36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
15.08.2019 р. Справа № 917/656/19
За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз", вул. Л.Толстого, 87, м. Лубни, Полтавська область, 37500
до відповідача Опорного закладу Тарандинцівська загальноосвітня школа I-III ступенів імені В.А.Симоненка Лубенської районної ради Полтавської області", вул. Центральна, 52, с. Тарандинці, Полтавська область, 37540
про стягнення 289 576,64 грн. заборгованості
Суддя Тимощенко О.М.
Секретар судового засідання Отюгова О.І.
Представники :
від позивача : не з'явилися.
від відповідача: не з'явилися.
Обставини справи : 24.04.2019 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз" до відповідача Опорного закладу Тарандинцівська загальноосвітня школа I - III ступенів імені В.А.Симоненка Лубенської районної ради Полтавської області" про стягнення 275 219,80 грн. заборгованості.
Ухвалою суду від 25.04.2019 року суд відкрив провадження за даним позовом, ухвалив розглядати справу у порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 23.05.19 року на 11:00 год.
В судовому засіданні 23.05.2019 року з огляду на незабезпечення представництва з боку сторін та через неможливість призначення розгляду справи по суті, суд продовжив строки підготовчого провадження на 30 днів та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 23.07.2019 року на 11.00 год.
14.06.2019 р. позивач надіслав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог вх. № 6243, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 289 576,64 грн. заборгованості, що виникла внаслідок порушення останнім умов укладеного між сторонами Договору постачання природного газу № 106-ЛБ від 02.01.2019 р., з яких : 256 734,71 грн. основний борг, 25 493,76 грн. пеня, 5 196,73 грн. інфляційні втрати та 2 151,44 грн. три проценти річних.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23.07.2019 р. судом було прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду справи по суті в судовому засіданні на 15.08.2019 року.
23.07.2019 р. позивач надав суду заяву вих. № 1219 (вх. № 7665) про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 1 500,00 грн., яка також вищезазначеною ухвалою суду була прийнята до розгляду в даному провадженні.
Сторони представництво у судове засідання не забезпечили, останні були належним чином та завчасно повідомлені за місцем їх реєстрації про час і місце проведення судового засідання, а також про покладені на них обов'язки, про що свідчать матеріали справи (поштові повідомлення про вручення даної ухвали наявні у матеріалах справи). Крім того, ухвала суду у даній справі була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
15.08.2019 р. до Господарського суду Полтавської області від позивача надійшло клопотання вх. № 8652 про розгляд справи без участі представника позивача. При цьому, позивач повідомляє суд, що підтримує заявлені ним позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
02.01.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Лубнигаз» (далі - Постачальник) та Опорним закладом "Тарандинцівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені В.А.Симоненка Лубенської районної ради Полтавської області" (далі - Споживач) було укладено Договір №106-ЛБ постачання природного газу (далі - Договір, а.с. 15-20).
При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :
- Постачальник зобов'язується на умовах, визначених Договором, постачати Споживачу необхідні та підтверджені у відповідний період постачання обсяги природного газу, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати Постачальнику вартість Газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором (п. 2.1 Договору);
- розрахунковим періодом за цим Договором є відповідний газовий місяць (п. 5.7 Договору);
- розрахунки Споживача за природний газ здійснюються на умовах попередньої оплати, що не суперечить вимогам Бюджетного кодексу України, Постанови КМУ №117 від 23.04.2014р. «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» та Постанови НКРЕКП №2493 від 30.09.2015р. «Про затвердження Кодексу газорозподільної системи», вартості планових (договірних) обсягів природного газу шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Інший порядок розрахунків може визначатись Сторонами у додатковій угоді до Договору. Остаточний розрахунок за фактично поставлений/спожитий обсяг природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється Споживачем у термін до 08 (восьмого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом. (п. 5.8, 5.9 Договору);
- за підсумками розрахункового періоду Споживач надає Постачальнику копію Акту про фактичний обсяг розподіленого природного газу, складеного між Оператором ГРМ та Споживачем, на підставі яких Споживач і Постачальник підписують Акти приймання - передачі природного газу за кожен розрахунковий місяць (або Споживач надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання Акту приймання-передачі Газу). п.5.12, п.5.13 та 5.14 Договору);
- Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату природного газу згідно з умовами Договору (п. 6.2.4 Договору);
- за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором, Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України. У разі прострочення виконання Споживачем своїх зобов'язань з оплати вартості Газу, у порядку визначеному цим Договором, Споживач зобов'язаний сплатити на користь Постачальника крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується (п.10.1 та 10.2 Договору).
- Договір набирає чинності з 01.01.2019 р. і діє в частині постачання природного газу до 31.12.2019 року (п. 14.1 Договору).
Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з поставки природного газу відповідачу та факт його отримання останнім підтверджується актами приймання-передачі природного газу, а саме :
- у січні 2019 року в кількості 9,251тис. м3 на суму 135 306,97 грн. згідно акту передачі-приймання природного газу № 23 від 31.01.2019 р. (даний акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками сторін, копія наявна у матеріалах справи, а.с. 21);
- у лютому 2019 року в кількості 7,047 тис. м3 на суму 81 676,14 грн. згідно акту передачі-приймання природного газу № 376 від 28.02.2019 р. (даний акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками сторін, копія наявна у матеріалах справи, а.с. 22);
- у березні 2019 року в кількості 4.043 тис.м3 на суму 39 751,58 грн. згідно акту передачі-приймання природного газу № 874 від 31.03.2019 р.; (даний акт, який був підписаний представником позивача та скріплений його печаткою, супровідним листом був направлений відповідачу, проте а ні його підписана копія позивачу, а ні мотивована письмова відмова від його підписання повернута позивачу не була, а.с. 24);
За даними позивача, в порушення умов Договору відповідач не здійснив оплату отриманого природного газу, заборгованість останнього складає 256 734,71 грн..
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням прийнятої судом до розгляду заяви про збільшення позовних вимог) про стягнення з відповідача 289 576,64 грн. заборгованості, що виникла внаслідок порушення останнім умов укладеного між сторонами Договору постачання природного газу № 106-ЛБ від 02.01.2019 р., з яких : 256 734,71 грн. основний борг, 25 493,76 грн. пеня, 5 196,73 грн. інфляційні втрати та 2 151,44 грн. три проценти річних.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Враховуючи правову природу укладених договорів, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору поставки.
Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій сторони - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (п. 1 та п. 5 ст. 692 Цивільного Кодексу України).
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України отриманий природний газ не оплатив, заборгованість за період з січня по березень 2019 р. (включно) на момент звернення до суду та прийняття даного рішення складає 256 734,71 грн.. Дана обставина відповідачем не спростована.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 256 734,71 грн. вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з частиною першою ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно із ст. 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (із змінами та доповненнями) розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.
Пунктом 10.2 Договору передбачено, що у разі прострочення виконання Споживачем своїх зобов'язань з оплати вартості Газу , у порядку визначеному цим Договором, Споживач зобов'язаний сплатити на користь Постачальника крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.
Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 25 493,76 р. пені за період з 08.02.2019 р. по 10.06.2019 р. (з урахуванням моменту виникнення зобов'язань щодо оплати за отриманий природний газ за кожний окремий місяць), суд прийшов до висновку, що заявлений розмір пені відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а тому підлягає задоволенню.
Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2 151,44 грн. трьох процентів річних та 5 196,73 грн. інфляційних нарахувань за період 08.02.2019 р. по 10.06.2019 р. (з урахуванням моменту виникнення зобов'язань щодо оплати за отриманий природний газ за кожний окремий місяць), суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 256 734,71 грн. основного боргу, 25 493,76 грн. пені, 5 196,73 грн. інфляційних втрат та 2 151,44 грн. трьох процентів річних є підтвердженими документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Щодо відшкодування витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, суд зазначає наступне.
Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження отримання професійної правової допомоги позивач надав Договір про надання правової допомоги, укладений 01.07.2019 р. між останнім та адвокатським бюро «Лілії Денисенко» , заяву-звернення від 12.07.2019 р. ТОВ «ТД «Лубнигаз», акт приймання- передачі наданих правових послуг від 22.07.2019 р. до Договору про надання правової допомоги від 01.07.2019 р.. (а.с. 46-49).
Предметом даного Договору є надання юридичної допомоги, зокрема, у представленні клієнта у судових установах України (п.1 та п. 2.1 договору).
Правничу допомогу надавали адвокати Півненко І.В. та Денисенко Л.М .. Зазначені особи є адвокатами, які діють на підставі свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю (копії наявні у матеріалах справи, а.с. 31 та 55).
У заяві-звернення від 12.07.2019 р., сторони визначили перелік послуг (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 47).
Факт надання послуг по даній справі адвокатським бюро, підтверджується наданим в матеріали справи актом наданих послуг від 22.07.2019 р. на суму 1 500,00 грн. (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 48).
Матеріалами справи підтверджується, що Позивач сплатив адвокатському бюро «Лілії Денисенко» 7 500,00 грн. (в тому числі : 1 500,00 грн. за послуги на підставі Договору про надання правової допомоги від 01.07.2019 р.) згідно платіжного доручення № 1952 від 12.07.2019 року.
З огляду на надані докази, суд дійшов висновку, що розмір адвокатських витрат в сумі 1 500,00 грн. є підтверджений матеріалами справи, співрозмірним наданому об'єму адвокатських послуг, тому витрати, на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 126, 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Опорного закладу "Тарандинцівська загальноосвітня школа 1-Ш ступенів імені В.А.Симоненка Лубенської районної ради Полтавської області" (вул. Центральна, 52, с. Тарандинці, Полтавська область, 37540, ЄДРПОУ 23547327) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Лубнигаз» (вул. Л.Толстого, 87, м. Лубни, Полтавська область, 37500, п/р НОМЕР_1 в у відділенні №329/16 АБ «УКРГАЗБАНК» МФ0320478, ЄДРПОУ 39581002) 256 734,71 грн. основного боргу, 25 493,76 грн. пені, 5 196,73 грн. інфляційних втрат, 2 151,44 грн. трьох процентів річних, витрат на правову допомогу 1500,00 грн. а також 4 343,65 грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.
Рішення підписано 19.08.2019 року
Суддя О.М.Тимощенко
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.