Справа № 580/1039/19 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:
А.В. Руденко
Іменем України
14 серпня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Парінова А.Б.,
Федотова І.В.,
за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 про зобов'язання надати житлову субсидію на сплату комунальних послуг,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому просила зобов'язати відповідача надати житлову субсидію на сплату комунальних послуг з 01.10.2018 року; визнати дії посадових осіб відповідача неправомірними.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулась до відповідача за отриманням субсидії на сплату комунальних послуг, проте відповідач відмовив їй у призначенні субсидії з тих підстав, що позивач не внесла в декларацію відомості про членів домогосподарства, які не проживають в даній квартирі, тому вважає відмову у призначенні субсидії на оплату комунальних послуг протиправною та такою, що порушує її права.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено частково, визнано повідомлення від 02 січня 2019 року №709522 Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про відмову у призначенні житлової субсидії позивачу протиправним; скасовано повідомлення від 02 січня 2019 року №709522 Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про відмову у призначенні житлової субсидії позивачу; зобов'язано Департамент соціальної політики Черкаської міської ради повторно розглянути заяву позивача від 13 листопада 2018 року про надання житлової субсидії на оплату комунальних послуг з 01 жовтня 2018 року та прийняти рішення, передбачене пунктом 14 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №848 від 21.10.1995 року.
При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не вчинив всіх дій, передбачених Положенням №848, з метою вирішення питання про призначення житлової субсидії позивачу, тому рішення про відмову в призначенні житлової субсидії прийнято з формальних підстав, є протиправним та підлягає скасуванню. Крім того, відповідач не встановив обставин, які є підставою для призначення житлової субсидії, тобто не вчинив дії, які відносяться до його дискреційних повноважень, тому позовна вимога про зобов'язання відповідача надати житлову субсидію є передчасною і задоволенню не підлягає.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи. Апелянт зазначає, що позивачем для призначення субсидії, всупереч п.13 Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 не задекларовані відомості про всіх членів сім'ї зі складу домогосподарства, незалежно від реєстрації їхнього місця проживання (фактичного місця проживання).
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що позивач проживає вдвох із сином ОСОБА_2 в м. Черкасах за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується копією акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї №3855 від 03.07.2017 року.
13.11.2018 року позивач звернулась до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради із заявою та декларацією про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії №2350 від 13.11.2018 року.
В декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії №2350 від 13.11.2018 року зазначені: ОСОБА_1 серія та номер паспорта НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 серія та номер паспорта НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 та особи, які не проживають у домоволодінні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Згідно повідомлення про призначення субсидії на житлово-комунальні послуги до особової справи №709522 від 02.01.2019 року позивачу не призначено житлову субсидію з 01 жовтня 2018 року. Підставою відмови зазначено неповний набір документів.
Листом Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради №П-347/28-5/01-24 від 04.03.2019 року позивача повідомлено, оскільки позивач не задекларувала відомості про членів домогосподарства, заява і декларація про призначення житлової субсидії вважаються не поданими.
Позивач, вважаючи таку відмову відповідача протиправною, а свої законні права та інтереси порушеними, звернулась з даним адміністративним позовом до суду.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність відмови відповідача, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.
Питання щодо надання субсидій врегульовано Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848 (далі - Положення №848 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин))
Дане положення визначає умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату управління багатоквартирним будинком, користування житлом або його утримання, послуг з транспортування та розподілу природного газу та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, визначено Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.
Відповідно до пункту 2 Положення № 848 право на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а також субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - субсидія) поширюється на громадян, які проживають у житлових приміщеннях (будинках), в частині оплати ними користування житлом; утримання житла; управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.
На підставі п. 7 Положення № 848 субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, які фактично проживають), яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на строкову військову службу.
Кількість зазначених осіб визначається на початок місяця з якого призначається субсидія.
У разі коли кількість фактично проживаючих зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб є меншою, ніж кількість зареєстрованих у такому приміщенні (будинку) осіб, субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, які фактично у ньому проживають, на підставі рішення районної, районної у м. Києві і Севастополі держадміністрації та виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради або утвореної ними комісії. Під час прийняття рішень у таких випадках враховується наявність документів, що підтверджують тимчасову відсутність осіб з числа зареєстрованих (довідки, що підтверджують місце перебування особи на території іншої адміністративно-територіальної одиниці у зв'язку з роботою, лікуванням, навчанням, довготривалим відрядженням, відбуванням покарання, довідки про оплату житлово-комунальних послуг в іншому житловому приміщенні (будинку), акти обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства селищної, сільської або міської ради, акти житлово-експлуатаційних організацій про фактично проживаючих осіб, договори оренди житла в іншому місці). У разі відсутності документів, що підтверджують тимчасову відсутність осіб з числа зареєстрованих, рішення приймається на підставі актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.
Відповідно до п. 13 Положення № 848 для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем реєстрації (орендарі - за місцем проживання): заяву про призначення житлової субсидії та декларацію про доході витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за встановленими формами; довідки про доходи - у разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням. У разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, та неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення з зазначенням їх розміру; договір найму (оренди) житла (за наявності).
Судом встановлено, що позивач подала відповідачу заяву про призначення житлової субсидії №2350 від 13.11.2018 року про призначення субсидії з жовтня 2018 року та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням житлової субсидії, у якій крім себе вказала зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 членів сім'ї: сина ОСОБА_2 із зазначенням всіх необхідних даних, які передбачені декларацією, а також колишнього зятя - ОСОБА_3 , дочку ОСОБА_4 , внучок ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та малолітнього правнука ОСОБА_7 із зазначенням лише їх дати народження та примітки, що інформацією про вказаних осіб щодо їх місця проживання, роботи, доходи, транспортні засоби та придбане майно не володіє.
Як зазначено вище, відповідач відмовив позивачу в наданні житлової субсидії, оскільки позивачем не було вказано у повному обсязі відомості про всіх членів сім'ї домогосподарства та їх доходи.
Згідно вимог п. 13 Положення 848 заява і декларація вважаються не поданими у разі, коли: - не внесені у повному обсязі відомості про членів домогосподарства (прізвище, ім'я та по батькові, сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія та/або номер паспорта, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за його серією та номером); - не внесені у повному обсязі відомості про членів сім'ї осіб із складу домогосподарства, доходи яких враховуються під час призначення субсидії (прізвище, ім'я та по батькові, сімейний зв'язок з особою із складу домогосподарства, число, місяць і рік народження, серія та/або номер паспорта, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за його серією та номером); - не зазначені відомості про адресу домогосподарства та номери особових рахунків; відсутня згода на обробку персональних даних про членів домогосподарства та членів сім'ї осіб із складу домогосподарства, доходи яких враховуються під час призначення субсидії, даних про доходи та майно.
Водночас, позивач дотрималась вищенаведених вимог положення та вказала всю відому їй інформацію про зареєстрованих та не проживаючих у квартирі осіб.
Викладене в листі відповідача твердження, що позивач не вказала у декларації серію та/або номер паспорта, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за його серією та номером) та інформацію про доходи осіб, які не проживають із нею не відповідають дійсності, оскільки позивач зазначила у декларації про відсутність інформації щодо місця проживання цих осіб та про їхні доходи, тому дотрималась вимог п. 13 Положення №848.
Крім того, відповідачу було достеменно відомо про те, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 з позивачем фактично не проживають, про що соціальним працівником відповідача складено акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї №3855 від 03.07.2017 року.
З матеріалів справи вбачається, що позивач на вимогу п. 13 Положення № 848 у декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії вказала у повному обсязі відомості про членів домогосподарства (прізвище, ім'я та по батькові, сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія та/або номер паспорта, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта), які фактично проживають у квартирі за вказаною адресою, та всю відому їй інформацію про осіб, які фактично з нею не проживають.
Отже, вказана підстава департаменту для відмови у призначенні житлової субсидії є необґрунтованою, оскільки позивачем у повному обсязі внесені відомості про членів домогосподарства, що підтверджується декларацією про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії.
Разом з тим, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідно до п.п. 13, 14 Положення № 848 для забезпечення об'єктивного, неупередженого і всебічного розгляду комісією заяви про призначення житлової субсидії відповідач міг запропонувати позивачу подати додаткові документи, які не передбачені цим Положенням, але необхідні для прийняття обґрунтованого рішення.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів, які б свідчили, що відмова у призначенні житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово - комунальних послуг прийнята на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для його прийняття.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності прийняття повідомлення від 02.01.2019 №709522 про відмову у призначенні житлової субсидії, та з метою ефективного способу захисту порушеного права, зобов'язання Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради повторно розглянути заяву позивача про призначення житлової субсидії від 13.11.2018 року.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Б. Парінов
Суддя І.В. Федотов