ф
Іменем України
15 серпня 2019 року
Київ
справа №0870/2709/12
адміністративне провадження №К/9901/2734/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів
на постановуЗапорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2012 (суддя: Р.В. Сацький)
та ухвалуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014 (колегія суддів у складі: Л.М. Нагорна, В.В. Мельник, О.В. Юхименко)
у справі №0870/2709/12
за позовомПідприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат»
доСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів
провизнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення,
Підприємство з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» звернулося з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.03.2012 № 0000770801 про нарахування податку на прибуток на загальну суму 1136273,00 грн., в тому числі за основним платежем 1136272,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1,00 грн.
Позов мотивований реальністю виконання господарських операцій зі спірними контрагентами, що підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2012, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000770801 від 06.03.2012 р. про нарахування податку на прибуток в сумі 1136272 грн. та фінансових санкцій в сумі 1,00 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з необґрунтованості доводів податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства при проведенні господарських операцій з ТОВ «Компсі Інтертрейдінг», ТОВ «Техмашгруп», ТОВ «ДНК-ГРУП», ПП «Позітрон», ПП «НДФ «Оптимальні технології», ТОВ «Піраміда», які не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи. Надані позивачем первинні документи підтверджують обсяги задекларованих витрат, до яких податковий орган зауважень не мав. У акті перевірки відсутні будь-які посилання та позиція податкового органу відносно того, які саме виявлені порушення приписів Податкового кодексу України. Крім того, платник податків не зобов'язаний здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками вимог податкового законодавства.
Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові, оскільки вважає, що судові рішення були ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а обставини, що мають значення для вирішення справи, судами з'ясовані неповно.
В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в період з 18.01.2012 по 07.02.2012 уповноваженими фахівцями державної податкової інспекції проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань підтвердження господарських операцій по податку на прибуток за І та ІІ квартали 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Компсі Інтертрейдінг», ТОВ «Техмашгруп», ТОВ «ДНК-ГРУП», ПП «Позітрон», ПП «НДФ «Оптимальні технології» за період поставки з 01.02.2011 по 28.02.2011 та ПП «Позітрон», ТОВ «Піраміда» за період поставки з 01.04.2011 по 30.04.2011, за результатами якої складено акт № 127/08-01/00191218 від 21.02.2012.
Перевіркою встановлено порушення: пп.14.1.27, пп.14.1.202, пп.14.1.203 п.14.1 ст.14, п.138.1, п.138.8 ст.138 , пп.139.19 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України в результаті включення до складу валових витрат сум з придбання товарів на загальну суму 4 656 185 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року - 3267476 грн., за 2 квартал 2011 року - 1 338 709 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 1 136 272 грн., в тому числі: за 1 квартал 2011 року - 816 869 грн., за 2 квартал 2011 року - 319403 грн.
Виявлені порушення пов'язані з тим, що господарські операції з ТОВ «Компсі Інтертрейдінг», ТОВ «Техмашгруп», ТОВ «ДНК-ГРУП», ПП «Позітрон», ПП «НДФ «Оптимальні технології», ТОВ «Піраміда» не містять доказів їх реальності, так як по взаємовідносинам з ТОВ «Компсі Інтертрейдінг» позивачем не надано товарно-транспортних накладних, у зв'язку з чим не підтверджено факт поставки товару, а контрагенти ТОВ «Компсі Інтертрейдінг», ТОВ «Техмашгруп», ТОВ «ДНК-ГРУП», ПП «Позітрон», ПП «НДФ «Оптимальні технології» не знаходяться за місцезнаходженням, вони не звітують або не декларують податкові зобов'язання. У контрагента ПП «Позітрон» анульовані свідоцтва платника податку на додану вартість. По взаємовідносинам з ПП «НДФ «Оптимальні технології» до перевірки не надано документального підтвердження реалізації товарно-матеріальних цінностей відповідно до акту перевірки №149/232/36699731 від 05.05.2011. Відносно ТОВ «Піраміда» зазначено, що відповідно до акта перевірки № 2139/23-307/37068331 від 23.06.2011 операції з придбання та реалізації товарів по ланцюгу не містять по суті ділової мети та не спрямовані на реальне настання правових наслідків.
На підставі вказаного акта перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 06.03.2012 № 0000770801 про нарахування податку на прибуток на загальну суму 1136273,00 грн., в тому числі за основним платежем 1136272,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1,00 грн.
Судами попередніх інстанцій також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Компсі Інтертрейдінг», ТОВ «Техмашгруп», ТОВ «ДНК-ГРУП», ПП «Позітрон», ПП «НДФ «Оптимальні технології», ТОВ «Піраміда», підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України.
Приписами пункту 135.2 статті 135 та пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що як доходи, так і витрати, визначаються на підставі первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Проведення господарських операцій суб'єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.
Зважаючи на вимоги вищенаведених норм попередні судові інстанції, вирішуючи спір по суті, дійшли правильного висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та складу витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
Судами були досліджені всі первинні документи та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до складу витрат на підставі податкових накладних, виданих контрагентами, які на час здійснення господарських операцій були зареєстровані у встановленому законодавством порядку..
З огляду на встановлені судами обставини у справі, а також беручи до уваги індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, правильним є висновок, що у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, у зв'язку з чим право платника податків, тобто позивача, на склад витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третьою особою.
Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.
Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014 - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
І.А. Васильєва
С.С. Пасічник ,
Судді Верховного Суду