12 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 921/268/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Чупрій А.П.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» (далі - ТОВ «Енергогазрезерв», позивач, скаржник) - Джирма А.В. (адвокат, посвід. від 01.12.2017 № 806),
відповідача - приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз» (далі - ПрАТ «Тернопільгаз», відповідач) - Ловчук М.В. (адвокат, свідоцтво від 26.01.2007 № 451, довіреність від 02.01.2019 №03/02),
третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: товариства з обмеженою відповідальністю «Газсервістрейд» (далі - ТОВ «Газсервістрейд») - не з'явилися,
Державного підприємства «Зарубинський спиртовий завод» (далі - ДП «Зарубинський спиртовий завод») - не з'явилися,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ «Енергогазрезерв»
на рішення господарського суду Тернопільської області від 20.11.2018 (головуючий - суддя Стадник М.С.) та
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.05.2019 (головуючий - суддя Кравчук Н.М., судді - Кордюк Г.Т., Орищин Г.В.)
у справі № 921/268/18 за позовом ТОВ «Енергогазрезерв»
до ПрАТ «Тернопільгаз»,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ТОВ «Газсервістрейд», ДП «Зарубинський спиртовий завод»,
про зобов'язання вчинити дії.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ТОВ «Енергогазрезерв» звернулось до суду з позовом до ПрАТ «Тернопільгаз», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ТОВ «Газсервістрейд», ДП «Зарубинський спиртовий завод», про зобов'язання вчинити дії по відключенню (припиненню) газопостачання споживачу боржнику ДП "Зарубинський спиртовий завод".
1.2. Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 525, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2496 «Про затвердження правил постачання природного газу», Постанови Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 № 1678 «Про затвердження Порядку пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення» мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов Договору від 03.01.2017 № 01/в-2017 на проведення робіт з обмеження, відключення та відновлення газопостачання, а саме: невиконання доручення про відключення (припинення) газопостачання боржника-споживача ДП "Зарубинський спиртовий завод", з яким у позивача існують договірні відносини на підставі Договору постачання природного газу від 01.11.2016 № С/215-16 та за яким у ДП "Зарубинський спиртовий завод" утворилася перед позивачем заборгованість у сумі 831 761,57 грн. за листопад-грудень 2016 року, що підтверджується рішенням суду від 02.08.2017 у справі № 921/339/17-г, та яка є непогашеною.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції , постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням господарського суду Тернопільської області від 20.11.2018, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.05.2019, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
2.2. Прийняті у справі рішення мотивовані необґрунтованістю позовних вимог.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. ТОВ «Енергогазрезерв», посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові акти у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Місцевим та апеляційним господарськими судами:
- невірно застосовано норми матеріального права, зокрема пункт 3 частини першої глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС), пункт 15 розділу ІІ, абзац другий пункту 5 розділу ІV Правил постачання природного газу (далі - Правила), пункт 11 Порядку пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення (далі - Порядок);
- порушено норми статті 75 та 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме: не прийнято до уваги визнання відповідачем законності вимог позивача щодо припинення газопостачання ДП «Зарубинський спиртовий завод», вчинивши відповідні дії;
- апеляційним судом не надано правової оцінки листу НКРЕКП від 20.11.2018, чим порушено норми статті 269 ГПК України.
5. Позиція учасників справи
5.1. У відзивах на касаційну скаргу ПрАТ «Тернопільгаз» та ДП «Зарубинський спиртовий завод» заперечують проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просять скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову - без змін.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. 03.01.2017 між ТОВ "Енергогазрезерв" (замовник) та ПАТ "Тернопільгаз" (перейменоване у Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", виконавець) укладено договір № 01/в-2017 на проведення робіт з обмеження, відключення та відновлення газопостачання, відповідно до умов якого виконавець здійснює: роботи по відключенню від газопостачання споживачів, які мають заборгованість перед замовником за спожитий природний газ (споживачів-боржників) за письмовим дорученням замовника; роботи по відновленню газопостачання споживачам за письмовим погодженням замовника; обмеження газопостачання споживачам до рівня планових обсягів ("лімітів") поставки газу, підтверджених замовником через Об'єднане диспетчерське управління НАК "Нафтогаз України" (ОДУ).
6.2. Виконавець здійснює виконання робіт по обмеженню, відключенню та відновленню газопостачання здійснюється виконавцем відповідно до Порядку пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.20006 № 1687 (пункт 1.2, 1.2 договору).
6.3. Відповідно до пункту 2.2 договору замовник не менше ніж за 4 (чотири) календарні робочі дні до початку проведення робіт з відключення від газопостачання споживача - боржника надсилає виконавцю по факсимільному зв'язку письмове доручення на відключення підприємства-боржника від газопостачання та пломбування вхідної запірної арматури (доручення).
Оригінальний примірник кожного такого доручення надсилається замовником на адресу виконавця поштою або передається в інший спосіб (через представника у т.ч.) протягом 5 (п'яти) календарних робочих днів від дати його надіслання по факсу, але не пізніше як за 24 години до дня, на який заплановано виконання.
6.4. Згідно з пунктом 2.3 договору за результатами роботи щодо кожного доручення виконавець, в залежності від досягнутого результату складає відповідні документи, а саме: - акт на відключення (обмеження) від газопостачання та пломбування вхідної засувної арматури; - акт на зняття пломб (акт про відновлення).
6.5. У підпункті 3.1.2 пункту 3.1 договору передбачено, що замовник зобов'язується надавати виконавцю: а) письмові доручення на відключення та пломбування вхідної запірної арматури в строки і на умовах, викладених у пункті 2.2 даного договору; б) письмові доручення на зняття пломб та відновлення газопостачання підприємству, яке розрахувалося за спожитий природний газ та послуги з його транспортування, за формою, затвердженою Мінпаливенерго; в) інші матеріали та інформацію, необхідні для виконання вказаних в даному договорі робіт.
6.6. Результатом роботи виконавця по даному договору вважається: а) відключення виконавцем від газопостачання за письмовим дорученням замовника; б) відновлення газопостачання споживачу в разі надання замовником письмового доручення за формою, затвердженою Мінпаливенерго (пункт 3.3 договору).
6.7. Відповідно до пункту 5.2 договору виконавець не несе відповідальності за обґрунтованість рішень замовника, за якими здійснюється припинення постачання природного газу.
6.8. Договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині надання послуг до 31.12.2017, а в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення (пункт 9.1 договору).
6.9. Відповідно до умов договору, замовник має бути постачальником природного газу боржнику-споживачу.
6.10. Договірні відносини між ТОВ "Енергогазрезерв" (постачальник) та ДП "Зарубинський спиртовий завод" (споживач) підтверджуються укладеним 01.11.2016 договором про постачання природного газу № С/215-16, згідно з умовами якого постачальник зобов'язався поставити природній газ, а споживач - прийняти та оплатити його вартість на підставі актів приймання передачі.
6.11. Згідно з пунктом 6.1 договору № С/215-16 постачальник має право ініціювати/вживати заходів з припинення або обмеження в установленому порядку постачання природного газу споживачеві, зокрема, у разі проведення споживачем неповних або несвоєчасних розрахунків за договором.
6.12. Відповідно до пункту 10.1 договору № С/215-16 договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2016, а в частині невиконаних зобов'язань - до повного їх виконання.
6.13. На виконання умов договору № С/215-16, ТОВ "Енергогазрезерв" поставив, а ДП "Зарубинський спиртовий завод" прийняв природній газ у кількості 141,045 тис. м. куб. всього на суму 1 191 939,54 грн., що підтверджується актами приймання - передачі від 30.11.2016 на суму 431 475,59 грн. та від 31.12.2016 на суму 760 463,95 грн, які останній оплатив частково, що стало підставою для звернення позивача до суду.
6.14. Рішенням господарського суду Тернопільської області від 02.08.2017 у справі № 921/399/17-г, яке набрало законної сили, підтверджено невиконання грошового зобов'язання згідно з договором № С/215-16, задоволено позов ТОВ "Енергогазрезерв" та стягнуто з ДП "Зарубинський спиртовий завод" 816 939,54 грн. заборгованості за поставлений природній газ.
6.15. На виконання зазначеного рішення, 19.09.2017 видано наказ, який за поясненням позивача до виконання не пред'являвся, так як ухвалою господарського суду Тернопільської області від 09.11.2009 у справі № 11/Б-1203 порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Зарубинський спиртовий завод" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого, зокрема, заборонено стягнення на підставі виконавчих документів.
6.16. Ухвалою суду від 31.08.2018 у справі № 11/Б-1203 відмовлено у задоволенні заяви від 17.07.2018 № 17/075-18 ТОВ "Енергогазрезерв" про визнання поточним кредитором відносно ДП "Зарубинський спиртовий завод".
6.17. Позивач, відповідно до умов договору № 01/в-2017 на проведення робіт з обмеження, відключення та відновлення газопостачання, звернувся до відповідача з дорученням від 25.09.2017 № 4 про припинення у примусовому порядку транспортування газу ДП "Зарубинський спиртовий завод" у термін до 9.00 години 02.10.2017, у зв'язку із існуючою заборгованістю за фактично спожитий природний газ у розмірі 831 761,57 грн.
6.18. ПАТ "Тернопільгаз" листом від 29.09.2017 № 04/998 відмовив у виконанні доручення з посиланням на те, що станом на 25.09.2017 та після вказаної дати ТОВ "Енергогазрезерв" не є постачальником природного газу ДП "Зарубинський спиртовий завод" та не здійснює діяльності з реалізації природного газу безпосередньо вказаному споживачу на підставі укладеного з ним договору, а тому дії з припинення будуть суперечити вимогам Закону України "Про ринок природного газу", "Правилам постачання природного газу", затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2017 № 2496 та Порядку пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення.
6.19. Позивач повторно звернувся до ПАТ "Тернопільгаз" з дорученням (вимогою) від 05.10.2017 № 05/101, в якому зазначив, що між ТОВ "Енергогазрезерв" та боржником ДП "Зарубинський спиртовий завод" існують договірні відносини на підставі договору на постачання природного газу від 01.11.2016 № С/215-16, за яким у останнього є заборгованість у розмірі 831 761,57 грн, що підтверджується рішенням суду від 02.08.2017 у справі № 921/339/17-г, а тому вимагав у визначений законодавством термін виконати його доручення про припинення газопостачання ДП "Зарубинський спиртовий завод".
6.20. 08.11.2017 Збаразьким УЕГГ ПАТ "Тернопільгаз" припинено газопостачання ДП "Зарубинський спиртовий завод", про що складено акт про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засувної арматури газопроводу.
6.21. ПАТ "Тернопільгаз" листом від 09.11.2017 № 03/1180 повідомив позивача про відновлення газопостачання ДП "Зарубинський спиртовий завод", у зв'язку із одержанням претензії від 08.11.2017 № 08/18 від ТОВ "Газсервістрейд", як єдиного постачальника природного газу у 2017 році для ДП "Зарубинський спиртовий завод" на підставі укладеного договору від 28.04.2016 № 27/04 на постачання природного газу, та погоджених номінацій ПАТ "Укртрансгаз" на 2017 рік.
6.22. Відповідно до умов договору від 28.04.2016 № 27/14 постачальник (ТОВ "Газсервістрейд") постачає споживачеві (ДП "Зарубинський спиртовий завод") природний газ, а споживач оплачує його вартість.
6.23. Пунктом 11.1 договору передбачено, що договір набуває чинності з дати його підписання і діє в частині постачання газу до 31.12.2016, а в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення.
6.24. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 11.2 договору).
6.25. Договір від 28.04.2016 № 27/04 продовжив свою дію на 2017 рік на тих самих умовах відповідно до пункту 11.1 договору.
6.26. Позивач, вважаючи свої права порушеними, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору № 01/в-2017 на проведення робіт з відключення газопостачання споживачу боржнику ДП "Зарубинський спиртовий завод", звернувся з позовом до суду про зобов'язання вчинити дії щодо припинення газопостачання.
6.27. Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, встановив, що припинення газопостачання, як відповідальність за порушення споживачем строку розрахунків за спожитий природний газ, може здійснити тільки діючий постачальник газу, який поставляє такий газ споживачу на підставі укладеного з ним договору на постачання природного газу та в межах строку його дії.
Врахувавши, що дія укладеного сторонами договору постачання природного газу від 01.11.2016 № С/215-16 припинилась у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, а правовідносини сторін щодо розрахунків виникли саме із цього договору, суди дійшли висновку, що вимога позивача про зобов'язання відповідача припинити газопостачання є безпідставною.
7. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
7.1. Закон України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 № 329-VІІІ:
частина перша статті 1:
- постачальник природного газу (далі - постачальник) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу;
- постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів;
- споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини;
стаття 3:
- ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб'єктів природних монополій, та за принципами вільного вибору постачальника природного газу;
частини перша, третя та четверта статті 12:
- постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами;
- права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу;
- правила постачання природного газу затверджуються Регулятором після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства і є обов'язковими для виконання всіма постачальниками та споживачами;
частини перша, друга та третя статті 13:
- споживач має право, зокрема, на вільний вибір постачальника; безоплатну зміну постачальника, крім випадків, передбачених абзацом другим частини першої статті 14 цього Закону;
- споживач зобов'язаний, зокрема забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів;
- у разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із законом;
частини перша та друга статті 14:
- усім споживачам гарантується право вибору постачальника;
- діючий постачальник не має права встановлювати умови для припинення договору постачання, які обмежують право споживача на зміну постачальника;
- за умови виконання споживачем своїх зобов'язань за договором постачання:
1) зміна постачальника за ініціативою споживача має бути завершена в термін не більше трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити постачальника, за умови дотримання правил зміни постачальника, у тому числі обов'язку щодо здійснення повного остаточного розрахунку з попереднім постачальником;
2) до припинення договору постачання діючий постачальник зобов'язаний забезпечувати постачання природного газу споживачу на умовах чинного договору.
Наявність спору між діючим постачальником і споживачем, який заявив про намір змінити постачальника, не є підставою для затримки у виконанні договору постачання з новим постачальником.
7.2. Правила постачання природного газу, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Правила):
Загальні положення:
діючий постачальник - постачальник природного газу, з яким укладено договір постачання природного газу і який постачає природний газ споживачу;
новий постачальник - постачальник природного газу, з яким споживач, що має діючого постачальника, уклав договір постачання природного газу та який буде здійснювати постачання природного газу у періоді, наступному після періоду постачання природного газу діючим постачальником;
розрахунковий період - газовий місяць, визначений договором постачання природного газу, в якому діючим постачальником забезпечується постачання природного газу споживачу та здійснюються відповідні розрахунки за поставлений природний газ;
Розділ ІІ:
пункт 1:
- підставою для постачання природного газу споживачу є, зокрема:
наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов;
відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків;
пункт 2:
- постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором;
пункт 3:
- укладення договору постачання природного газу здійснюється з урахуванням таких вимог:
споживач має право укласти договір постачання природного газу з будь-яким постачальником за умови відсутності простроченої заборгованості за поставлений природний газ перед діючим постачальником;
договір постачання природного газу укладається на весь очікуваний обсяг споживання природного газу, необхідний споживачу, або по його точці комерційного обліку, якій присвоєно окремий ЕІС-код, та на строк, який кратний величині розрахункового періоду, визначеного в договорі постачання природного газу:
пункт 9:
- постачальник забезпечує споживача необхідним підтвердженим обсягом природного газу на визначений договором період;
пункт 19:
- забезпечувати постачання природного газу на умовах та в обсягах, визначених договором на постачання природного газу, за умови дотримання споживачем дисципліни відбору природного газу та розрахунків за нього;
Розділ IV:
пункт 2:
- кожен споживач (у тому числі побутовий споживач) має право на вільний вибір постачальника шляхом укладення з ним договору постачання природного газу відповідно до умов та положень, передбачених цими Правилами;
- зміні постачальника у відповідному розрахунковому періоді має передувати укладання договору постачання природного газу з новим постачальником та розірвання договору постачання природного газу з діючим постачальником або його призупинення в частині постачання природного газу, а також відсутність у споживача простроченої заборгованості за поставлений природний газ перед діючим постачальником;
пункт 4:
- кожен споживач, який має намір змінити постачальника у відповідному розрахунковому періоді, повинен виконати свої зобов'язання по розрахунках за природний газ перед діючим постачальником та підписати з ним угоду про розірвання договору постачання природного газу або його призупинення в частині постачання природного газу з дати, з якої постачання природного газу буде здійснювати новий постачальник, відповідно до пункту 5 цього розділу;
- за умови дотримання вищезазначених умов зміна постачальника має бути завершена протягом періоду часу, який не перевищує 21 день з дати отримання діючим постачальником повідомлення споживача про його намір змінити постачальника;
пункт 5:
- повідомлення споживачем діючого постачальника про намір змінити постачальника є пропозицією про розірвання договору постачання природного газу або його призупинення в частині постачання природного газу і повинно містити дату розірвання (призупинення) чинного договору постачання природного газу, яка визначається останнім календарним днем перед датою, з якої договір постачання природного газу з новим постачальником набере чинності. З метою забезпечення безперебійного постачання природного газу діючий постачальник поставляє природний газ споживачу до останнього дня терміну дії існуючого договору постачання природного газу відповідно до умов та положень, узгоджених у ньому, а договір постачання природного газу, укладений з новим постачальником, набирає чинності наступного дня після розірвання (призупинення) договору з діючим постачальником, але за умови, що у споживача не буде простроченої заборгованості за поставлений природний газ перед діючим постачальником;
- якщо на початок періоду фактичного постачання природного газу новим постачальником чи протягом цього періоду у споживача виникне прострочена заборгованість за поставлений природний газ перед попереднім постачальником (через розбіжності між плановим і фактичним споживанням, настання терміну остаточного розрахунку після початку постачання газу новим постачальником тощо), останній має право повідомити про це Оператора ГТС та здійснити заходи, передбачені цими Правилами, щодо припинення постачання природного газу споживачу-боржнику, у тому числі через Оператора ГРМ;
пункт 6:
- фактичне постачання природного газу новим постачальником може починатись виключно з першого числа розрахункового періоду, наступного за тим, у якому з новим постачальником було укладено договір на постачання, та за умови включення споживача до підтвердженої номінації постачальника в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи;
7.3. Порядок пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 № 1687:
пункт 1:
- цей Порядок визначає процедуру припинення (обмеження) газопостачання підприємствам - споживачам природного газу у разі порушення ними строку розрахунків за спожитий природний газ або за надані послуги з його транспортування, відмови від зменшення обсягу газоспоживання та переходу на роботу з використанням резервних видів палива згідно з графіками, затвердженими Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, на період різких похолодань, а також відбору природного газу за відсутності у споживачів планового обсягу поставки природного газу на поточний місяць, який виділяється постачальником згідно з договором на постачання споживачу природного газу;
пункт 2:
- газопостачання може бути припинено (обмежено) споживачем або газодобувним, газорозподільним, газотранспортним підприємством, уповноваженим Міненерговугіллям на припинення (обмеження) газопостачання споживачам;
пункт 3:
- газодобувне, газорозподільне, газотранспортне підприємство з власної ініціативи у разі порушення споживачем строку розрахунків за спожитий природний газ (коли зазначене підприємство є його постачальником) або за надані послуги з його транспортування припиняє або обмежує газопостачання, а у випадку відсутності у споживача ліміту природного газу припиняє газопостачання згідно з умовами договору на транспортування газу;
В іншому разі припинення (обмеження) газопостачання здійснюється за дорученням постачальника на підставі укладеного з ним договору.
7.4. Кодекс газорозподільних систем, затверджений Міністерством юстиції 06.11.2015 за № 1379/27824:
- постачальник природного газу (постачальник) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу;
- споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу;
7.5. ЦК України:
пункт 1 частини другої статті 11:
- підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини;
частина перша статті 526:
- зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;
7.6. ГК України:
частина перша статті 193:
- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;
7.7. ГПК України:
частина перша статті 74:
- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;
частина третя статті 74:
- докази подаються сторонами та іншими учасниками справи;
стаття 76:
- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;
частина перша статті 77:
- обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування;
частина перша статті 79:
- достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування;
частина третя статті 86:
- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);
8. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
8.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
8.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
9. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
9.1. Спір виник у зв'язку з вимогою Позивача (як попереднього постачальника природного газу) до Відповідача (як Оператора ГТС) здійснити припинення у примусовому порядку транспортування газу ДП "Зарубинський спиртовий завод" діючим постачальником, яким є ТОВ "Газсервістрейд", у зв'язку із існуючою заборгованістю ДП "Зарубинський спиртовий завод" за фактично спожитий природний газ у розмірі 831 761,57 грн перед Позивачем.
9.2. Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів.
Частиною другою статті 20 ГК України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема визнання наявності або відсутності прав.
9.3. Частиною другою статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
9.4. Отже, позивач, звертаючись до суду з позовною заявою, на виконання у тому числі приписів статті 74 ГПК України, зобов'язаний довести наявність порушених його прав та законних інтересів, а суд, у свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для захисту прав позивача.
9.5. При цьому відповідно до статті 14 ГПК України суд здійснює розгляд справи виключно в межах заявлених позовних вимог і не наділений повноваженнями щодо самостійної зміни замість позивача підстав або предмета позову, а вправі лише надати правову кваліфікацію спірним правовідносинам в межах заявлених підстав та предмета позову.
9.6. Позивач, наполягаючи на задоволенні позову, вважає, що спір у справі виник внаслідок невиконання відповідачем умов Договору від 03.01.2017 № 01/в-2017 на проведення робіт з обмеження, відключення та відновлення газопостачання, а саме - ухилення від виконання доручення про припинення газопостачання споживачу-боржнику ДП «Зарубинський спиртовий завод».
Заявлена у даній справі позовна вимога стосується зобов'язання відповідача вчинити певні дії - припинити газопостачання ДП «Зарубинський спиртовий завод», у зв'язку з існуванням простроченої заборгованості за спожитий природний газ перед постачальником.
9.7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що договір про постачання природного газу від 01.11.2016 № С/215-16, укладений між ТзОВ "Енергогазрезерв" та ДП "Зарубинський спиртовий завод" припинив свою дію 31.12.2016. Доказів пролонгації дії договору та постачання природного газу ДП "Зарубинський спиртовий завод" у 2017 році в матеріалах справи відсутні.
Факт поставки позивачем природного газу ДП "Зарубинський спиртовий завод" згідно з договором від 01.11.2016 № С/215-16 у листопаді-грудні 2016 року та заборгованість за спожитий газ у розмірі 816 939,54 грн підтверджується рішенням господарського суду Тернопільської області від 02.08.2017 у справі № 921/399/17-г.
Також встановлено, що постачальником газу для ДП "Зарубинський спиртовий завод" у період 2017-2018 роки є ТОВ "Газсервістрейд" згідно з договором від 28.04.2016 № 27/04, що не заперечується і самим позивачем.
9.8. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються Законом України «Про ринок природного газу» № 329-VІІІ, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
З огляду на приписи пункту 3 Розділу І та пункту 3 Розділу ІІ Правил (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) вбачається, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу укладеного відповідно до вимог цих Правил між постачальником та споживачем і протягом кратної величини розрахункового періоду може діяти лише один договір постачання природного газу.
У разі проведення споживачем неповних або несвоєчасних розрахунків за договором постачальник має право ініціювати/вживати заходів з припинення або обмеження постачання природного газу споживачу в установленому порядку. Дане право постачальника закріплено у пункті 13 Розділу ІІ Правил.
Верховний Суд відзначає, що вказане право постачальника реалізується у встановленому порядку щодо обмеження/припинення природного газу.
Порядок припинення або обмеження природного газу регламентується, зокрема, Кодексом газорозподільних систем, Правилами постачання природного газу, Порядком пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення.
9.9. Підпунктом 3 пункту 1 глави 7 Розділу VІ Кодексу ГРС визначено, що оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням Правил безпеки системи газопостачання та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у випадку подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання.
9.10. Постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 № 1687 затверджено Порядок пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, який визначає процедуру припинення (обмеження) газопостачання підприємствам - споживачам природного газу (далі - споживач) у разі порушення ними строку розрахунків за спожитий природний газ або за надані послуги з його транспортування, відмови від зменшення обсягу газоспоживання та переходу на роботу з використанням резервних видів палива згідно з графіками, затвердженими Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, на період різких похолодань (далі - відповідний графік), а також відбору природного газу за відсутності у споживачів планового обсягу поставки природного газу на поточний місяць (далі - ліміт природного газу), який виділяється постачальником згідно з договором на постачання споживачу природного газу.
Відповідно до пункту 3 Порядку газодобувне, газорозподільне, газотранспортне підприємство з власної ініціативи у разі порушення споживачем строку розрахунків за спожитий природний газ (коли зазначене підприємство є його постачальником) або за надані послуги з його транспортування припиняє або обмежує газопостачання, а у випадку відсутності у споживача ліміту природного газу припиняє газопостачання згідно з умовами договору на транспортування газу.
В іншому разі припинення (обмеження) газопостачання здійснюється за дорученням постачальника на підставі укладеного з ним договору.
Системний аналіз наведених норм вказує на те, що газопостачання споживачу припиняється тільки підприємством, яке є його постачальником на підставі укладеного договору на постачання природного газу та у межах строку його дії.
9.11. Як встановлено судом першої та апеляційної інстанцій договір № С/215-16 від 01.11.2016 про постачання природного газу ТОВ «Енергогазрезерв» припинив свою дію 31.12.2016. Постачальником природного газу для ДП "Зарубинський спиртовий завод" у період з 2016 по 2018 роки був ТОВ «Газсервістрейд», при цьому з 2017 році останній був єдиним постачальним.
9.12. Доводи касаційної скарги щодо невірного застосування норми матеріального права, зокрема пункту 3 частини першої глави 7 розділу VI Кодекс ГРС, пункту 11 Порядку зазначених висновків попередніх судів на підставі встановлених обставин справи не спростовують.
9.13. Щодо доводів касаційної скарги з приводу неправильного незастосування судами попередніх інстанцій положень абзацу другого пункту 5 розділу ІV Правил постачання природного газу Верховний Суд зазначає таке.
Зазначені Правила регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи.
Абзац другий пункту 5 розділу ІV Правил повинен застосовуватися до правовідносин, які стосуються зміни постачальника природного газу споживачами за наявності у сукупності таких умов:
- споживач, у порядку та за формою передбаченою пункту 5 розділу ІV Правил повідомив попереднього постачальника природного газу щодо наміру розірвати договір або його призупинити;
- заміна постачальника природного газу повинна відбутися на початку розрахункового періоду;
- у споживача відсутня прострочена заборгованість за постачання природного газу перед діючим постачальником (крім випадків, якщо виникне прострочена заборгованість за поставлений природний газ перед попереднім постачальником, зокрема через розбіжності між плановим і фактичним споживанням; настання терміну остаточного розрахунку після початку постачання газу новим постачальником тощо).
Верховний Суд відзначає, що встановлені судами обставини справи щодо зміни постачальників виключають можливість застосовування до регулювання спірних правовідносин абзац другий пункту 5 розділу ІV Правил постачання природного газу.
Відтак, Суд приходить до висновку про відхилення доводу касаційної скарги з приводу неправильного незастосування судами попередніх інстанцій зазначених положень абзацу другого пункту 5 розділу ІV Правил.
9.14. Верховний Суд також виходить з того, що судами встановлено, що 08.11.2017 Збаразьким УЕГГ ПАТ "Тернопільгаз" виконано доручення позивача та припинено газопостачання ДП "Зарубинський спиртовий завод", 09.11.2017 ПАТ "Тернопільгаз" відновлено газопостачання ДП "Зарубинський спиртовий завод", про що листом від 09.11.2017 № 03/1180 повідомлено позивача, який в подальшому не звертався з вимогою до Відповідача щодо повторного відключення.
9.15. З викладених вище міркувань у їх сукупності, враховуючи встановлені судами обставини справи Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для припинення споживачу-боржнику ДП "Зарубинський спиртовий завод" газопостачання.
9.16. За таких обставин суд касаційної інстанції відхиляє доводи касаційної скарги в частині неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права у сфері газопостачання.
9.17. Викладений у касаційній скарзі довід про те, що суд апеляційної інстанції в постанові не надав правової оцінки зазначеному листу НКРЕКП заслуговує на увагу. Водночас, Верховний Суд виходить з такого.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника, які викладені ним у касаційній скарзі, та їх відображення у оскаржуваних судових рішеннях, питання вичерпності висновків судів, суд касаційної інстанції враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відтак надання відповіді на кожний аргумент має розглядатись крізь призму істотності впливу того чи іншого питання на коло питань, що їх належить розв'язати у межах конкретної справи.
Верховний Суд зазначає, що листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер.
Ненадання правової оцінки зазначеному листу НКРЕКП у постанові суду є проявом недотриманням судом норм процесуального права, проте таке недотримання процесуальних норм не впливає на правильність висновків суду в цій справі.
9.17. У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
9.18. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.
9.19. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, яких у цьому випадку немає.
10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
10.1. Звертаючись з касаційною скаргою, позивач не спростував наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень у справі.
10.2. Доводи ПрАТ «Тернопільгаз» та ДП «Зарубинський спиртовий завод», викладені у відзивах на касаційну скаргу, з урахуванням наведеного беруться до уваги Касаційним господарським судом як такі, що узгоджуються з обставинами справи, встановленими попередніми судовими інстанціями
10.3. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ «Енергогазрезерв» залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення у справі - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.
11. Судові витрати
11.1. Понесені позивачем у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
Рішення господарського суду Тернопільської області від 20.11.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.05.2019 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Колос