36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
про відстрочення виконання судового рішення
13.08.2019 Справа № 917/227/19
За заявою Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»
про відстрочення виконання судового рішення у справі № 917/227/19
за заявою Приватного підприємства «ІНТЕБ-ПЛАСТ», 39631, Полтавська область, м. Кременчук, пров. Героїв Бреста, буд. 52, код ЄДРПОУ 36805047
до боржника Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», 36039, м. Полтава, вул. В. Чорновола (Куйбишева). 22-А, код ЄДРПОУ 32017261
про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за Договором поставки №13/02 від 13.02.2018р. в розмірі 48040,72 грн.
Суддя Киричук О.А.
Представники сторін:
від заявника (боржника): Дячук В.Ю., Глазкова С.О.
від стягувача: не з'явився
До господарського суду Полтавської області надійшла заява Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про відстрочення виконання судового рішення у справі № 917/227/19.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 29.07.2019 р. заяву призначено до розгляду на 13.08.2019 р.
08.08.2019 р. від стягувача через канцелярію суду надійшли заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення (вх. 8340).
Представники боржника на задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення наполягали з підстав, викладених у запереченні.
Стягувач в судове засідання по розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення не з"явився.
Судом враховано, що стягувач був належним чином повідомлений про дату, час місце проведення судового засідання по розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомлено.
Оскільки неявка сторін в судове засідання по розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення не є перешкодою для проведення відповідного судового засідання, а тому з метою дотримання встановленого ч.2 ст.331 Господарського процесуального кодексу України десятиденного строку для її розгляду, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви за наявними у справі матеріалами у відсутності стягувача.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника боржника, суд встановив.
11.02.19 року Господарським судом Полтавської області було видано судовий наказ по справі № 917/227/19, яким стягнуто з Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь Приватного підприємства «ІНТЕБ-ПЛАСТ» заборгованість за Договором поставки №13/02 від 13.02.2018р. в розмірі 48040,72 грн., суму судового збору у розмірі 192,10 грн. за видачу судового наказу.
Судовий наказ набирає чинності « 11» березня 2019 року.
26.07.2019 р. ДП «Полтавський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулося до суду із заявою про відстрочення виконання вказаного судового рішення до 31.12.19р.
В обґрунтування вказаної заяви ДП «Полтавський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» з посиланням на приписи статті 331 Господарського процесуального кодексу України вказує на те, що робить усе можливе для погашення заборгованості перед ПП «ІНТЕБ-ПЛАСТ», має намір повністю та добровільно погасити борг шляхом перерахування сум на банківський рахунок ПП «ІНТЕБ-ПЛАСТ», але на даний час перебуває у скрутному фінансовому становищі та має значну кредиторську заборгованість за розрахунками з постачальниками, невиплачену заробітну плату працівникам за травень-червень 2019р., заборгованість перед фондами соціального страхування, заборгованість перед бюджетом; збиток за 2018р.; арештовані банківські рахунки; велику кількість відкритих виконавчих проваджень, а майно підприємства перебуває в податковій заставі.
В обґрунтування Заяви про відстрочку виконання судового рішення заявник також вказав, що відповідно до умов Договору №01-01-19 про закупівлю послуг за державні кошти від 28.01.2019р., його підприємство надає послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Полтавської області. В повній мірі відповідає за належне утримання доріг, забезпечення умов безпеки руху і несе повну безумовну майнову та іншу юридичну відповідальність в частині відшкодування майнової (матеріальної) і нематеріальної (в т. ч. моральної) шкоди та компенсації витрат власникам транспортних засобів, іншим учасникам дорожнього руху якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з причини незадовільного експлуатаційного утримання, допущеного з вини Виконавця, а також забезпечує повно майнове відшкодування Замовнику у разі заподіяння збитків користувачами доріг, та/або в процесі використання смуги відведення юридичними чи фізичними особами на мережі автомобільних доріг, якщо такі збитки завдані з вини виконавця.
Як зазначає боржник, одномоментне виконання вказаного рішення суду призведе до затримки розрахунків з кредиторами за матеріали, а як наслідок до зупинення господарської діяльності підприємства, що ставить під загрозу виконання особливо важливого завдання - забезпечення умов безпеки руху на автомобільних дорогах загального користування державного значення Полтавської області.
Крім того, заявник вказав про наявність судових рішень, які ухвалені на його користь, виконання яких надасть можливість виконати рішення Господарського суду Полтавської області по справі №917/227/19.
На думку ДП «Полтавський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» наведене свідчить про наявність обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення суду, тому Заявник звернувся до суду з заявою про надання відстрочки його виконання до 31.12.2019р.
Стягувач проти задоволення заяви заперечує, вважає, що наведені боржником підстави для відстрочення виконання судового рішення, не є тими виключними обставинами, в розумінні статті 331 ГПК України, які б давали підстави для відстрочення виконання рішення.
Так, зазначає, що заборгованість за договором поставки №13/02 від 13.02.2018р. (яка стягнута рішенням по справі № 917/227/19) виникла у лютому 2018р. і за період з лютого 2018р. по липень 2019р. ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» не вчинив жодних дієвих заходів, спрямованих на погашення заборгованості в добровільному порядку.
При цьому, стягувач вказав, що його підприємство добросовісно виконувало протягом тривалого часу власні зобов'язання за договором, що зумовило в свою чергу фактичну зупинку діяльності ПП «ІНТЕБ-ПЛАСТ» і створило вкрай складні умови для виконання зобов"язань перед власним контрагентами за наслідками виконання останніми відповідних господарських договорів, бюджетами зі сплати податків та зборів, а також колективом підприємства в частині своєчасної та повної виплати заробітної плати.
Також стягувач звернув увагу суду на ту обставину, що Відповідач уклавши з Позивачем договір поставки №13/02 від 13.02.2018р. та отримавши від ПП «ІНТЕБ-ПЛАСТ» щебеневу продукцію на суму 48 040,72 грн., забезпечив проведення комплексу дорожніх робіт (експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення) у 2018 році, за які мав отримати кошти від замовника - Служби автомобільних доріг у Полтавській області (далі - САД у Полтавській області) після прийняття таких робіт (послуг) Замовником за наслідками виконання договорів про закупівлю робіт (послуг) за державні (бюджетні) кошти та підписання довідок про вартість виконаних підрядних робіт та витрати (форма №КБ-3) та актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) сторонами таких угод.
За твердженням стягувача, Відповідач отримав розрахунок від Замовника за виконані ним роботи (надані послуги), зокрема, за період 29.04.2019р. - 31.07.2019р. ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від САД у Полтавській області отримав кошти, загальна сума яких складає близько 30 млн. грн.)
Враховуючи вищевикладене, за висновком стягувача, заява ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» про відстрочення виконання судового рішення у справі № 917/227/19 не містить належних доказів об'єктивної неможливості виконання Боржником рішення суду, а тому є такою, що задоволенню не підлягає.
При розгляді заяви суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення суду боржник посилається на тяжке фінансове становище, що робить все можливе для погашення заборгованості перед ПП «ІНТЕБ-ПЛАСТ», проте знаходиться у скрутному фінансовому становищі, має значну кредиторську заборгованість за розрахунками з постачальниками, має заборгованість по заробітній платі перед працівниками за травень-червень 2019р. та перед бюджетом, має арештовані банківські рахунки.
Суд дійшов висновку, що обставини, наведені відповідачем в заяві про відстрочення виконання судового рішення носять не особливий і надзвичайний характер, а свідчать про негативні явища в поточній діяльності відповідача, яка за приписами статті 42 Господарського кодексу України є самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, відтак, не є підставою вважати збиткову діяльність відповідача винятковим випадком у розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України, що зумовлював би ускладнення чи відсутність можливості виконати судове рішення.
При цьому, судом враховано, що розгляд судової справи був у лютому 2019р., а сама заборгованість за договором поставки №13/02 від 13.02.2018р. (яка стягнута рішенням по справі № 917/227/19) виникла у лютому 2018р. і за період з лютого 2018р. по липень 2019р. ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» не вчинив жодних дієвих заходів, спрямованих на погашення заборгованості в добровільному порядку.
Разом з цим, при вирішенні питання щодо доцільності надання відстрочення виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін.
Законом України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
У відповідності до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Суд зазначає, що надання відстрочення виконання рішення суду у даній справі може призвести до порушення майнових інтересів стягувача, як учасника господарських відносин, який належним чином виконав договірні зобов'язання.
Отже, необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, повинні досліджуватися та оцінюватися не тільки доводи боржника, а й заперечення кредитора.
При цьому, необхідно враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все необхідно врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Безпідставне надання відстрочення без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 26.07.2017 у справі №917/1500/16, від 26.05.2015 у справі №922/1671/14, від 04.03.2015 у справі №917/1228/14.
Також судом враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, відповідно до якої несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого п. 1 ст. 6 Конвенції.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).
Так, у рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено про те, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.
У рішенні від 17.05.2005 "Чижов проти України" вказано, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.
Існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року, заява N 3236/03, п. 43).
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року N 18-рп/2012).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року N 11-рп/2012).
Отже, з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для "потерпілої сторони", 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов'язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.
Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції", Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява N 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 06.03.2003 у справі "Ясюнієне проти Литви", заява N 41510/98, п. 27).
Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі "Фуклев проти України", заява N 71186/01, п. 84).
Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
Сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення у справі "Comingersoll S. A. проти Португалії", заява N 35382/97, п. 23, ECHR 2000-IV).
З урахуванням вищенаведеного заява Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про відстрочення виконання рішення суду у справі № 917/227/19 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про відстрочення виконання судового рішення у справі № 917/227/19 відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складений 16.08.2019 р.
Суддя Киричук О.А.