі 2 652, 40 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушуються зобов'язання за укладеним 05.09.2002р. договором на здійснення розрахунково-касового обслуговування, оскільки банком не виконується вимога про перерахування належних підприємству коштів в загальній сумі 69 800 грн. за платіжним дорученням наданим до банку. Враховуючи невиконання зазначеного платіжного доручення, позивач вважає наявними підстави для зобовязання банку вчинити відповідні дії в судовому порядку.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвалою суду від 30.11.2009р. за клопотанням відповідача розгляд справи було відкладено, що відповідно підтверджує проінформованість останнього про розгляд справи судом.
Провадження у справі порушено ухвалою від 30.10.2009р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача попереджено ухвалою від 30.11.2009р..
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -
05 вересня 2002 року між ДП «ДніпроОптика» (клієнт) і ВАТ КБ «Надра»(банк) було укладено договір № 193/001 про здійснення розрахунково-касового обслуговування згідно з яким позивачу було відкрито поточний рахунок відповідно до Інструкції «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті»затвердженої Постановою Правління НБУ від 18.12.1998р. № 527 та здійснювалось його розрахунково-касове обслуговування.
Згідно з п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3 договору банк зобов'язувався надавати клієнту комплекс послуг з розрахунково-касового обслуговування відповідно з діючими тарифними ставками; належним чином виконувати умови договору; своєчасно здійснювати розрахункові операції, зарахування коштів на рахунки клієнта, здійснювати приймання та видаток готівки та надавати інші, обумовлені договором послуги, відповідно до чинного законодавства та нормативних актів Національного банку України.
06 лютого 2009 року позивачем було подане відповідачу платіжне доручення № 894 про перерахування з рахунку позивача на рахунок ТОВ «Центр міста»грошових коштів в сумі 69 800 грн. з призначенням платежу «оплата за ремонтні роботи згідно договору № 11 від 03.11.2008р.».
Зазначене платіжне доручення № 894 від 06.02.2009р. відповідачем не виконано, доказів зворотнього суду не представлено.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до частини третьої ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Статтею 51 Закону України “Про банки і банківську діяльність” визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.
Відповідно до п.1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21 січня 2004р. № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004р. за № 377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.
Пунктом 8.1. ст. 8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, та п. 2.19 вищезазначеної Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. За порушення цих строків банк, що обслуговує платника, несе відповідальність згідно із законодавством України.
Станом на 01.02.2010р. залишок коштів на поточному рахунку становить 74 587, 53 грн., що підтверджується довідкою банку за вих. № 204. Відповідач порушив зобов'язання щодо виконання вимоги позивача про перерахування коштів в сумі 69 800 грн. згідно поданого платіжного доручення № 894 від 06.02.2009р., що не спростовано відповідачем.
Згідно постанови Правління НБУ № 59 від 10.02.2009р. «Про призначення тимчасової адміністрації у Відкритому акціонерному товаристві Комерційному банку «Надра»прийнято рішення щодо призначення тимчасової адміністрації, та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 по 10.08.2009р.. Дія мораторію продовжена відповідно до постанови Правління Національного банку України від 05.08.2009 № 452 з 11.08.2009р. до 10.02.2010р., крім зобов'язань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов'язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України.
Визначення мораторію наведене у ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції закону станом на дату виникнення спірних відносин), відповідно з яким мораторій це зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Мораторій в розумінні положень закону станом на час вирішення спору передбачає зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.
Відповідно до ч. 2 ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" мораторій на задоволення вимог кредиторів поширювався на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації, тобто до 10.02.2009р..
Таким чином, на зобов'язання банку виконати платіжне доручення за договором про здійснення розрахунково-касового обслуговування на загальну суму 69 800 грн., яке виникло до 10.02.2009 року накладено мораторій та відповідно до ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність", після припинення дії мораторію відповідач, повинен буде виконати свої зобов'язання перед позивачем.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Дія мораторію визначена постановою Правління НБУ № 59 від 10.02.2009р. строком на 6 місяців та продовжена згідно постанови Правління Національного банку України від 05.08.2009р. № 452 з 11.08.2009р. до 10.02.2010р., відповідно саме з настанням цієї дати слід вважати таким, що настав строк виконання банком зобов'язань щодо перерахування коштів згідно платіжного доручення № 894 від 06.02.2009р. в сумі 69 800 грн., на які поширюється дія мораторію.
Законом "Про банки та банківську діяльність" (ч. 4 ст. 85 в редакції на час виникнення вказаних відносин) чітко були визначені зобов'язання на які не поширюється мораторій, серед яких такі, що виникають у зв'язку з обслуговуванням поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, виплатою заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, зобов'язання банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.
Перерахування коштів на виконання своїх зобов'язань за договором укладеним з позивачем не пов'язане з обслуговуванням поточних операцій здійснюваних тимчасовим адміністратором, вказане зобов'язання банку не виникло під час здійснення тимчасової адміністрації банку та в даному випадку положення закону щодо поширення мораторію на задоволення вимог кредиторів слід розуміти таким чином, що у відносинах за укладеним договором клієнт банку (вкладник) є кредитором, якому належить право вимоги.
Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (ст. 55 Закону України "Про банки та банківську діяльність").
У ст. 58 Закону України "Про банки та банківську діяльність" зазначено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади. Вказана стаття вміщена законодавцем у главі 9 Закону "Про банки та банківську діяльність" якою врегульовано відносини банку з клієнтами, та відповідно клієнт банку (вкладник) є кредитором банку у відносинах, що склались за договором на здійснення розрахунково-касового обслуговування. Клієнт банку, яким є позивач, набуває статусу кредитора саме в силу наявності у нього права вимоги і саме у такому розумінні підлягають застосуванню до спірних відносин положення закону що стосуються мораторію.
Разом з тим суд враховує, що в рішенні Конституційного суду України від 09.07.2002 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Кампус Коттон клаб” щодо офіційного тлумачення положення частини другої ст. 124 Конституції України (справа № 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) в п. 3 зазначено, що положення частини другої ст. 124 Конституції України треба розглядати у системному зв'язку з іншими положеннями Основного Закону України, які передбачають захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, встановлюють юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами (ч. 5 ст. 55 Конституції України). Тобто кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у т.ч. судовий захист. Для забезпечення судового захисту Конституція України у ст. 124 встановила принципи здійснення правосуддя виключно судами. Із змісту частини другої ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням.
Враховуючи, що в силу дії мораторію, який поширюється на зобов'язання банку, зокрема і щодо перерахування коштів за договором на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 193/001 від 05.09.2002р., строк виконання зобов'язання по виконанню вказаного платіжного доручення для банку настане після закінчення дії мораторію, тобто з 11.02.2010р., а положення закону (ст. 85 Закону «Про банки та банківську діяльність») забороняють стягнення на підставі виконавчих документів та не забороняють розгляд судом законних вимог щодо зобовязання до вчинення дій, прийняття рішень за такими вимогами тощо, суд вважає що заявлені вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
У ст. 58 Закону України "Про банки та банківську діяльність" зазначено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 32.2 статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ, цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.
Проте нарахування такої пені унеможливлене приписами статті 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність", і зокрема відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 85 Закону України "Про банки та банківську діяльність" протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.
Тобто, вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховуються штрафи і пеня, і цей проміжок часу відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Вказане свідчить про безпідставність заявлених вимог про стягнення нарахованої суми пені в період дії мораторію, оскільки така нарахована позивачем саме за невиконання зобов'язання банку про здійснення грошового переказу.
Заявлені вимоги щодо стягнення з банку 3% річних та інфляційних збитків суд вважає такими що не підлягають задоволенню, оскільки в даному випадку банк не є особою яка заборгувала підприємству кошти, тобто не є боржником у відносинах в яких для банку лише виникали зобов'язання щодо здійснення переказу. Відповідача в даній ситуації не можна назвати боржником який порушив грошове зобовязання, оскільки банком порушені договірні зобовязання з перерахування коштів.
З урахуванням наведеного позов підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 754, 35 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 911, 12 грн..
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема 15, ідент. код 20025456) перерахувати суму коштів в розмірі 69 800 грн. (шістдесят дев'ять тисяч вісімсот гривень), що знаходяться на відкритому у відділенні ВАТ КБ «Надра»рахунку Дочірнього підприємства «ДніпроОптика»(490081, м. Дніпропетровськ, пр. Правди 8/4 кв. 20, ідент. код 31971434) м. Дніпропетровськ, № 26002000193001 МФО 306016 на поточний рахунок ТОВ «Центр міста»№ 260013015227 у ВАТ «Ощадбанк України»МФО 305482 шляхом закінчення грошового переказу за платіжним дорученням № 894 від 06.02.2009р..
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема 15, ідент. код 20025456) на користь Дочірнього підприємства «ДніпроОптика»(490081, м. Дніпропетровськ, пр. Правди 8/4 кв. 20, ідент. код 31971434) 911, 12 грн. (дев'ятсот одинадцять гривень 12 копійок) судових витрат.
4. В іншій частині в позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Р.І.Самсін
дата підписання рішення 09.02.2010