Кіровоградської області
"03" липня 2007 р.
Справа № 3/137
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 3/137
за позовом: акціонерного комерційного банку "Національний кредит" в особі філії акціонерного комерційного банку "Національний кредит" в м. Світловодськ,
до відповідача: Державної виконавчої служби у м. Світловодськ та Світловодському районі, правонаступником якого є Відділ державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області,
про стягнення 27300,00 грн.,
за участі представників:
позивача - начальник відділу примусового виконання судових рішень Кононенко Ю.О., довіреність № 9 від 26.01.07;
відповідача - державний виконавець Булаєнко С.М., довіреність № 11337 від 13.06.07.
Акціонерний комерційний банк "Національний кредит" в особі філії акціонерного комерційного банку "Національний кредит" звернувся до господарського суду з позовною заявою № 01-140 від 23.05.2006 року, яка містить вимогу наступного змісту: стягнути з Державної виконавчої служби у м. Світловодськ та Світловодському районі шкоду (збитки) в сумі 27300,00 грн. на користь позивача.
8 лютого 2007 року державною виконавчою службою у м. Світловодськ та Світловодському районі надано суду пояснення у письмовому вигляді № 2505 від 07.02.2006 року в якому зазначено, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
15 лютого 2007 року АКБ "Національний кредит" в особі філії АКБ "Національний кредит" надано суду пояснення № 09-6/45 від 14.02.2007 року.
3 квітня 2007 року відділом державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції надано суду відзив на позовну заяву у справі № 6099 від 02.04.2007 року в якому зазначено, що позов необхідно залишити без задоволення.
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 15 травня 2007 року до участі у справі залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватне мале підприємство "Нива" та товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Істок".
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд встановив наступні обставини справи.
Відділ державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області є правонаступником ліквідованої Державної виконавчої служби у м. Світловодськ та Світловодському районі, що слідує із наказу Міністерства юстиції України від 25.01.2007 року № 21/5.
Державна реєстрація Відділу державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області проведена 21.03.2007 року, що засвідчено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (т. 2 арк. 59).
Державна реєстрація припинення Державної виконавчої служби у м. Світловодськ та Світловодському районі як юридичної особи проведена 10.04.2007 (т. 2 арк. 81), тому суд згідно ст. 25 ГПК України здійснює заміну відповідача його процесуальним правонаступником.
Між акціонерним комерційним банком "Національний кредит", від імені якого діє філія акціонерного комерційного банку "Національний кредит" в м. Світловодськ, (далі - Банк) та приватним малим підприємством "Нива" (далі - Позичальник) укладено кредитний договір № 44/05 від 23 червня 2005 року.
Згідно п. 2.1 вказаного договору Банк надає Підприємству довгостроковий кредит в сумі 50 000 грн. на умовах, визначених кредитним договором.
З метою забезпечення кредитних зобов'язань, за договором кредиту № 44/05 від 23 червня 2005 року, 3 червня 2005 року між позивачем та Зосименком Михайлом Григоровичем, який є майновим поручителем приватного малого підприємства "Нива", укладено договір застави транспортних засобів № 44/05-03 на загальну заставну вартість в сумі 7 300 (сім тисяч триста) грн.
Між акціонерним комерційним банком "Національний кредит", від імені якого діє філія акціонерного комерційного банку "Національний кредит" в м. Світловодськ, (далі - Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Істок" (далі - ТОВ) укладено кредитний договір № 42/05 від 17.06.2005 року.
Згідно п. 2.1 вказаного кредитного договору предметом останнього є надання Банком кредиту ТОВ у сумі 300000,00 грн. на умовах передбачених цим договором.
З метою забезпечення кредитних зобов'язань, за кредитним договором № 42/05 від 17.06.2005 року, 17 червня 2005 року між позивачем та Зосименком Михайлом Григоровичем, який є майновим поручителем ТОВ, укладено договір застави № 1721, за умовами якого останній передав у заставу транспортні засобі вартістю 80 200 грн.
Предмети застави за вказаними договорами застави внесено до Державного реєстру обтяжень відповідно 23 червня 2005 року та 25 червня 2005 року.
Правилами статті 55 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових установ або органів, зазначених у частині другій цієї статті.
Постановою від 25 травня 2005 року згідно ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження" накладено арешт на майно боржника - Зосименка М.Г., та оголошено заборону на його відчуження - транспортні засоби, належні боржнику. Вказану постанову державним виконавцем у відповідності до правил ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження" надіслано відповідним органам, про що свідчить супровідний лист (а. с. 7 том 2).
Частиною 4 ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Відповідно до виконавчих листів Світловодського міськрайонного суду № 2-723 та № 2-3084 виданих 24 вересня 2004 року про стягнення з Зосіменко М.Г. на користь Книш Л.В. коштів, державним виконавцем Державної виконавчої служби у м. Світловодськ та Світловодському районі складено акт опису й арешту майна серія АА № 005440 від 12.09.2005 року.
Отже, із викладеного можна зробити висновок, що державний виконавець діяв відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", оскільки постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 25 травня 2005 року прийнята раніше ніж АКБ "Національний кредит" укладено з боржником договори застави від 17 та 26 червня 2005 року щодо передачі в заставу майна на яке накладено арешт.
Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, позичальник несе грошові зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 546, ст. 572, ч. 1 ст. 589 Цивільного Кодексу України, застава є одним з видів забезпечення зобов'язання, у разі невиконання якого заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави і одержати задоволення за рахунок заставленого майна.
Банк не одержав від позичальника сум кредиту, які були передбачені кредитними договорами № 33/05 від 23.06.2005 року та № 42/05 від 17.06.2005 року.
Позикодавець не набуває право власності на заставлене майно.
Сума 27 300 грн. не є сумою, яка не одержана банком, а є вартістю транспортних засобів за їх оцінкою при укладанні договорів застави.
Відповідно до ст. ст. 590, 591 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави, реалізація предмету застави, здійснюється у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою.
При вирішенні спору господарський суд також враховує наступне.
У відповідності до частини 5 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.
Реалізація заставленого майна провадиться в порядку, встановленому цим Законом.
Із листа Банку від 13.09.2005 року (т. 1 арк. 48) слідує, що 12 вересня 2005 року до Банку надійшов акт опису й арешту майна, складений державним виконавцем ВДВС по м. Світловодськ Світловодського міськрайонного управління юстиції, у тому числі на майно, що перебувало у заставі Банку як заставодержателя.
Листом від 21.09.2005 року начальник відділу ДВС по м. Світловодськ Світловодського міськрайонного управління юстиції роз'яснив Банку його право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.
У справі відсутні докази того, що Банк звертався до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту, що Банк звертався до державної виконавчої служби з виконавчими документами на стягнення з боржника заборгованості по кредиту, чи вимогами про направлення коштів, виручених від продажу заставленого майна, на погашення заборгованості по кредиту.
Майно, що перебувало у заставі Банку, з-під арешту не було звільнено, тому державна виконавча служба мала підстави для його реалізації у встановленому законом порядку.
Згідно частини 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За правилами статті 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Для визначення підстав застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків (шкоди) суду необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вину боржника. Притягнення до відповідальності у вигляді шкоди (збитків) пов'язано з наявністю чи відсутністю вище вказаних елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення.
У матеріалах справи відсутні докази протиправності дій державного виконавця, причинного зв'язку між діями державної виконавчої служби і збитками Банку та того, що шкода на суму 27 300 грн. була завдана Банку саме з вини державного виконавця.
За вказаних обставин позовні вимоги про стягнення з Державної виконавчої служби шкоди (збитків) в сумі 27300,00 грн. на користь позивача задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 25, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРIШИВ:
Здійснити заміну відповідача його процесуальним правонаступником - Відділом державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області.
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно ст. 84 ГПК України.
Суддя
рішення підписано: