Справа № 2-а-838/10/0108
15 березня 2010 року
Суддя Керченського міського суду Автономної Республіки Крим Левченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Керчі адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Керч про стягнення недоотриманої соціальної допомоги дітям війни, -
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що маючи статус «Дитини війни» він у період з 2007 по 2008р не в повному обсязі одержував передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, незважаючи на визнання неконституційним положень п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», що призупинив підвищення розмірів пенсії даної категорії пенсіонерів. Вважає дані дії відповідача неправомірними і просить стягнути недоплачену суму допомоги за період з 2007 по 2008 рік у сумі 3180,60 грн., поновивши строк для звернення до суду через непоінформованість, а також зобов'язати відповідача виконувати начислення щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату з січня 2009 року. Позивач просить розглянути справу в порядку письмового провадження та стягнути суму по день суда.
Відповідач в судове засідання не з'явився, просить справу розглянути у відсутність їх представника в порядку письмового провадження. Надав суду письмові заперечення, в яких просить застосувати річний строк на звернення до суду з адміністративним позовом та у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов підлягаючим частковому задоволенню по наступних підставах.
Із сукупності зібраних у справі доказів судом встановлено, що позивач, який народився 18.01.1942 року дійсно є пенсіонером за віком і має статус «дитини війни». (а.с. 7). Отже, має право, у відповідності зі ст.ст. 6-7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18.11.2004 г., на одержання надбавки у вигляді 30 % мінімальної пенсії за віком за рахунок коштів Держбюджету, тим більше, що положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-v від 19.12.2006 г. і пп.2 п. 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» № 107-VI від 28.12.2007 г. рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 г. і № 10-рп/2008 від 22.05.2008 г. визнані неконституційними, що не оскаржується відповідачем.
У частині 2 статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відсутність механізму виплат зазначеної надбавки в законі у відповідності зі ст. 3 Конституції України не дає підстав Пенсійному Фонду України відмовити позивачу в її виплаті, тому що норма ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є діючою, а при відсутності закону, що регулює дані правовідносини, повинен застосовуватися закон, що регулює подібні правовідносини, відповідно до вимог ч.4 ст. 8 і ч.7 ст. 9 КАС України. Таким чином, для розрахунків зазначеної надбавки необхідно керуватися ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 г., де зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, який у свою чергу щорічно встановлюється законом про державний бюджет України на наступний рік. Доводи відповідача про те, що ця норма закону застосовується виключно до розмірів надбавок до пенсій, призначуваних відповідно до даного закону, не може служити підставою до відмови в позові, оскільки інший розмір чинним пенсійним законодавством України не передбачений.
Не можуть бути покладені в основу відмови в задоволенні позову доводи відповідача про відсутність перерахувань із Державного бюджету коштів на зазначені виплати, оскільки, хоча в ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зазначено, що фінансове забезпечення соціальних виплат здійснюється не за рахунок бюджету Пенсійного Фонду України, а за рахунок коштів Держбюджету, у ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що саме на Пенсійний Фонд покладено керівництво та управління солідарною системою, збір,
акумуляція й облік страхових внесків, призначення пенсій і підготовка документів для
їхньої виплати, забезпечення своєчасного й у повному обсязі фінансування й виплати пенсій, здійснення контролю над цільовим використанням коштів Пенсійного Фонду». Тому відповідач є головним розпорядником коштів для виплати пенсій і надбавок «дітям війни», а, отже, належним відповідачем за позовом.
Також судом не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідача щодо посилання на постанову Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р., за якою виплата надбавки дітям війни проводиться : з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні, оскільки положення КМУ суперечать Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно із ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн. Відповідно до ст.1 Закону України « Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» № 1646-V1 від 20.10.09р, який набрав чинності 04.11.09р розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01 листопада 2009 р складає - 573 грн., а з січня 2010р - 695 грн.
У відповідності зі ст. 99 КАС України адміністративний позов подається протягом року з того моменту, як особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод або інтересів, на що вказує у своїх запереченнях відповідач, а, оскільки позивач звернувся до суду тільки у січні 2010 р. і не надав суду доказів поважних причин для поновлення пропущеного строку, тому його вимоги підлягають задоволенню тільки за період з січня 2009 р. по лютий 2010 р.
Згідно ч.2 ст. 11 КАСУ суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи, що позивач частково одержував надбавку до пенсії в розмірі, визначеному Постановою КМУ № 530 від 28.05.2008 р. та відсутності відомостей про виплати за березень 2010 р, заборгованість по виплатах склала:
з січня 2009р по жовтень 2010р: ( 498 х 30 %- 49,80) х 10 = 996 грн.;
з листопада 2009р по грудень 2009р: ( 573х30%-49,80)х 2= 244,20 грн.;
за січень та лютий 2010р: 695 х30 %-49,80=158,70 грн. х 2 = 317,40 грн.,
а всього - 1557,60 грн.
Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача виконувати начислення щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату з січня 2009 р., то вони задоволенню не підлягають, так як зобов'язання виконувати закони України закріплено у Конституційному принципі верховенства права і суд не має зобов'язувати до цього відповідача.
З огляду на п.4 ч.2 ст. 162 КАС України суд може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.
Таким чином, дії відповідача щодо невиплати надбавки до пенсії позивачу за період з січня 2009р по лютий 2010р. є неправомірними та відповідно до п.4 ч.2 ст. 162 КАС України суд вважає, що з відповідача на користь позивача за цей період підлягає стягненню сума у розмірі 1557 грн. 60 коп.
На підставі викладеного й керуючись ст.ст. 7-12, 69-72, 76-79, 86, 99-100, 159-163 КАС України, Законом України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» № 1691-V1 від 18.02.2010р, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в м. Керчі на користь ОСОБА_1 - 1 557 грн. 60 коп. ( одна тисяча п'ятсот п'ятдесят сім гривень 60 копійок) невиплаченої надбавки до пенсії, як « дитині війни» за період з січня 2009 р по лютий 2010 р.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду АРК в порядки та строки, згідно з чинним законодавством.
Суддя В.П. Левченко